17 січня 2011 р. Справа № 31530/10/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Ліщинського А.М. та Носа С.П.,
при секретарі судового засідання - Романишин О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської обл. на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 17.08.2010р. про відмову в роз'ясненні судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської обл. про зобов'язання здійснити нарахування і виплату підвищення до пенсії,-
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17.08.2010р. відмовлено у задоволенні заяви Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської обл. про роз'яснення постанови Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2008р. в справі № 2а-5150/08/1370 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської обл. про зобов'язання здійснити нарахування і виплату підвищення до пенсії (а.с.59).
Не погодившись із винесеною ухвалою, її оскаржив заявник Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської обл., який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильної відмови в роз'ясненні судового рішення, просить ухвалу суду змінити та задовольнити заяву про роз'яснення судового рішення (а.с.62-65).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що рішення суду є незрозумілим, оскільки в ньому не зазначено, яку розрахункову величину мінімальної пенсії за віком слід використовувати для нарахування 30 відсотків підвищення до пенсії за визначені судом періоди, а також з яких коштів і в якому розмірі здійснювати виплату спірного підвищення до пенсії.
Окрім цього, чинним законодавством не визначено поняття мінімальної пенсії за віком як розрахункової величини для підвищення пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.4 ст.196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга задоволенню не підлягає, з наступних мотивів.
Статтею 170 КАС України встановлено, що у випадку, коли судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (ч.2 ст.170 КАС України).
Як слідує з роз'яснень, що містяться в п.21 постанови Пленуму Верхового Суду України № 14 від 18.12.2009р. «Про судове рішення у цивільній справі», роз'яснення судового рішення можливе у випадку, коли воно є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію; при цьому суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд своєю ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Як вбачається із змісту заявленого ОСОБА_2 позову, виниклий з пенсійним органом спір стосувався зобов'язання відповідача провести виплату недоплаченої надбавки до пенсії як дитині війни за періоди липень-грудень 2007 року, травень-вересень 2008 року (а.с.2-3).
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дітям війни, а тому він має право на встановлене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком (а.с.17-19).
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2010р. апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської обл. відхилено, при цьому уточнено резолютивну частину рішення суду першої інстанції (а.с.40-42).
Звертаючись із заявою про роз'яснення судового рішення, пенсійний орган зазначив про неможливість виконання постанови суду через відсутність в ньому вказівки на те, яку розрахункову величину мінімальної пенсії за віком слід використовувати для нарахування 30 відсотків підвищення до пенсії за визначені судом періоди, а також з яких коштів і в якому розмірі здійснювати виплату спірного підвищення до пенсії.
Окрім цього, чинним законодавством не визначено поняття мінімальної пенсії за віком як розрахункової величини для підвищення пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (а.с.52-54).
Відмовляючи в роз'ясненні прийнятого рішення, суд першої інстанції виходив з того, що постанова викладена із дотриманням вимог ст.ст.161-163 КАС України, її мотивувальна і резолютивна частини є зрозумілими для виконання і заявлені вимоги не потребують роз'яснення; також наведені заявником питання були предметом судового дослідження в процесі розгляду справи (а.с.59).
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про роз'яснення рішення, оскільки постанова Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2008р. є зрозумілою, у ній в ясній формі викладено вирішення заявлених позовних вимог; також в резолютивній частині постанови відсутні умови, які б викликали спір при виконанні рішення суду.
Невизначення у постанові суду показника мінімальної пенсії за віком, який повинен використовуватися для обрахування підвищення до пенсії позивача, не створює перешкод для виконання судового рішення, оскільки чинним законодавством, в тому числі й Законом України «Про соціальний захист дітей війни», визначено порядок нарахування та виплати підвищення до пенсії дітям війни.
Окрім цього, роз'яснюючи постанову в частині порядку обчислення спірного підвищення до пенсії, суд фактично постановить додаткове рішення, що є прямим порушенням ст.170 КАС України, яка забороняє змінювати (в тому числі доповнювати) зміст постанови.
Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої ухвали не впливають та висновків суду не спростовують.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правомірно відмовлено в роз'ясненні постанови Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2008р.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування ухвали колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської обл. на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 17.08.2010р. про відмову в роз'ясненні судового рішення в адміністративній справі № 2а-5051/08/1370 - залишити без задоволення, а згадану ухвалу суду - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя: Р.М.Шавель
Судді: А.М.Ліщинський
С.П.Нос