Господарський суд
Житомирської області
----------------------------------------* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "27" січня 2011 р. Справа № 8/203-НМ
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Давидюк В.К.
судді
за участю представників сторін
від позивача ОСОБА_1, дов. від 05.01.2011р.
від відповідача Петрук В.М., сільський голова.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом фізичної особи приватного підприємця ОСОБА_3 (м. Житомир)
до Кам'янської сільської ради (с.Кам'янка Житомирський район)
про визнання права власності на самочинно збудовані об'єкти нерухомості
В судовому засіданні 20.01.2011 року у відповідності до вимог ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 27.01.2011року.
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання за ним права власності на самочинно збудовані об'єкти нерухомості, а саме: склад з підсобними приміщеннями та полірувальним цехом площею 475,8 м./кв. (літ. А), оконтовочний цех площею 65 м/кв. (літ.Б), фрезерувальний цех та операторна площею 66,6 м/кв. (літ. В), що розташовані по АДРЕСА_2, Житомирського району.
Представник позивача у судовому засіданні позовні підтримав та просив позов задовольнити.
Відповідач у позовній заяві та його представник у судовому засіданні позовні вимоги не заперечують, зазначають, що самочинне будівництво не порушує прав сусідніх землекористувачів.
Дослідивши матеріали справи, а саме: рішення Кам'янської сільської ради Житомирської області, висновок будівельно - технічної експертизи № 123/12 від 21.12.2010., договір оренди від 27.12.2005 року, рішення Кам'янської ради від 15.12.2010 року про продовження терміну дії договору, договір оренди землі від 16.12.2010 року, господарський суд,
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, а саме: склад з підсобними приміщеннями та полірувальним цехом площею 475,8 м./кв. (літ. А), оконтовочний цех площею 65 м/кв. (літ.Б), фрезерувальний цех та операторна площею 66,6 м/кв. (літ. В), що розташовані по АДРЕСА_2, Житомирського району.
В обгрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що вказані об'єкти є самочинним будівництвом. Вказаним будівництвом не порушено права інших осіб, суміжних землекористувачів. На даний час відповідно до рішення Кам'янської сільської ради від 15.12.2010 року з відповідачем укладено договір оренди землі від 16.12.2010 року, відповідно до якого відповідачу надано земельну ділянку для обслуговування цеху по обробці каменю та виробів з граніту.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав та пояснив, що дійсно відповідачем здійснено самочинне будівництво на території Кам'янської сільської ради. Рішенням Кам'янської сільської ради від 15.12.2010 продовжено термін дії договору оренди земельної ділянки, на якій самочинно збудовано нерухоме майно та укладено договір від 16.12.2010 року про оренду землі.
Перевіривши доводи сторін господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню на підставі наступного.
Необхідність прийняття закінчених будівництвом об'єктів в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України "Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" від 22 вересня 2004 року № 1243) передбачена частиною 3 статті 18 Закону України "Про основи містобудування".
Згідно з абзацами 1,2 пункту 2 статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Поняття самочинного будівництва, а також правові підстави та умови визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно визначені в статті 376 Цивільного кодексу України, яка є спеціальною в регулюванні спірних правовідносин, оскільки унормовує відносини, що виникають у тих випадках, коли вимоги закону та інших правових актів при створенні нової речі (самочинному будівництві) були порушені.
Відповідно до пунктів 1-5 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Згідно зі статтею 29 Закону України "Про планування і забудову територій" здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його переадресації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом "б" статті 80 та частини 1 статті 83 Земельного кодексу України, суб'єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Статтею 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", зокрема, передбачено, що право комунальної власності на землю належить територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Відповідно до підпунктів "а", "є" статті 12 Земельного кодексу України до повноважень саме сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержання земельного та екологічного законодавства.
Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Як встановлено судом, рішенням Кам'янської сільської ради від 15.12.2010 року продовжено відповідачу термін дії договору оренди земельної ділянки до 5 років для обслуговування цеху по обробці каменю та виробів з граніту.
На виконання рішення Кам'янської сільської ради, а також погодження управління держкомзему у Житомирському районі, щодо складання документів на посвідчення права на земельну ділянку, 16.12.2010 року укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,1017 га. для обслуговування цеху по обробці каменю та виробів з граніту.
Кам'янська сільська рада листом від 05.01.2011 року повідомила суд, що земельна ділянка, яка відведена позивачу, використовується за призначенням, а саме: на ній розміщено склад з підсобними приміщеннями та полірувальним цехом, оконтовочний та фрезерувальний цехи, операторна. Самочинним будівництвом не порушено права суміжних землекористувачів.
Згідно висновку № 123/12 будівельно - технічної експертизи від 21.12.2010 року, самочинно збудовані об'єкти нерухомості відповідають державним та будівельним нормам та придатні для використання за цільовим призначенням.
Враховуючи, що відповідач Кам'янська сільська рада визнає позовні вимоги та надано земельну ділянку позивачу у встановленому законом порядку під уже збудоване нерухоме майно, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню. Суд визнає за позивачем право власності на склад з підсобними приміщеннями та полірувальним цехом площею 475,8 м/кв (літ.А), оконтовочний цех площею 65 м/кв. (літ.Б), фрезерувальний цех та операторну площею 66, 6 м/кв (літ.В), що розташовані по АДРЕСА_2, Житомирського району, Житомирської області.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,
1. Позов задовольнити.
2. Визнати за фізичною особою приватним підприємцем ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ідент. номер НОМЕР_1) право власності на самочинно збудовані об'єкти нерухомості, а саме: склад з підсобними приміщеннями та полірувальним цехом площею 475,8 м/кв (літ.А), оконтовочний цех площею 65 м/кв. (літ. Б), фрезерувальний цех та операторну площею 66,6м/кв. (літ.В), що розташовані по АДРЕСА_2 Житомирського району, Житомирської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Давидюк В.К.
Дата підписання рішення " 31 " 01 " 2011 "
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу
3 - відповідачу.