Справа № 757/40026/25-ц
Провадження № 2/761/9993/2026
про залишення позовної заяви без руху
10 квітня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Фролова І.В., розглянувши матеріали заяви за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Вищої ради правосуддя, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,
На підставі розпорядження голови Печерського районного суду м. Києва 05 березня 2026 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.
Згідно ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Так, позовна заява повинна відповідати вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно ч.1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
У відповідності до п.2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Так, позивачем не було зазначено власний реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України.
Позивачем також не вказано відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін по справі.
За умовами п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Як вказує позивач у позовній заяві, у зв'язку із непритягненням членами Вищої ради правосуддя Плахтієм І.Б. , Кандзюби О.В. , Лук'янова Д.В. , Попікової О.В. , Сосевича О.М. і Плескача В.Ю. суддів Київського апеляційного суду ОСОБА_9., ОСОБА_10. і ОСОБА_8 до дисциплінарної відповідальності за скаргою позивача, було порушено право останнього на ефективний засіб правового захисту в національному органі, що заподіяло позивачеві моральної шкоди у розмірі 2 000 000, 00 грн.
Водночас, позивачем вказано, що відшкодування майнової шкоди, завданої фізичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадовими і службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється саме за рахунок держави. Органи Державної казначейської служби України є єдиними розпорядниками коштів державного та місцевого бюджетів, а тому саме вони повинні відшкодувати шкоду, завдану фізичній особі іншими органами державної влади.
Суд звертає увагу, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом ч. 2 ст. 5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Позивач, визначаючи Державну казначейську службу України другим відповідачем та заявляючи до неї майнову вимогу, обґрунтовує її участь у справі лише статусом даної установи як єдиного розпорядника коштів державного бюджету. Суд зазначає, що зазначена характеристика визначає функціональні повноваження установи у сфері бюджетного законодавства, проте не є самостійним та достатньою підставою для настання деліктної відповідальності цього суб'єкта у межах цивільного спору.
У позовній заяві відсутні відомості про те, якими саме рішеннями, діями чи бездіяльністю безпосередньо Державної казначейської служби України було порушено права позивача.
Зміст позовної заяви не дозволяє встановити характер правового зв'язку між, як зазначає позивач, порушенням з боку членів Вищої ради правосуддя та обов'язком Державної казначейської служби України як окремого відповідача відшкодувати таку шкоду.
Відповідно до п.8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивачем не зазначено, які у нього є оригінали письмових доказів, не зазначено які оригінали доказів не можуть бути наданими.
Згідно п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак, вказані дані позивачем не зазначені у позові.
У зв'язку з наведеним, позивачу слід:
1) зазначити власний реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України;
2) вказати відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін по справі;
3) обгрунтувати залучення Державної казначейської служби України у якості відповідача по справі;
4) зазначити які оригінали письмових документів можуть бути надані суду, а які перебувають у інших учасників;
5) підтвердити те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У разі виправлення недоліків у вказаній частині, нову позовну заяву необхідно подати разом із копіями заяв відповідно до кількості учасників процесу.
Згідно ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на наведене, суд прийшов до висновку про необхідність усунення вищевказаних недоліків та надання позивачу строку для їх усунення.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Вищої ради правосуддя, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить 5 (п'ять) днів з дня отримання позивачем ухвали суду.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу разом зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя: