ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 43/4727.01.11
За позовомВідкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Київської міської філії
доТовариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРФАРМА-КИЇВ”
простягнення 483,28 грн.
Суддя Пасько М.В.
Представники:
Від позивача:Кіяніцина О.С. (дов. №395 від 12.10.2010р.)
Від відповідача:не з'явились
Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Київської міської філії (далі по тексту -позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРФАРМА-КИЇВ” (далі по тексту -відповідач) про стягнення заборгованості за договорами №1100048709 від 20.05.2003 року, №3541/33 від 27.09.1999 року про надання телекомунікаційних послуг в розмірі 483,28 грн., з яких 464,89 грн. основного боргу, 11,49 грн. пені, 5,56 грн. інфляційних втрат та 1,34 грн. трьох процентів річних.
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договорами №1100048709 від 20.05.2003 року, №3541/33 від 27.09.1999 року про надання телекомунікаційних послуг в частині оплати, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.01.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі порушено, розгляд справи призначено на 27.01.2011 року.
Представник позивача у судовому засіданні 27.01.2011 року підтримав позовні вимоги.
Відповідач у судове засідання 27.01.2011 року не з'явився, відзив на позов не надав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.
Згідно п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 р." у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
При цьому суд зазначає, що Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" на запитання чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті слухання представника позивача, дослідження наданих суду доказів та матеріалів Господарський суд міста Києва, -
20.05.2003 року та 27.09.2009 року між позивачем та відповідачем були укладені договори про надання телекомунікаційних послуг №1100048709 та №3541/33, відповідно, за якими позивач зобов'язався надавати телекомунікаційні послуги
Відповідно до п. 3.2.8. договорів відповідач зобов'язався своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші телекомунікаційні послуги.
Згідно з п. 4.5 договорів розрахунки за фактично отримані телекомунікаційні послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться відповідачем не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не оплачено надані йому відповідно до договорів №1100048709 від 20.05.2003 року та №3541/33 від 27.09.1999 року телекомунікаційні послуги за період з липня 2010 року по жовтень 2010 року.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону України “Про телекомунікації”споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги. Аналогічні положення містяться в Постанові Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 № 720 “Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг”.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу.
У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (статті 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 5.8 договору встановлено, що у разі не сплати за надані телекомунікаційні послуги понад встановлений строк відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач вчасно та в повному обсязі не оплатив надані позивачем послуги, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.
Суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача 464,89 грн. основного боргу, 11,49 грн. пені, 5,56 грн. інфляційних втрат та 1,34 грн. трьох процентів річних, відповідно до розрахунку позивача.
Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРФАРМА-КИЇВ” (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12; 04119, м. Київ, вул. Білоруська, 15 Б; 03124, м. Київ, буль. Івана Лепсе, 8; код ЄДРПОУ 25285297) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” (01030, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 18; ідентифікаційний код 21560766) 464 (чотириста шістдесят чотири) грн. 89 коп. основного боргу, 11 (одинадцять) грн. 49 коп. пені, 5 (п'ять) грн. 56 коп. інфляційних втрат та 1 (одна) грн. 34 коп. трьох процентів річних, 102,00 грн. (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3 Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя М.В. Пасько
Рішення підписано _______________ року