Справа № 496/2817/26
Провадження № 1-кс/496/639/26
21 квітня 2026 року м. Біляївка
Слідчий суддя Біляївського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Біляївка клопотання слідчого СВ ВП №2 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_3 , про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за за №12026163250000110 від 10.04.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України,
Слідча звернулася до суду з вказаним вище клопотанням. При цьому посилається на те, що 09.04.2026 до ЧЧ ВП №2 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області надійшов рапорт о/у СКП ОСОБА_4 про те, що громадянин ОСОБА_5 , який мешкає на території Дачненської ОТГ Одеського р-ну Одеської області незаконно зберігає за місцем мешкання бойові припаси та вогнепальну зброю.
Так, 17.04.2026 в ході обшуку у гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено наступні речі та предмети: один магазин - упаковано до сейф-пакету №NPU 6354369; zip-пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору та пластикова трубочка - упаковано до сейф-пакету №NPU 5145696; предмет ззовні схожий на пістолет Макарова з маркуванням на затворі «ПМР 9 мм ХК АП2565» - упаковано до сейф-пакету №NPU 6354408; розсип патронів (5/45) у кількості 127 (сто двадцять сім) штук - упаковано до сейф-пакету №NPU 6354367; предмет ззовні схожий на патрон для СГД - упаковано до сейф-пакету №NPU 5145697.
Під час огляду були вилучені речі, які мають значення для кримінального провадження, оскільки зберегли на собі сліди злочину, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального правопорушення, тобто містять ознаки, зазначені в ст. 98 КПК України, як речові докази, оскільки є предметами кримінального правопорушення.
На підставі вищевказаного, з метою збереження речових доказів слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту.
В судове засідання слідчий та прокурор не прибули, просили розгляд клопотання проводити за їх відсутності, про що зазначено в клопотанні.
Також був повідомлений про виклик до судового засідання ОСОБА_6 , однак до судового засідання не з'явився, причини його неявки суду не відомі, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Згідно ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється, згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження (ст. 131 КПК України).
Чинний КПК України допускає застосування заходів забезпечення кримінального провадження із значними обмеженнями. Не допускається застосування заходів забезпечення кримінального провадження, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ст. 132 КПК).
Згідно з ч.1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК. Доказування полягає у збиранні, перевірці, оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження (ч.2 ст. 91 КПК України). Згідно зі ст. 92 КПК України обов'язок доказування за загальним правилом покладається на слідчого, прокурора.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Відповідно до ч.2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених КПК.
Згідно з ч.1 ст.237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей відносно обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор, проводять огляду місцевості, приміщення, речей і документів.
Відповідно до ч.5 ст.237 КПК України при проведенні огляду дозволяється лише вилучення речей і документів, що мають значення для кримінального провадження і речей, вилучених з обігу.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у цього Кодексу.
Так, ч. 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Дослідивши клопотання та додані до нього докази, слідчий суддя вважає, що воно відповідає вимогам ст. 170 КПК України, доказове значення вилучених предметів знайшло своє підтвердження у судовому засіданні, тому клопотання підлягає задоволенню.
Крім того, враховуючи необхідність збереження речових доказів, для запобігання можливості їх приховування, пошкодження, знищення, передачі, відчуження, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати заборону відчуження, користування та розпорядження.
Керуючись ст. ст. 98, 170-173 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ ВП №2 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_3 , про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за за №12026163250000110 від 10.04.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України - задовольнити.
Накласти арешт із забороною відчуження та користування на тимчасово вилучене майно, що було вилучено в ході обшуку у гр. ОСОБА_6 17.04.2026 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: один магазин - упаковано до сейф-пакету №NPU 6354369; zip-пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору та пластикова трубочка - упаковано до сейф-пакету №NPU 5145696; предмет ззовні схожий на пістолет Макарова з маркуванням на затворі «ПМР 9 мм ХК АП2565» - упаковано до сейф-пакету №NPU 6354408; розсип патронів (5/45) у кількості 127 (сто двадцять сім) штук - упаковано до сейф-пакету №NPU 6354367; предмет ззовні схожий на патрон для СГД - упаковано до сейф-пакету №NPU 5145697
Ухвалу допустити до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1