Дата документу 22.04.2026
Справа № 501/901/26
2/501/1492/26
22 квітня 2026 року Чорноморський міський суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Пушкарського Д.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Карпової Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Чорноморського міського суду Одеської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №501/901/26, -
В провадженні Чорноморського міського суду Одеської області знаходиться справа №501/901/26 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Сусіди» про визнання дій роботодавця незаконними (мобінгом), стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди.
З метою забезпечення вказаного позову, позивач звернулась до суду з заявою в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ «Сусіди» (ЄДРПОУ 44891056) і знаходяться на всіх його рахунках у банківських установах, у межах суми позовних вимог.
Заява мотивована тим, що борги компанії ТОВ «Сусіди» перед кредиторами стрімко зросли і складають понад 97% від вартості всього майна підприємства. На думку позивача це свідчить про реальну загрозу банкрутства та неможливість виплати їй заробітну плати у майбутньому. Крім цього, попри наявність величезних боргів перед працівниками, керівництво Відповідача проводить активні капітальні інвестиції в інші об'єкти. Такі дії свідчать про те, що наявні обігові кошти спрямовуються не на погашення боргів по зарплаті, а на розширення бізнесу через афілійовані структури.
Враховуючи «незадовільний стан ліквідності» компанії, існують обґрунтовані ризики, що до моменту винесення рішення суду грошові кошти будуть повністю витрачені або переведені на інші рахунки, що зробить виконання рішення суду неможливим.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Так, відповідно до ст.149 ЦПК України суд, за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.
Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.
Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен врахувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов'язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також запобігти порушенню прав третіх осіб в зв'язку з вжиттям судом заходів забезпечення позову.
В своїй заяві про забезпечення позову позивач посилається на наявність боргів у відповідача перед кредиторами та працівниками, що свідчить про загрозу банкрутства та неможливість виплати їй заробітну плати у майбутньому, та на проведення відповідачем активних капітальних інвестицій в інші об'єкти. Разом з тим, належних доказів, на підтвердження вказаних обставин позивачем не надано, як і не надано доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення, в разі задоволення позову.
Крім того, частиною 3 статті 150 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Вимоги заяви про забезпечення позову вочевидь є неспівмірними із вимогами позову та неспівмірними по відношенню до негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову поряд з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у вказаній цивільній справі.
Керуючись ст.ст.259-260 ЦПК України, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №501/901/26.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя