Справа № 761/41947/25
Провадження № 2/761/4839/2026
(заочне)
16 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Фролової І.В.,
секретаря судового засідання - Коломійця А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Київської міської ради, треті особи: Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація, Перша київська нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування,
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Київської міської ради, треті особи: Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація, Перша київська нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування.
У своїй позовній заяві просили суд визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування та визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування.
Свою позовну заяву обґрунтував тим, що ОСОБА_3 за життя складено заповіт, за змістом якого останній заповів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/2 частки кожному квартири АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Постановами №4382/02-31 від 10.09.2025 та №4381/02-31 від 10.09.2025 Перша Київська нотаріальна контора відмовила позивачам у вчиненні нотаріальної дії: видачі на їх ім?я свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частини квартири АДРЕСА_1 кожному у зв?язку з ненаданням позивачами документа, що посвідчує право власності спадкодавця на спадкове майно, .
Таким чином, позивачі позбавлені можливості оформити своє право власності на спадкове майно: квартиру АДРЕСА_1 в зв?язку з відсутністю (втратою) правовстановлюючого документа на це майно. Вказане стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2025 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2025 року було відкрито провадження у справі, призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 січня 2026 року у справі закрито підготовче провадження та призначено до розгляду по суті.
Позивач у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідачі у судове засідання не прибули, повідомлялися судом про дату, час та місце розгляду справи належним чином, відзив до суду не направляли. Подали до суду клопотання про розгляд справи без їх участі.
Треті особи у судове засідання не прибули, подали клопотання про розгляд справи без їх участі.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).
За таких підстав судом визнано за можливе розглядати справу на підставі доказів, наявних у матеріалах справі, та за погодженням сторін, третіх осіб й згідно поданих ними заяв.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суд по суті встановив.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 був власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на квартиру, виданого згідно з розпорядженням органу приватизації Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації № 9423 від 12 лютого 2008 року, що підтверджується листом Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації від 01 серпня 2025 року за № 109-4772 та Інформаційною довідкою КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» КВ-2025 №21199 від 11 липня 2025 року.
Відповідно до Експертного висновку Українського бюро лінгвістичних експертиз НАН України №056/1852-а від 05.09.2025, прізвища ОСОБА_5 і ОСОБА_5 є ідентичними. Розбіжності між записами прізвища українською мовою виникли внаслідок фіксації його фонетичних варіантів при міжмовному перетворенні, що є типовою девіацією в умовах українсько-російської двомовності.
ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 , повторно виданим 22 грудня 2015 року Дніпровським відділом РАЦС м. Києва.
ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , виданим 01 квітня 2014 року Відділом ДРАЦС Дніпровського РУЮ у м. Києві.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 25 лютого 2025 року Шевченківським відділом ДРАЦС.
ОСОБА_3 за життя складено заповіт, за яким заповів належну йому квартиру АДРЕСА_1 своєму сину ОСОБА_1 і онуку ОСОБА_2 в рівних частках, - по 1/2 частині кожному.
16 червня 2025 року Державним нотаріусом Кравченко Т.В. Першої Київської державної нотаріальної контори заведено спадкову справу № 592/2025 після смерті ОСОБА_3 .
10 вересня 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Першої київської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом по 1/2 частині квартири АДРЕСА_1 кожному.
Пунктом 4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 встановлено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони, обтяження іпотекою або арешту цього майна.
Однак, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не було надано нотаріусу оригінал документу, що посвідчує право власності спадкодавця на квартиру.
15 липня 2025 року нотаріус Першої київської державної нотаріальної контори звернувся із запитом №3448/02-14 до Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про видачу ОСОБА_1 про видачу дублікату документу, що посвідчує право власності спадкодавця на квартиру.
Згідно з відповіддю Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації у від 01 серпня 2025 року № 109-4772 квартира АДРЕСА_1 приватизована на ім?я ОСОБА_3 згідно з розпорядженням органу приватизації Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації від 12 лютого 2008 року №9423. Так, Шевченківська районна в м. Києві державна адміністрація відмовила у видачі дублікату свідоцтва про право власності у зв'язку із тим, що пунктом 25 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16.12.2009 передбачено, що в разі втрати або зіпсування свідоцтва про право власності, за письмовою заявою власника (співвласників) органом приватизації видається дублікат. ОСОБА_1 не є власником чи співвласником квартири АДРЕСА_1 .
Постановами № 4382/02-31 від 10 вересня 2025 року та № 4381/02-31 від 10 вересня 2025 року Першою Київською нотаріальною конторою відмовлено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у видачі на їх ім?я свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 кожному у зв?язку з ненаданням позивачами документа, що посвідчує право власності спадкодавця на спадкове майно, згідно пункту 4.12, 4.16 розділу 4 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24 лютого 2026 року у Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації витребувано матеріали приватизації квартири АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_3 .
Як вбачається із наданим Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією розпорядженням за №132, прохання наймача ОСОБА_3 задоволено та передано йому у власність квартиру за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 31.84 (житлова - 20,80, балкони - 0,84) кв.м.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України). Відповідно до частин першої, другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Стаття 1218 ЦК України визначає, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) - стаття 1216 ЦК України. Спадкодавець - це фізична особа, права та обов'язки якої після смерті переходять до інших осіб. Спадкоємці - це особи, що набувають право на спадщину (особи, які є живими на момент відкриття спадщини, особи, що були зачаті за життя спадкодавця і народилися після відкриття спадщини, а також юридичні особи та держава). Право спадкування тісно пов'язане з правом власності, оскільки спадкування є одним із засобів набуття права власності.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, які стали предметом дослідження в ході розгляду цієї справи, й встановлені правовідносини та докази покладені в основу рішення суду про задоволення позову.
Відповідно до п. 4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Так, відповідно до Листа від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» суди при розгляді справ даної категорії мають звертати увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною 1 статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна, в тому числі за законом та заповітом відповідно до статті 1217 ЦК України.
У відповідності до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За змістом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно наданим Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією розпорядженням за №132, житлове приміщення за адресою АДРЕСА_2 було передано у власність спадкодавця ОСОБА_3 . Таким чином, квартира набула статусу приватної власності та увійшла до складу спадкової маси в розумінні статті 1218 Цивільного кодексу України.
Відсутність оригіналу свідоцтва про право власності або неможливість отримання його дубліката не припиняє саме право власності, яке виникло на підставі акта органу державної влади (розпорядження). Матеріалами, витребуваними в Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, підтверджено факт завершення процедури приватизації. За таких обставин, право власності ОСОБА_3 на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 є доведеним.
Як вбачається зі ст. ст. 1217, 1258 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
З огляду на вищезазначене, вимога про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Встановивши, що позивач є спадкоємцем, він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не відмовившись від спадщини, а тому суд приходить до висновку, що позивач вважається таким, що прийняв спадщину - квартиру АДРЕСА_1 , суд приходить до обґрунтованого висновку про задоволення позову та визнання за позивачем права власності за законом.
За таких підстав позов є обґрунтованим, доведеним й таким, що підлягає задоволенню, обставини, що спростовують позовні вимоги, судом не встановлені.
На підставі ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1220, 1228, 1262, 1268 ЦК України, а також Закону України «Про нотаріат», з урахуванням постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про спадкування», Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 55, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Київської міської ради, треті особи: Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація, Перша київська нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити у повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Реквізити учасників справи:
ОСОБА_1 , адреса місця проживання - АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця проживання - АДРЕСА_3 ,
Київська міська рада, адреса місцезнаходження - м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141,
Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація, адреса місцезнаходження - м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 24, код ЄДРПОУ 37405111,
Перша Київська нотаріальна контора, адреса місцезнаходження - Берестейський проспект, буд. 11, код ЄДРПОУ 02901807.
Повний текст рішення виготовлений 16 квітня 2026 року.
Суддя: