27.01.2011 Справа № 12/123
за позовом відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород -Оноківці
до відповідача комунального підприємства Великоберезнянського виробничого управління житлово -комунального господарства, смт. Великий Березний
про стягнення заборгованості в сумі 108 177,16 грн. (в т. ч. 54 043,53 грн. -основного боргу за спожиту активну електроенергію; 40 242,66 грн. -за надані послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії; 3 225,35 грн. - 3 % річних та 10 665,62 грн. -інфляційних збитків).
Суддя Тисянчин В. М.
Представники:
Від позивача -Тодавчич Г. І., (представник за довіреністю № 131/15 від 03.08.2010 року)
Від відповідача - Ріпич В. С., (представник за довіреністю № 02 від 12.01.2011 року)
СУТЬ СПОРУ: заявлено позов відкритим акціонерним товариством енергопостачальною компанією „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород -Оноківці до комунального підприємства Великоберезнянського виробничого управління житлово -комунального господарства, смт. Великий Березний про стягнення заборгованості в сумі 108 177,16 грн. (в т. ч. 54 043,53 грн. -основного боргу за спожиту активну електроенергію; 40 242,66 грн. -за надані послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії; 3 225,35 грн. - 3 % річних та 10 665,62 грн. -інфляційних збитків).
Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід судді не надходило.
Представник позивача підтримує позовні вимоги, посилаючись на їх обгрунтованість матеріалами справи.
Письмовим відзивом на позов (вх. № 863/2011 від 27.01.2011 року) поданим в судовому засіданні відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі та просить суд відстрочити виконання рішення суду строком на 1 рік, з огляду обставин реального виконання рішення суду та обставин, що виникли внаслідок бюджетного недофінансування і заслуговують на увагу суду.
продовження рішення Господарського суду
Закарпатської області по справі № 12/123
від 27.01.2011 року
Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представників кожної сторони, суд
Заборгованість відповідача в 54 043,53 сумі грн. -основного боргу щодо оплати за спожиту активну електроенергію та 40 242,66 грн. -за надані, згідно договору про постачання електричної енергії № Р06/03-0017 від 12.03.2009 року і договору про реструктуризацію заборгованості № 144 від 08.01.2009 року, послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії, підтверджується матеріалами справи, зокрема:
- графіком зняття показів приладів обліку електричної енергії;
- рахунками за період з 01.01.2009 року по 30.11.2010 року з компенсації перетікання реактивної електроенергії;
- розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.
Заявлені вимоги позивача про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).
Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново -господарські зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов'язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання -кредитор вправі вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань у відносинах. Підставою виникнення зобов'язання є юридичний факт.
В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли
зобов'язальні відносини між сторонами, є надання активної та реактивної електроенергії (ст. 11 ЦК України).
Отже, обов'язок відповідача оплатити вартість наданої активної та реактивної електроенергії є безспірним.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 615; 625 ЦК України).
Відтак, договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК продовження рішення Господарського суду
Закарпатської області по справі № 12/123
від 27.01.2011 року
України).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% -річних від простроченої суми (п. 2 ст. 625 ЦК України). Тому, вимоги позивача в частині
стягнення 3 225,35 грн. -3% річних та 10 665,62 грн. -інфляційних збитків правомірні і підлягають задоволенню.
При постановленні судового рішення враховується характер зобов'язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно -державну значимість господарської діяльності сторін, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов'язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де
не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово -майнового стану сторони у спорі.
За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.
Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно -правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.
Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку -письмовими доказами. При
цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.
Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК
України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору, відстрочивши виконання рішення суду до 29.06.2011 року, як виняток, чим частково задоволити клопотання відповідача.
Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України і статус суддів”; ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82 - 84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
продовження рішення Господарського суду
Закарпатської області по справі № 12/123
від 27.01.2011 року
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з комунального підприємства Великоберезнянського виробничого управління житлово -комунального господарства (смт. В. Березний, вул. Фізкультурна, 7; код 03344444) на користь відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії „Закарпаттяобленерго” (м. Ужгород - Оноківці, вул. Головна, 57; код 00131529) суму 54 043,53 (п'ятдесят чотири тисячі сорок три грн. 53 коп.) -основного боргу за спожиту активну електроенергію; 40 242,66 (сорок тисяч двісті сорок дві грн. 66 коп.) -основного боргу за спожиту реактивну електроенергію; 3 225,35 (три тисячі двісті двадцять п'ять грн. 35 коп.) -3% річних; 10 665,62 (десять тисяч шістсот шістдесят п'ять грн. 62 коп.) -інфляційних збитків та 1 082 (одну тисячу вісімдесят дві грн.) -у відшкодування витрат по оплаті держмита; 236 (двісті тридцять шість грн.) -у відшкодування витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ з 29.06.2011 року.
Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тисянчин В. М.