Справа № 562/415/26
"22" квітня 2026 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді Чорного І.А. секретаря судових засідань Бєлявської А.С., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування,
17 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син ОСОБА_5 . Її синові на праві спільної сумісної власності без виділення часток належали земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 1,7192 га кадастровий номер 5622687600:09:002:0010, площею 0,1118 га кадастровий номер 5622687600:09:002:0026, площею 0,9721 га кадастровий номер 5622687600:10:002:0065, які розташовані на території Здовбицької сільської ради Рівненського району Рівненської області. Після його смерті відкрилася спадщина за законом, яку прийняла позивач. Однак отримати свідоцтво про право на спадщину на земельні ділянки не може, у зв'язку з відсутністю визначеної частки в праві спільної сумісної власності, а тому нотаріусом відмовлено у вчиненні нотаріальної дії.
Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 02 березня 2026 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
В підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, подала до суду заяву від 31.03.2026, якою підтримала позовні вимоги, просила розглянути справу без її участі.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в підготовче судове засідання не з'явились, подали до суду заяви від 31.03.2026, якими просили розглянути справу без їх участі, не заперечували проти задоволення позову, наслідки визнання позову відповідно до ст. 206 ЦПК відомі та зрозумілі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено, що земельні ділянки, площею 1,7192 га кадастровий номер 5622687600:09:002:0010, площею 0,1118 га кадастровий номер 5622687600:09:002:0026, площею 0,9721 га кадастровий номер 5622687600:10:002:0065, які знаходиться на території Здовбицької сільської ради Рівненського району Рівненської області на праві приватної спільної сумісної власності належать ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №464368291 від 16.02.2026, №464368006 від 16.02.2026, 464367700 від 16.02.2026.
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Гільча Друга, Рівненського району Рівненської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 22.02.2024.
Установлено, що батьками ОСОБА_5 були ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що підтверджується копією дубліката свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 18.06.2021 року, а також копією дублікату свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 18.06.2021 року ОСОБА_8 та ОСОБА_7 .
Позивач своєчасно прийняла спадщину, шляхом подачі відповідної заяви про її прийняття до Здолбунівської державної нотаріальної контори, що підтверджується матеріалами спадкової справи №102/2025 року, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку земельних ділянок площею 1,7192 га кадастровий номер 5622687600:09:002:0010, площею 0,1118 га кадастровий номер 5622687600:09:002:0026, площею 0,9721 га кадастровий номер 5622687600:10:002:0065, які знаходяться на території Здовбицької сільської ради Рівненського району Рівненської області, належних ОСОБА_5 , державним нотаріусом відмовлено, оскільки спірні земельні ділянки належали померлому на праві спільної сумісної власності без виділення часток разом з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотарільної дії №56/02-71 від 28.01.2026.
Відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників) належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Згідно із ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власності двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ч. 1 ст. 369 ЦК).
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. Аналогічні положення містить і стаття 370 ЦК України щодо виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності.
Згідно з положеннями ст. 89 Земельного кодексу України земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом. Крім того, згідно із п. г ч. 1 ст. 87 ЗК України право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає за рішенням суду.
Презумпція рівності часток у праві спільної сумісної власності діє, якщо інше не встановлено домовленістю між співвласниками або законом.
Відповідно до положень статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною першою статті 1226 ЦК України передбачено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Згідно із ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
Згідно з п."г" ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
За змістом статті 392 ЦК України, право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.
Відповідно до частини першої статті 25 ЦК України, здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Разом із тим, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (ч. 4 ст. 25 ЦК України).
В постанові від 16.06.2021 у справі № 570/997/19 Верховний Суд дійшов висновку, що визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування.
Судом встановлено, що такі умови для одержання в нотаріуса свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки у позивача відсутні з причин, зазначених вище, тому її вимоги щодо визнання права власності на спадкове майно за нею при таких обставинах є обгрунтованими. Ці вимоги доведені вищевказаними доказами, а тому підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 10, 12, 89,200, 206, 259, 263-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Гільча Друга, Рівненського району Рівненської області, а саме на 1/4 частину: земельної ділянки площею 1,7192 га кадастровий номер 5622687600:09:002:0010, земельної ділянки площею 0,1118 га кадастровий номер 5622687600:09:002:0026, земельної ділянки площею 0,9721 га кадастровий номер 5622687600:10:002:0065, які розташовані на території Здовбицької сільської ради Рівненського району Рівненської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненскього апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_4
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_5 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_6 .
Відповідач:ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНКОПП НОМЕР_7 .
Суддя І.А.Чорний