17 січня 2011 р. Справа № 31941/10/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Ліщинського А.М. та Носа С.П.,
при секретарі судового засідання - Романишин О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу представника ОСОБА_1, діючого за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_2, на ухвалу судді Львівського окружного адміністративного суду від 02.09.2010р. про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом представника ОСОБА_1, діючого за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_2, до Дрогобицького державного комунального міжміського бюро технічної інвентаризації про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації права власності, спонукання до вчинення певних дій,-
Оскаржуваною ухвалою судді окружного адміністративного суду від 02.09.2010р. відмовлено в порядку п.1 ч.1 ст.109 КАС України у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом представника ОСОБА_1, діючого за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_2, до Дрогобицького державного комунального міжміського бюро технічної інвентаризації про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації права власності, спонукання до вчинення певних дій, оскільки таку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства (а.с.1).
Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржив представник ОСОБА_1, діючий за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_2, який у апеляційній скарзі просить судову ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, покликаючись на порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильної відмови у відкритті провадження в адміністративній справі (а.с.9-10).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що розглядуваний позов не пов'язаний з отриманням спадщини (остання вже оформлена в установленому порядку), фактично позивачем оскаржуються дії та рішення відповідача, який в розглядуваних відносинах є суб'єктом владних повноважень, через що розглядуваний спір належить до публічно-правових.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача та його представника на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Із змісту оскаржуваної ухвали слідує, що відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі п.1 ч.1 ст.109 КАС України, суддя окружного адміністративного суду виходив з того, що позивач звернувся до суду з метою захисту її права на отримання спадщини, а саме визнання за нею в порядку спадкування права приватної власності на частину житлового АДРЕСА_1. За таких обставин розглядуваний спір виник з цивільно-правових відносин, а тому не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Між тим, з наведеними висновками оскаржуваної ухвали погодитися не можна, з наступних підстав.
Із змісту заявленого позову убачається, що позивач ОСОБА_2 просить визнати дії відповідача Дрогобицького державного комунального міжміського бюро технічної інвентаризації протиправними, зобов'язати останнього скасувати рішення реєстратора від 02.07.2010р. про відмову в реєстрації права власності, а також зобов'язати відповідача винести рішення реєстратора, яким зареєструвати її право власності на ? ідеальну частину житлового АДРЕСА_1 (а.с.3-4).
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржувана відмова відповідача в реєстрації права власності не відповідає обставинам справи, оскільки заявниця успадкувала спірний об'єкт нерухомості, що засвідчується свідоцтвом про спадщину.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частиною 2 ст.2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження. Цю норму слід розуміти в системному зв'язку із частиною 1 тієї самої статті, з якої випливає, що захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб шляхом оскарження до адміністративного суду будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень можливий лише у сфері публічно-правових відносин.
Пунктом 1 ч.1 ст.3 КАС України також визначено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ст.8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації; забезпечує ведення Державного реєстру прав; надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Як слідує з п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 1878-VI від 11.02.2010р. «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України» до 01.01.2012р. державна реєстрація права власності та права користування (сервітут) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об'єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації, створеними до набрання чинності цим Законом та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Аналогічні положення містяться в п.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затв. наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002р.
З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку про те, що правове положення відповідача у сфері спірних правовідносин свідчить про реалізацію ним владних управлінських функцій.
Окрім цього, суддя окружного адміністративного суду прийшов до передчасного висновку про те, що заявлений позов стосується захисту права позивача на отримання спадщини, тобто останній виник з цивільно-правових відносин, оскільки докази такого в матеріалах справи є відсутніми.
Натомість, в матеріалах справи наявне свідоцтво про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_2 (а.с.19), а також рішення реєстратора про відмову в реєстрації права власності на об'єкт нерухомості, яке обґрунтоване іншими обставинами, ніж відсутність у позивача підстав для спадкування (а.с.17).
Поряд з цим, з матеріалів справи не вбачається зв'язок вказаних вимог із наявністю спору про право власності, а в оскаржуваній ухвалі не наведено жодного обґрунтування висновку суду про наявність цивільно-правового спору.
Оскільки по справі фактично оскаржується відмова Дрогобицького державного комунального міжміського бюро технічної інвентаризації в проведенні реєстрації права власності, із змісту заявленого позову та характеру спірних правовідносин не вбачаються ознаки спору про право власності, тому розглядуваний спір належить вирішувати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Враховуючи вище наведене, колегія суддів вважає, що ухвала судді постановлена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильної відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, а відтак вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.199, п.4 ч.1 ст.204, п.6 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 211, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1, діючого за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_2, задоволити.
Ухвалу судді Львівського окружного адміністративного суду від 02.09.2010р. про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі № 2а-7800/10/1370 - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Р.М.Шавель
Судді: А.М.Ліщинський
С.П.Нос