20 січня 2011 р. Справа № 33623/10/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
Пліша М.А.,
Довгополова О.М., Святецького В.В.,
Боровус Ю.Ю.
головуючого судді
суддів
при секретарі судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Радехівському районі Львівської області на постанову Радехівського районного суду Львівської області від 22 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України в Радехівському районі Львівської області про стягнення заборгованості,-
ОСОБА_5 звернулась в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Радехівському районі Львівської області в якому просила визнати неправомірною відмову відповідача в перерахунку пенсії з 06.04.1999 року по 31.05.2009 року, як інваліду 3 групи, а з 01.06.2009 року, як інваліду 2 групи, зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Радехівському районі Львівської області провести перерахунок пенсії з урахуванням норм діючого законодавства та прожиткового мінімуму з урахуванням його підвищення з 06.04.1999 року по 31.05.2009 року, як інваліду 3 групи, а з 01.06.2009 року, як інваліду 2 групи згідно ст.ст. 50, ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та робити перерахунок при зміні прожиткового мінімуму, зобов”язати відповідача не порушувати положень ст.ст. 50, ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»при подальшому нарахуванні пенсії та сплатити заборгованість по пенсії з 06.04.1999 року по 31.05.2009 року, як інваліду 3 групи, а з 01.06.2009 року, як інваліду 2 групи по цей час.
Постановою Радехівського районного суду Львівської області від 22 грудня 2009 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними дії ( бездіяльність ) управління Пенсійного фону України у Радехівському районі Львівської області щодо відмови ОСОБА_5 у перерахунку пенсії, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_5 як потерпілій внаслідок Чорнобильської катастрофи з 6 квітня 1999 року по 31 травня 2009 року, як інваліду 3-ї групи, аз1червня 2009 року, як інваліду 2-ї групи, відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в задоволенні решти частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України в Радехівському районі Львівської області оскаржило його в апеляційному порядку. вважає, що при ухваленні постанови судом неповністю з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та порушено норми матеріального і процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що судом порушено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»установлено правовий статус, зокрема, учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і визначено основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 1986 року, категорія 1, інвалідом III групи, а з 04.06.2009 - інвалідом II групи, якому встановлено причинний зв'язок між ліквідацією наслідків аварії та захворюванням.
Згідно ст.49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3.4. встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, котра призначається після виникнення права на державну пенсію.
Державні пенсії особам, віднесеним до категорій 1, пенсія по інвалідності через захворювання або каліцтво внаслідок Чорнобильської катастрофи та пенсія в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи призначається відповідно до ст. 54 вище згаданого Закону. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю призначається відповідно до ст. 50 цього ж Закону.
Відповідно до ст. 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивач мав право на щомісячну державну пенсію не нижчу 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Однак законами України не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком»як розрахункової величини для призначення (розрахунку) пенсії згідно зі ст. 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», так як ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на яку посилається позивач, передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності достатнього страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Однак, в частині 3 статті 28 цього Закону встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений на рівні прожиткового мінімуму застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи викладене, положення статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»щодо мінімального розміру пенсій не застосовується для визначення розмірів пенсій, передбаченого ст. 50. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Неправомірним є застосування судом ч.4 ст. 9 КАС України адже розмір мінімальної пенсії за віком передбачений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»ніколи не застосовувався до нарахування цієї категорії пенсійних виплат. Нарахування та виплата цих пенсій провадиться за бюджетною програмою «Пенсійне забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до категорії 1»з бюджету Пенсійного фонду України на відповідний рік за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються згідно із законами України про Державний бюджет України на відповідний рік.
З 01.03.1996 року постановою Верховної Ради України від 20.02.1996р. № 49/96 -ВР «Про порядок введення в дію статей 10, 33,34 Закону України «Про оплату праці»та встановлення мінімального розміру пенсії за віком»було встановлено мінімальну пенсію за віком в розмірі 1 млн.550 тис. крб. (сьогодні -15 грн. відповідно до Указу Президента України від 25.08.1996р. № 762/96 «Про грошову реформу в Україні»). З 1 серпня 1996р. відповідно до п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996р. № 836 «Про компенсаційні виплата особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»виплати, передбачені Законом, що грунтувалися на мінімальному розмірі пенсії за віком, мали також провадитись із суми 1500 тис. крб. Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002р. № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету»було встановлено, що виходячи з розміру 19,91 грн. мав провадитися розрахунок пенсії, призначеної відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», додаткової пенсії, передбаченої цим Законом (для осіб, віднесених до категорій 1.2.3 та 4, під час призначення та перерахунку пенсій за цим Законом, за законами України «Про пенсійне забезпечення»та «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».
З набранням чинності Законом «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»пенсії призначені відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»встановлюються у наступних розмірах: додаткова пенсія інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, інвалідам II групи - 20 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (п.п. 12 п.28 Розділу II Закону); Державна пенсія для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою по III групі інвалідності - 110 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, по II груш інвалідності - 120 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (п.п. 15 п.28 Розділу II Закону).
Дані положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними рішенням Конституційного суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008. проте згідно п.5 резолютивної частини цього рішення дані положення втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 22.05.2008.
Закон про держбюджет на 2008 рік не звузив (обмежив чи зменшив) соціальні права позивача, адже розмір як основної так і додаткової пенсії останнього розрахований згідно з цим Законом суттєво збільшився у порівнянні із розміром визначеним відповідно до раніше діючої Постанови Кабінету Міністрів України. І навпаки скасування п.п. 12 та 15 п.28 Розділ II Закону про держбюджет на 2008 рік пов'язане із звуженням (обмеженням чи зменшенням) соціальних прав позивача, оскільки повертає до розрахунку цих пенсійних виплат відповідно до раніше діючих постанов Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996р та № 1 від 03.01.2002р.
Проте 28 травня 2008 року Кабінет Міністрів України виніс Постанову № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»п.4 якої установлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність зокрема тим, що належать до категорії 1 і є інвалідами III групи, -15 відсотків; II групи - 20 %. Пунктом 6 зазначеної Постанови установлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких установлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижче, зокрема для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою по ІІІ групі інвалідності -530 грн., по ІІ групі -580 грн.
Вказана Постанова набрала чинності з 22 травня 2008 року.Отже, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком для визначення розміру державної та додаткової пенсії відповідно до ст. 50. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визначається відповідно до вищезазначених Постанов Кабінету Міністрів України, а ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»щодо мінімального розміру пенсій не може для цього застосовуватись, то основна та додаткова пенсії призначені ОСОБА_5 Управлінням ПФУ в Радехівському районі правомірно.
На підставі викладеного просить постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову скасувати і в скасованій частині постановити нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є потерпілою внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС «категорії, внаслідок чого їй 06.04.1999 року була встановлена 3-я група інвалідності, а з 04.06.09 року 2-а група інвалідності. В липні 2009 року остання звернулася до управління пенсійного Фонду України у Радехівському районі Львівської області з заявою про проведення перерахунку пенсії згідно ст.ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з моменту встановлення їй групи інвалідності: 3-я група - 06.04.1999 року по 31.05.2009 року; 2-га група - з 1.06.2009 року. 29.07.2009 року листом за №21/С-21 відповідач у здійсненні перерахунку пенсії відмовив.
Розглядаючи спір суд першої інстанції вірно вказав, що відповідно до вимог ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу як інваліду 3-ї групи розмір пенсії по інвалідності з моменту призначення до 31.05.2009 року не може бути нижчим 6-ти мінімальних пенсій за віком, а з 01.06.2009 року - 8-ми мінімальних пенсій за віком.. Положення зазначеної норми співпадають з приписами п.4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсій у зв'язку з настанням інвалідності або втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.1997 року .№523. Крім цього у відповідності до вимог ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам віднесеним до категорії І призначається щомісячна додаткова пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі: інвалідам 3-ї групи - 50 % мінімальної пенсії за віком, інвалідам ІІ групи - 75% мінімальної пенсії за віком.
З огляду на це суд апеляційної інстанції вважає, що вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»застосуванню при обчисленні величини мінімальної пенсії за віком, підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, бо чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч. 1 цієї статті. З огляду на вище вказане суд першої інстанції вірно не прийняв до уваги доводи відповідача, котрий вважав, що обчислення пенсій повинно проводитися виходячи з розміру установленого постановами Кабінету Міністрів України.
Однак приймаючи постанову суд першої інстанції не звернув увагу на те, що Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» в статті 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»внесені зміни щодо розміру спірних пенсійних виплат. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 рік від 22 травня 2008 року такі положення Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» визнані неконституційними, а отже втратили чинність з дня прийняття відповідного рішення. З огляду на це після 22 травня 2008 року виплату спірних пенсійних виплат позивачці необхідно здійснювати у розмірах визначених попередньою редакцією статей 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка діяла до 1 січня 2008 року, та продовжує діяти з 22 травня 2008 року по даний час.
З урахуванням викладеного суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що дії відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсій та визначення їх розміру виходячи із положень статей 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є неправомірними.
З врахуванням вище викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції по суті правильно вирішено справу але невірно застосовано норми матеріального права, а тому постанову суду першої інстанції слід змінити.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ч. 4 ст. 196, п. 2 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст. 201, ст. 205, ст. 207, ст. 254 КАС України, колегія суддів , -
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Радехівському районі Львівської області -задовольнити частково, змінити постанову Радехівського районного суду Львівської області від 22 грудня 2009 року у справі № 2а-658/09.
Позов ОСОБА_5 задовольнити частково.
Визнати протиправниними дії (бездіяльність) управління Пенсійного фонду України в Радехівському районі Львівської області щодо відмови ОСОБА_5 у перерахунку пенсії. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Радехівському районі Львівської області здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_5 як потерпілій внаслідок Чорнобильської катастрофи з 06.04.1999 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 по 31.05.2009 року, як інваліду 3-ї групи, а з 01.06.2009 року як інваліду 2-ї групи, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В решті постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
М.А. Пліш
О.М. Довгополов
В.В. Святецький
Головуючий суддя
судді
Повний текст ухвали виготовлений 25.01.2011 року