21 квітня 2026 року м. Чернівці справа № 727/13893/25
провадження №22-ц/822 /571/26
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Перепелюк І. Б.
суддів: Одинака О.О., Лисака І.Н.
при секретарі Черновській А.К.
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 3 лютого 2026 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
встановив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позов обґрунтовано наступним. 10.08.2024 року, приблизно о 23:00 год., водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Вокзальній, 29-б в м.Чернівцях, не розрахував швидкості свого транспортного засобу та інтервал, внаслідок чого скоїв зіткнення із автомобілем «Skoda Octavia», д.н.3. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , про що ними складено спільне повідомлення про ДТП (європротокол). Внаслідок цієї ДТП вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в АТ СК «Країна» за договором обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів N?EP-218337691, дійсним на дату ДТП.
На підставі даного полісу страховиком 19.12.2024 року виплачено на користь позивача страхове відшкодування в сумі 17 296,27 грн., а винуватцем ДТП ОСОБА_2 - різницю суми, що перевищує ліміт спільного повідомлення про ДТП (євро протокол) у розмірі 1 754,13 грн. та франшизу в сумі 3200,00 грн.
Позивачем для перевірки правильності здійсненого страховою компанією розрахунку страхового відшкодування, з яким він не погодився, було замовлено експертний висновок N?47-08-24 від 30.08.2024, у зв'язку із чим понесено додаткові витрати в сумі 8 200 грн.
Згідно з цим висновком, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Skoda Оktavia», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , пошкодженого внаслідок ДТП 10.08.2024, без врахування коефіцієнту фізичного зносу, станом на дату виконання експертизи, складає 142 747,50 грн., а з врахуванням цього коефіцієнту - 81 754,13 грн.
Таким чином, невідшкодована страховою виплатою частина шкоди, що підлягає відшкодуванню, складає: 81 754,13 грн. - 1 754,13 грн. - 17 296,27 грн.- 3200 грн. = 59 503,73 грн. Просив стягнути зазначене відшкодування та судові витрати з відповідача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівців від 3 лютого 2026 року позов ОСОБА_1 до АТ « СК «Країна» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задоволено.
Стягнуто з АТ «СК «Країна» на користь ОСОБА_1 59 503грн. 73 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, а також судові витрати: на відшкодування сплаченого судового збору - 1 211,20 грн., за проведення експертизи - 8 200 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 6 000 грн. Всього 74 914 грн. 93 коп.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі АТ «СК «Країна» просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 3 лютого 2026 року, ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог до АТ «СК «Країна».
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі АТ «СК «Країна» вважає рішення таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на слідуючи обставини.
12.08.2024 року позивач звернувся до АТ СК «Країна» з повідомленням про ДТП та 17.09.2024 року подав заяву на виплату страхового відшкодування.
Звертає увагу, що відповідно до п.34.2 ст. 34 Закону протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про ДТП страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Відповідно до п. 34.3 ст. 34 Закону, якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
З матеріалів даної справи вбачається, що обов'язок, передбачений ст. 34 зазначеного вище Закону, з боку страховика був виконаний, а відтак у позивача були вістуні підстави для звернення до ФОП ОСОБА_3 для складення висновку судового експерта №47-08-24 від 30.08.2024 року.
За таких обставин у позивача були відсутні передбачені законом підстави самостійно обирати експерта для визначення розміру шкоди згідно п.34.3 ст.34 Закону та на страхову компанію не може покладатися обов'язку відшкодовувати витрати на проведення даної експертизи.
Зазначає, що судом проігноровано і ту обставину, що згідно з абзацом другим пункту 36.2 статті 36 Закону, якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника) сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Таким чином, судом не досліджено, що вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією винної сторони після дослідження обставин чи є надавач послуг з ремонту автомобіля, який був пошкоджений під час ДТП з вини іншої особи, платником податку на додану вартість.
Доказів ремонту транспортного засобу позивач не надав, тому вказаний Висновок не міг бути прийнятий судом в якості доказу, що підтверджує дійсну вартість відновлювального ремонту автомобіля «Skoda Оktavia».
Суд проігнорував ту обставину, що жодних розрахункових документів з приводу ремонту транспортного засобу марки «Skoda Оktavia» від позивача страховиком отримано не було (наряд-заказ, рахунок-фактура, тощо).
Апелянт не погоджується з тим, що внаслідок вищевказаної ДТП завдано пошкодження транспортного засобу «Skoda Оktavia» в більшому розмірі за той, що нарахувала/виплатила страхова компанія, адже доказів проведення ремонту так і не було надано. Жодного належного доказу з приводу достатності проведених робіт для усунення наслідків ДТП позивачем не було представлено, як і не було надано доказів фактично проведеного ремонту.
Вважає, що страховик виконав усі вимоги Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в порядку, який визначений цим Законом; звернення до суду було безпідставним, а вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню. Більше того, згідно з матеріалами справи, страхове відшкодування позивачу страховиком йому відшкодовано у досить стислі терміни. Доказів того, що за виплачене страхове відшкодування він не провів ремонту свого авто та вкладав додаткові кошти, позивач суду не надав.
Суд першої інстанції не звернув уваги, що у пункті 5.1 розділу V Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів закріплено, що технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) дає змогу за допомогою органолептичних методів визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна. Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом , який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи ), який (яка ) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта ), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об'єкта дослідження на огляд , у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження . Отже, Методикою визначено, що огляд особисто експертом може не проводитися, за умови, якщо Страховик як замовник експертизи не просить про це і обґрунтовує неможливість надання КТЗ та надає Акт (протокол) огляду цього ТЗ із фотографіями, зробленими при огляді. Вимога для особистого огляду КТЗ експертом висувається Методикою лише до експерта при складенні Висновків експерта, а не до оцінювача при складенні Звіту про оцінку.
В даній судовій справі наявний Звіт про оцінку, складений оцінювачем, а не Висновок експерта на замовлення Страховика. Таким чином АТ «СК «Країна» правомірно залучає інших осіб, які мають відповідну кваліфікацію оцінювача до огляду пошкодженого авто.
Також апелянт не погоджується із розміром відшкодування витрат на правничу допомогу.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено наступне. 09.12.2023 року між ОСОБА_2 та АТ «СК «Країна» був укладений поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/218337691 строком дії з 10.12.2023 р. по 09.12.2024 р., відповідно до якого застраховано цивільну відповідальність осіб, які на законних підставах керують забезпеченим транспортним засобом «Renault Megane», д/р № НОМЕР_4 .
Згідно вказаного полісу страхова сума на одного потерпілого, за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю становить 320 000,00 грн., за шкоду, заподіяну майну 160 000,00 грн., франшиза - 3 200,00 грн.
10.08.2024 року по вул. Вокзальній, 29-б, в м.Чернівцях сталася ДТП за участю забезпеченого ТЗ під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Skoda Оktavia», д/р № НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_1
12.08.2024 року позивач та ОСОБА_2 звернулися до АТ СК «Країна» з повідомленням про вищевказану дорожньо-транспортну пригоду, в якому зазначено, що ОСОБА_2 свою вину в скоєнні визнає повністю та вказано такі видимі пошкодження автомобілю позивача: праве переднє крило, двері, молдінг, поріг. Також, у повідомленні про ДТП потерпілого ОСОБА_1 від 12.08.2024 року зазначено і про пошкодження карнизу його транспортного засобу з правої сторони.
У цей же день -12.08.2024 року представником Страховика було оглянуто належний ОСОБА_1 та пошкоджений в результаті ДТП 10.08.2024 року транспортний засіб «Skoda Оktavia», д/р № НОМЕР_5 , складено відповідний акт його огляду, який позивач не підписав.
Відповідно до Звіту ФОП ОСОБА_4 про оцінку вартості матеріального збитку № 173847 від 25.09.2024 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Skoda Оktavia», д.н.з НОМЕР_5 в результаті його пошкодження у ДТП 10.08.2024 року, на дату оцінки, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 20 992,81 грн. без ПДВ.
Не погодившись із зазначеним звітом, 13.08.2024 року ОСОБА_1 звернувся до судового експерта Павлишина Я.Д. для проведення транспортно-товарознавчої експертизи належного йому автомобіля, згідно висновку якої № 47-08-24 від 30.08.2024 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Skoda Оktavia», державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , пошкодженого внаслідок ДТП 10.08.2024р., без врахування коефіцієнту фізичного зносу, станом на дату виконання експертизи, складає 142 747 (сто сорок дві тисячі сімсот сорок сім) грн. 50 коп.; вартість відновлювального ремонту автомобіля «Skoda Оktavia» з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу, станом на дату виконання експертизи, складає 81 754 (вісімдесят одна тисяча сімсот п?ятдесят чотири) грн. 13 коп. без урахування ПДВ.
У відповідності до страхового акту № 22114/75083/3.2.29 від 08.12.2024 року розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті ОСОБА_1 , становить 17 296,27 грн.
19.12.2024 року позивач отримав цю суму, також йому було сплачено винуватцем ДТП 10.08.2024 року ОСОБА_2 різницю суми, яка перевищує ліміт спільного повідомлення про ДТП 1 754,13 грн. та франшизу в сумі 3200 грн, що вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем і його представником.
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам закону відповідає.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Судом встановлено, що 09.12.2023 року між ОСОБА_2 та АТ «СК «Країна» був укладений поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/218337691 строком дії з 10.12.2023 р. по 09.12.2024 р., відповідно до якого застраховано цивільну відповідальність осіб, які на законних підставах керують забезпеченим транспортним засобом «Renault Megane», д/р № НОМЕР_4 .
Згідно вказаного полісу страхова сума на одного потерпілого, за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю становить 320 000,00 грн., за шкоду, заподіяну майну 160 000,00 грн., франшиза - 3 200,00 грн.
10.08.2024 року по вул. Вокзальній, 29-б, в м.Чернівцях сталася ДТП за участю забезпеченого ТЗ під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Skoda Оktavia», д/р № НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_1 .
Згідно із частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
В силу ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 16 Закону України "Про страхування" визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, за якою страховик бере на себе зобов'язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону.
Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства (Статтею 6 Закону України "Про страхування").
Статтею 990 ЦК України встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акту.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Згідно зі статтею 9 Закону України "Про страхування" страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договором майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів, визначена спеціальним Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до статті 3 Закону обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.
У абзаці першому підпункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону).
Відповідно до п.33.2. ст.33 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.
Згідно з п.33.3 ст.33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» водії та власники транспортних засобів, причетні до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).
Згідно з пунктом 36.2 ст. 36 Закону страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем - Страховою компанією було враховано звіт оцінювача СПД-фізичної особи ОСОБА_4 від № 173847 від 25.09.2024 року та сплачено згідно його розрахунків відшкодування за страховий випадок позивачу у розмірі 17 296,27 грн. без погодження його з ОСОБА_1 .
При цьому, в ході судового розгляду судом було встановлено та визнано представником відповідача, що суб'єкт оціночної діяльності СПД-фізична особа ОСОБА_4 особисто не оглядав пошкодження транспортного засобу позивача після ДТП 10.08.2024 року, оскільки, як вбачається з пояснень страхової компанії, а також відповідного акту від 12.08.2024 року безпосередньо цей огляд здійснювала її представник - ОСОБА_5 , а тому вказаний звіт складений з порушенням вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.
Надаючи оцінку зазначеному звіту, суд першої інстанції правильно звернув увагу, що викладене в ньому може бути лише припущеннями оцінювача, і є власним професійним судженням останнього, та може мати похибки, про що сам оцінювач і зазначає в своєму звіті: «Оцінювач не несе відповідальність за достовірність представлених документів, необхідних для визначення прав власності на оцінюваний об'єкт, і не несе відповідальність за будь-які судження у фінансовій, правовій і податковій сферах, що належать Замовнику. Оцінювач не несе відповідальність за стан складових чи агрегатів, що неможливо досліджувати в ході звичайного інспектування (чи зовнішнього візуального огляду). Оцінювач припускає відсутність яких-небудь схованих факторів, що впливають на оцінку вартості досліджуваного об'єкта, стан конструкцій, вузлів і елементів. «Звіт про оцінку» містить професійну думку оцінювача щодо ймовірної (ринкової) вартості об'єкта. Проведений аналіз, міркування та висновки обмежуються лише власними припущеннями й обмежувальними умовами і представляють власне професійне судження оцінювача».
Як встановлено судом, позивач категорично не погодився зі складеним в його присутності представником відповідача 12.08.2024 року актом огляду належного йому транспортного засобу, оскільки в ньому не були зафіксовані всі пошкодження останнього, отримані в результаті ДТП 10.08.2024 року, цей огляд проводився не експертом з АТ «СК «КРАЇНА», як було попередньо домовлено з відповідачем. Особа, яка його проводила, зробила фотознімки автомобілю. Звіт №173847 від 25.09.2024 склав та підписав ФОП ОСОБА_4 , який є оцінювачем.
Із змісту п. 34.4 ст. 34 цього Закону вбачається, що замовляти проведення дослідження з визначення вартості матеріального збитку транспортного засобу дозволяється, як потерпілому так і страховику. Обов'язок страховика, передбачений п. 34.2 ст. 34 Закону спрямований лише на звільнення потерпілого від додаткових витрат, про що свідчить п. 34.3 ст. 34 Закону.
Таким чином, п.34.4 Закону передбачено право потерпілої особи на самостійне залучення аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.
Зазначеним спростовуються доводи апелянта, що обов'язок, передбачений ст. 34 Закону, з боку страховика був виконаний, а відтак у позивача були вістуні підстави для звернення до ФОП ОСОБА_3 для складення висновку судового експерта №47-08-24 від 30.08.2024 року
Наданий позивачем висновок N? 47-08-24 від 30.08.2024 р. відповідає вимогам Методики товарознавчої експертизи, оскільки відповідне експертне дослідження є належним чином аргументоване та ґрунтується на встановлених фактичних обставинах у справі, що відповідачем по суті не спростовано, оскільки ним не доведено, що у даному конкретному випадку те чи інше пошкодження складових частин автомобіля позивача, зважаючи на його характер чи ступінь, могло бути усунено без заміни пошкоджених запчастин чи з використанням інших, менш витратних, методів.
В судовому засіданні суду першої інстанції експерт ОСОБА_3 надав пояснення, в яких, заперечуючи щодо доводів відповідача про необґрунтованість використання ним прайс-листа на замінні складові від 23.07.2024 року вказав, що при складанні калькуляції в програмному продукті «AUDATEX» до Висновку N? 47-08-24 від 30.08.2024 р. був використаний прайс-лист на замінні складові від 23.08.2024 р., оскільки ДТП відбулося 10.08.2024 р., і на момент виконання експертизи досліджуваний автомобіль перебував в пошкодженому стані і потребував відновлювального ремонту саме на час виконання експертизи; необхідність включення при складанні калькуляції в «AUDATEX» до Висновку N? 47-08-24 від 30.08.2024 р. до переліку додаткових складових зумовлена технологією ремонту та економічною доцільністю; ним також виконано всі необхідні заміри та додано до висновку фото фіксацію пошкоджень у повному обсязі, діагностичний лист та дотримано всіх вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів та Методики визначення обсягу ремонтних дій при встановленні розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу.
Зазначеного апелянтом не спростовано.
Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Відповідно до частини першою статті 102 ЦПК України висновок експерта - це складений у визначеному законодавством порядку докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування, та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (частина друга статті 102 ЦПК України).
У висновку експерта щодо визначення розміру завданого збитку повинно бути зазначено, що він виконується для суду і що експерт повідомлений про кримінальну відповідальність. Інакше висновок експерта буде розцінений як неналежний доказ.
Аналізуючи надані сторонами докази, суд першої інстанції дійшов висновку, що наданий позивачем висновок N? 47-08-24 від 30.08.2024 р. відповідає вимогам Методики товарознавчої експертизи, оскільки відповідне експертне дослідження є належним чином аргументоване та ґрунтується на встановлених фактичних обставинах у справі.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки суду першої інстанції, обґрунтовано викладені у мотивувальній частині рішення суду, та фактично зводяться до незгоди апелянта з висновками суду. При цьому, докази та обставини, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції і при їх дослідженні та встановленні були дотримані норми матеріального і процесуального права.
Враховуючи підстави для задоволення позову, суд першої інстанції, керуючись положеннями ст. ст. 141, 133 ЦПК України правильно вирішив питання щодо відшкодування позивачу витрат зі сплати судового збору та за проведення експертизи.
Вирішуючи питання щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції, дослідивши подані на підтвердження відповідних витрат докази, врахувавши заперечення сторони відповідача, враховуючи співмірність, розумність та необхідність виконаних робіт, складність справи та об'єм виконаної адвокатом роботи, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з АТ «СК «Країна» на користь ОСОБА_1 6 000 грн. на відшкодування витрат на правничу допомогу.
Судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив :
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 3 лютого 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Судді І.Б. Перепелюк
О.О. Одинак
І.Н. Лисак