17 січня 2011 р. Справа № 23492/09/9104/
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Ліщинського А.М. та Носа С.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому Хмельницької обл. на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької обл. від 06.04.2009р. у адміністративній справі за позовами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 до Управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому Хмельницької обл. про зобов'язання нарахувати і виплатити підвищення до пенсії, -
В лютому 2009 року позивачі (окрім ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14) звернулися до суду з адміністративними позовами, у яких просили зобов'язати відповідача Управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому Хмельницької обл. здійснювати їм щомісячну виплату підвищень до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; стягнути з пенсійного органу на їхню користь суми невиплаченої заборгованості за період з 01.01.2006р. по 01.12.2008р. в сумі 5246 грн. 50 коп. кожному.
Також впродовж лютого-березня 2009 року позивачі ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 звернулися до суду з адміністративними позовами, у яких просили стягнути з відповідача Управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому Хмельницької обл. на їхню користь невиплачену надбавку до пенсії за 2007 рік в сумі 1442 грн. 70 коп. кожному.
Вищевказані позови об'єднані судом в одне провадження для спільного розгляду і вирішення.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької обл. від 06.04.2009р. заявлені позови задоволені частково; визнано дії Управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому Хмельницької обл. щодо відмови у підвищенні пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. неправомірними; зобов'язано відповідача нарахувати і виплатити позивачам надбавки до пенсій як дітям війни, починаючи з 22.05.2008р., по 31.12.2008р. відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Окрім цього, судом відмовлено у задоволенні позовів ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14
Не погодившись із постановою суду, її оскаржив відповідач Управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому Хмельницької обл., який, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні заявлених позовів.
Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що після винесення рішень Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007р. та № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. зміни до Законів України про Державний бюджет України на відповідні роки у видаткову частину не були внесені, тому кошти на виплату спірних підвищень до пенсії в 2007-2008 роках були відсутніми. Також законодавцем не було прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначено на законодавчому рівні за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином обчислювати вказаний розмір.
Встановлений ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може використовуватися для обчислення надбавок або підвищень інших пенсій; приписами Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено проведення фінансування з Державного бюджету України, а не з коштів Пенсійного фонду України.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі належать до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дітям війни, а тому вони мають право на встановлене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсій.
Оскільки Конституційний Суд України своїми рішеннями № 6-рп/2007 від 09.07.2007р. та № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. визнав неконституційними відповідно положення п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими було зупинено і обмежено право на отримання спірних виплат, відмова пенсійного органу у проведенні перерахунку пенсій позивачам із врахуванням вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за періоди з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. кожному є незаконною.
Разом з тим, позивачами без поважних причин пропущений річний строк звернення до суду, через що в задоволенні вимог за періоди 2006 року, з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. слід відмовити; з цих же мотивів не підлягають задоволенню позови ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, частково відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи.
Безспірно встановлено, що позивачі, окрім ОСОБА_5, ОСОБА_15, ОСОБА_22 та ОСОБА_25, є дітьми війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) мали право на отримання підвищення виплачуваної їм пенсії за віком.
Позивачі перебувають на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому Хмельницької обл., протягом 2006-2007 років їм виплачувалася пенсія за віком без доплати як дітям війни; відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» позивачі отримували протягом 2008 року підвищення до пенсії в розмірі, визначеному п.41 розділу ІІ вищевказаного Закону.
Також позивачі ОСОБА_5, ОСОБА_15 та ОСОБА_25 є дітьми війни та інвалідами ІІ групи, а ОСОБА_22 - дитиною війни та інвалідом ІІІ групи; відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) мали право на отримання підвищення виплачуваної їм пенсій за віком.
Вказані позивачі перебувають на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому Хмельницької обл., протягом 2006 року їм виплачувалася пенсія за віком без доплат як дітям війни; починаючи з 01.01.2007р., вони отримували пенсії за віком із доплатами як дітям війни у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни; відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» позивачі були одержувачами протягом 2008 року підвищення до пенсій в розмірі, визначеному п.41 розділу ІІ вищевказаного Закону.
Положеннями п.17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було зупинено на 2006 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до Закону України від 19.01.2006р. «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» п.17 ст.77 цього Закону був виключений, з одночасним викладенням ст.110 цього Закону в новій редакції, відповідно до якої пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Положення ст.110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» на предмет конституційності не розглядалися, у встановленому порядку неконституційними визнані не були та своєї чинності не втратили; також наведені в них умови для виплати пільг дітям війни не настали.
Відповідно до ч.2 ст.95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Оскільки чинним законодавством не було визначено порядку нарахування і виплати у 2006 році щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а Конституційний Суд України не приймав рішень щодо неконституційності Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» (з наступними змінами і доповненнями) повністю чи в окремих його частинах, тому колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо розглядуваного підвищення до пенсії за 2006 рік.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007р. у справі № 1-29/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення п.12 ст.71, ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими було зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Оскільки дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була відновлена з 09.07.2007р., позивачам протягом 2007 року не виплачувалося підвищення до пенсії згідно вказаної норми Закону в повному обсязі, тому колегія суддів приходить до висновку про підставність позовних вимог щодо зобов'язання провести нарахування і виплату щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. включно, з урахуванням проведених виплат за вказаний період.
Разом з тим, позивачами пропущено річний строк звернення до суду, передбачений ст.99 КАС України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції), останніми під час розгляду справи не наведено поважних причин його пропуску (при цьому обставини неповідомлення позивачів щодо належних їм виплат колегія суддів не вважає поважними причинами пропуску цього строку), також підстави для поновлення цього строку не вказані судом першої інстанції у судовому рішенні.
Відповідно до ст.100 КАС України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивачів до суду із розглядуваним позовом, наполягання відповідача на застосуванні наслідків пропущення строку звернення до суду, передбачених ст.100 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про те, що в задоволенні позовних вимог за період з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. включно слід відмовити.
Відповідно до п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01.01.2008р., ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була викладена у новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Згідно рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. у справі 1-28/2008 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»; останні втратили свою чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, яке також містить вказівку про преюдиціальне значення цього рішення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Оскільки дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка передбачає виплату дітям війни підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, була відновлена з 22.05.2008р., з 01.01.2008р. позивачам виплачувалося підвищення до пенсії у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно діючого на той час законодавства, тому колегія суддів приходить до висновку про задоволення вимог цих позивачів про зобов'язання відповідача провести нарахування підвищення до пенсії за віком як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 22.05.2008р. до 30.11.2008р. включно, з урахуванням проведених виплат за вказаний період.
Разом з тим, суд першої інстанції вийшов за межі заявлених позивачами вимог і задовольнив позовні вимоги за період з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., при цьому в порушення вимог ч.2 ст.11 КАС України не зазначив у винесеному рішенні причин необхідності виходу за межі позовних вимог.
У зв'язку з тим, що функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі Управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому Хмельницької обл., а також виходячи з вимог п.15 Положення про Пенсійний фонду України, затв. постановою КМ України № 1261 від 24.10.2007р., відповідний обов'язок слід покласти на відповідача у справі.
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачам в передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі за спірний період колегія суддів не вбачає.
Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії як на причину невиконання покладених на нього зобов'язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).
Щодо тверджень апелянта про фінансування підвищення до пенсії за рахунок коштів Державного бюджету України, то колегія суддів враховує вимоги ст.88 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», згідно якої установлено, що у разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов'язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.
Звідси, у разі недостатності бюджетних коштів для покриття спірного підвищення до пенсії, витрати на ці виплати покриваються за рахунок Пенсійного фонду України, який несе обов'язок по їх виплаті.
Доводи апелянта про неправильне застосування судом вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» колегія суддів до уваги не приймає, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами лише цього Закону, чинним законодавством інший мінімальний розмір пенсії за віком не визначений, тому слід застосовувати цей розмір.
З огляду на положення ст.ст.21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю. Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен був визнати такі дії незаконними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення щодо конкретних сум.
Не можуть бути задоволені позовні вимоги про стягнення спірних сум з відповідача, оскільки саме пенсійний орган зобов'язаний здійснювати обрахування та виплату спірних сум підвищення до пенсії за віком, вказані дії до компетенції адміністративного суду не належать, через що необхідно зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату спірного підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за спірні періоди, із урахуванням вимог ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведених виплат за вказані періоди.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що заявлені позови (окрім позовів ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14.) підлягають до часткового задоволення, а саме слід визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому Хмельницької обл. щодо нездійснення нарахування та виплати на користь цих позивачів підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком кожному відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22.05.2008р. до 30.11.2008р. включно, із урахуванням вимог ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», протиправною; зобов'язати пенсійний орган провести нарахування і виплату на користь позивачів підвищення до пенсій в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком кожному відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22.05.2008р. до 30.11.2008р. включно, із урахуванням вимог ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведених виплат за вказані періоди; решта заявлених ними позовних вимог задоволенню не підлягають.
Разом з тим, в задоволенні позовів ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 до Управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому Хмельницької обл. про зобов'язання нарахувати і виплатити підвищення до пенсії, належить відмовити за пропуском строку звернення до суду.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.
Керуючись ст.ст.94, 160, 195-197, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому Хмельницької обл. задоволити частково.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької обл. від 06.04.2009р. скасувати та прийняти нову постанову, якою позови ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 задоволити частково.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому Хмельницької обл. щодо нездійснення нарахування та виплати на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком кожному відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22.05.2008р. до 30.11.2008р. включно, із урахуванням вимог ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», протиправною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому Хмельницької обл. провести нарахування і виплату на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком кожному відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22.05.2008р. до 30.11.2008р. включно, із урахуванням вимог ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведених виплат за вказаний період.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
У задоволенні позовів ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 - відмовити за пропуском строку звернення до суду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя: Р.М.Шавель
Судді: А.М.Ліщинський
С.П.Нос