ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 13/56114.01.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-М"
до Фізичної особи - підприємця - ОСОБА_1
про стягнення заборгованості в розмірі 9 159,09 грн.
Суддя Курдельчук І.Д.
Представники:
від позивача не з'явився
від відповідача ОСОБА_2. -дов. б/н від 01.09.2010 р.
В судовому засіданні 14.01.2011 р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ :
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 9 159,09 грн.
Позов мотивний наявністю заборгованості, внаслідок не оплати відповідачем повної вартості наданих позивачем послуг з перевезення.
23.11.2010 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/561, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 14.12.2010 року.
14.12.2010 року в судове засідання з'явилися представники сторін, на виконання вимог суду надали додаткові документи по справі. В судовому засіданні судовому оголошено перерву до 14.01.2011 року.
В судове засідання, призначене на 14.01.2011 року, з'явився представник відповідача.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без участі його представника.
В ході розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.
Відповідач проти позову заперечив та наполягав на відмові у задоволенні позову, посилаючись на пропущення позивачем строку позовної давності.
Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.
Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, господарський суд -
24.10.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсал-М" (надалі - позивач, перевізник) та Фізичною особою - підприємцем - ОСОБА_1 (надалі -відповідач, замовник) був укладений Договір-заявка на перевезення вантажів автомобільним засобом № 3658 від 24.10.2008 року, відповідно до якого позивач взяв на себе зобов'язання надати послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, відповідно до наданих заявок замовника, а останній зобов'язується сплатити за надані послуги.
Як передбачено Договором-заявкою на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 3658 від 24.10.2008 року, оплата за надані послуги здійснюється замовником на протязі 5 банківських днів після отримання оригіналу міжнародної товарно-транспортної накладної CMR, заявки, рахунків, актів виконаних робіт.
Судом встановлено, що на виконання вимог Договору-заявки № 3658 від 24.10.2008 року, позивачем були надані замовнику транспортні послуги по перевезенню, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR від 30.10.2008 року та Актом № УН-0000535 здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 31.10.2008 року на загальну суму 12 650,00 грн.
Для проведення оплати за надані послуги на підставі Акту № УН-0000535 здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 31.10.2008 року позивачем було направлено на адресу відповідача рахунок № УН-0000852 від 31.10.2008 року на суму 12 650,00 грн., податкові накладні № 1157 від 31.10.2008 року на суму 3 225,00 грн. та № 1156 від 31.10.2008 року на суму 9 425,00 грн.
Відповідач свої зобов'язання за Договором-заявкою виконав частково, сплативши позивачу за надані послуги 16.02.2009 року 2 000,00 грн. та 24.02.2009 року 4 000,00 грн. Таким чином, станом на дату подачі позову до суду, заборгованість відповідача перед позивачем склала 6 650,00 грн.
З метою досудового врегулювання спору, 19.03.2010 року позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості та підписання двох примірників Акту № УН-0000535 здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 31.10.2008 року. Проте зазначена вимога залишена відповідачем без розгляду та задоволення.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як визначено ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
В положеннях ст. 610 Цивільного кодексу України зазначено, що невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 439,36 грн. 3% річних та 2 069,73 грн. інфляційних втрат.
Як передбачено ст. 256 ЦК України, для звернення до суду з вимогою про захист свого права або інтересу встановлюється строк -позовна давність.
Згідно ч. 3 ст. 925 ЦК України, до вимог, що випливають із договору перевезення вантажу застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів).
Відповідно до Договору-заявки № 3658 від 24.10.2008 року зазначене перевезення було здійснено з міста Санкт-Петербург (Росія) до міста Кам'янка-Бузька (Україна). Тобто, з огляду на вищевикладене, це перевезення є перевезенням в міжнародному сполучення і на нього поширюється дія Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (КДПВ).
Згідно ст. 32 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (КДПВ) термін позовної давності для вимог, що випливають з перевезення, не яке поширюється ця Конвенція, встановлюється в один рік.
Зважаючи на те, що вимоги позивача ґрунтуються на договорі перевезення вантажу, то до його позовних вимог застосовується позовна давність в один рік.
Згідно ст. 32. Конвенції, відлік терміну позовної давності в даному випадку починається по закінченню тримісячного терміну з дня укладання договору перевезення. Оскільки Договір-заявка на перевезення вантажів автомобільним засобом № 3658 був укладений 24.10.2008 року, то термін позовної давності відраховується з 25.01.2009 року. Враховуючи те, що 24.02.2009 року відповідачем була здійснена часткова оплата, що є підставою для переривання позовної давності, строк позовної давності закінчився 24.02.2010 року.
Відповідно до ч. 4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Зважаючи на те, що позов про стягнення заборгованості в розмірі 9 159,09 грн. поданий позивачем до Господарського суду міста Києва 18.11.2010, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності.
Отже, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що у зв'язку з пропуском строку позовної давності, вимоги позивача про стягнення заборгованості в розмірі 9 159,09 грн. задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя І.Д. Курдельчук
дата складення 24.01.2011