Справа № 541/4267/25
№ провадження 1-кп/541/114/2026
22 квітня 2026 року м.Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород Полтавської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025170550000824 від 23.08.2025 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вовнянка, Миргородського району, Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, утриманців не маючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 11 серпня 2025 року за ч. 1 ст. 382 КК України до покарання у вигляді 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
27.12.2022 постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області, у справі № 541/2597/22, яка набрала законної сили 09.01.2023, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення автомобіля.
Окрім цього, 04.03.2024 постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області, у справі № 541/481/24, яка набрала законної сили ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, і призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Крім того, 07.05.2024 постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області, у справі № 541/1001/24, яка набрала законної сили ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 130 КУпАП, і призначено адміністративне стягнення із застосуванням ст. 36 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п'ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Окрім цього, 04.06.2025 постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області, у справі № 541/1975/25, яка набрала законної сили 17.06.2025, ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, і піддано стягненню у вигляді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років, без конфіскації транспортного засобу.
В подальшому, ОСОБА_4 , будучи повідомленим про те, що вищевказаними постановами суду його позбавлено права керування транспортними засобами, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою невиконання постанов суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 1291 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, продовжив керувати транспортним засобом при наступних обставинах.
Так, 22.08.2025 близько 12 години 20 хвилин, ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом - мотоциклом марки «ІЖ» моделі «П-2» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Рибальській в с. Гаркушинці Миргородського району Полтавської області, був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції Миргородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області за порушення останнім Правил дорожнього руху України.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується в вмисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 суду пояснив, що він дійсно в той день поїхав в с.Гаркушинці за продуктами з ОСОБА_5 , з яким на зупинці випили пива і поїхали назад в с.Вовнянка, де були зупинені працівниками поліції. Вину визнав повністю. Зазначив, що йому відомо про те, що він позбавлений права керування транспортними засобами, а також про те, що відносно нього неодноразово були складені протоколи про адміністративні правопорушення за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння, штрафи по яким жодного разу ним сплачено не було.
Допитаний свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що на посаді інспектора перебуває з 2016 року. Дана подія можливо і була наприкінці серпня, коли саме не пам'ятає, транспортний засіб був мотоцикл «Планета» з коляскою, який одразу не зупинився, а лише десь через пів кілометра з виїзду населеного пункту, в районі смітника. Під час зупинки транспортного засобу було встановлено, що за кермом перебував ОСОБА_4 , який повідомив,що вони з товаришем їдуть додому в с. Вовнянка з магазину. Після перевірки документів, встановили, що ОСОБА_4 не вперше притягався до адміністративної відповідальності і був позбавлений права керувати транспортними засобами. Останнього було повідомлено, що він позбавлений права керування транспортними засобами і його було відсторонено від керування транспортним засобом, рух в подальшому був йому заборонений. Було складено не один адміністративний протокол відносно ОСОБА_4 , оскільки було багато порушень. Повідомив ,що неприязних відносин з ОСОБА_4 в нього не має.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що подія була в кінці серпня 2025 року. Того дня він був в складі екіпажу з ОСОБА_6 . Під час патрулювання на виїзді с. Гаркушинці, був зупинений, свідок не пам'ятає якої саме марки, начебто транспортний засіб ІЖ. Керувала особа без мотошолома, пасажир також був без мотошолома. Водій спочатку не зупинявся, коли зупинився, в останнього були ознаки алкогольного сп'яніння. Під час зупинки транспортного засобу за кермом перебував ОСОБА_4 , хто був пасажиром, свідок не пам'ятає, пасажир також був встановлений. Після встановлення особи було з'ясовано, що ОСОБА_4 позбавлений права керувати транспортним засобом, у зв'язку з чим була викликана слідчо-оперативна група, яка провела слідчі дії. Раніше ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності притягався, по яких статтях точно не пам'ятає, оскільки їх було багато. Зазначив, що на його думку ОСОБА_4 було відомо, що він позбавлений права керування транспортними засобами. Пояснювали що вони рухались додому, адекватного спілкування не було, так як ОСОБА_4 перебував в алкогольному сп'янінні. Адміністративні матеріали відносно ОСОБА_4 складались за різними статтями. Повідомив, що неприязних відносин з ОСОБА_4 в нього не має.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що в той день він пив з ОСОБА_4 пиво, більш нічого не пам'ятає. Вживали пиво на зупинці на лавці с.Гаркушенці, їхали додому с. Вовнянка. Кому належить мотоцикл він не знає. Повідомив, що у нього прав на транспортні засоби не має, чи є у ОСОБА_4 права він не знає. Коли їх зупинили працівники поліції за кермом був ОСОБА_4 . Свідок повідомив, що ОСОБА_4 не був п'яний під час зупинки. Працівники поліції перевірили документи та відпустили їх і вони з ОСОБА_4 поїхали додому. Свідку відомо, що ОСОБА_4 позбавляли неодноразово права керування транспортними засобами, про це повідомляв сам ОСОБА_4 , можливо разів три.
Крім визнання вини ОСОБА_4 , його вина підтверджується сукупністю доказів, зібраних під час досудового розслідування, дійсність та достовірність яких жодною із сторін не оспорюється, зокрема дослідженими у судовому засіданні:
- витягом з ЄДРДР від 23.08.2025;
- рапортом помічника чергового Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_8 від 22.08.2025;
- протоколом огляду місця події з фототаблицею за адресою АДРЕСА_2 за участі ОСОБА_4 ;
- постановою слідчого СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_9 від 03.09.2026 про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису;
- протоколом слідчого СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_9 від 03.09.2026 про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису додатком оптичним носієм інформації DVD-R диск з відеозаписами з нагрудних відеокамер працівників СРПП Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, та з відеореєстратора службового автомобіля Національної поліції України;
-постановою про визнання і визначення місця зберігання речових доказів від 03.09.2025;
- інформацією наданою Миргородським РВП ГУНП в Полтавській області про вчинені адміністративні правопорушення ОСОБА_4 у період з 01.01.2019 по 04.06.2025;
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕПР 1 №430669 від 22.08.2025 відносно ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 130 КУпАП;
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5544709 від 22.08.2025 відносно ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 121 КУпАП;
- постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 04.06.2025 року про притягнення ОСОБА_4 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 130 КУпАП;
- постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 07.05.2024 року про притягнення ОСОБА_4 , до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 130 КУпАП;
- постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 04.06.2025 року про притягнення ОСОБА_4 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130, ч.5 ст. 126 КУпАП;
- постановою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 11.09.2024 року про притягнення ОСОБА_4 , до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130, ч.5 ст. 126 КУпАП;
- постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 27.12.2022 року про притягнення ОСОБА_4 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130, КУпАП;
Оцінюючи в сукупності всі обставини по справі суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, доведена поза розумним сумнівом, і його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
Прокурор просив визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 3 місяці. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 11.08.2025 року, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців. До вступу вироку в законну силу обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою та взяти під варту в залі суду. Речові докази залишити в матеріалах кримінального провадження.
Відповідно до положень ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень, а покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, суди повинні виходити з класифікації злочинів згідно ст. 12 КК України, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.
У відповідності до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення ч. 1 ст. 382 КК України вчинене обвинуваченим ОСОБА_4 є нетяжким злочином.
Обставинами, які пом?якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, обставини, що пом'якшують покарання щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину обставини, відсутність обтяжуючих обставин, а також враховуючи особу обвинуваченого, який раніше судимий, востаннє вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 11.08.2025 за ч. 1 ст. 382 КК України до покарання у вигляді 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік, який набрав законної сили 11 вересня 2025 року, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку і лікаря психіатри та лікаря нарколога не перебуває, суд вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкцій, передбачених ч. 1 ст. 382 КК України, за якими кваліфіковано кримінальне правопорушення, із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, та остаточно призначити йому покарання за сукупністю вироків.
Крім того, при призначенні покарання суд враховує положення ч.1 ст.71 КК України, якою передбачено, що якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Пунктом 10 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» передбачено, що у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими статтями 71, 72 КК України. Частиною 2 статті 75 КК України передбачено, що суд за наявності визначених законом підстав може ухвалити рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Виходячи з цих положень закону, а також зі змісту частини 3 статті 78 КК України, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.
З наведеного слідує, що вчинення засудженим нового злочину під час іспитового строку є підставою для застосування до нього ст.71 КК України, і покарання за новим злочином має бути більшим як від покарання, призначеного за новий злочин, так і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. У такому випадку суд визначає остаточне покарання у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком та покарання за новим вироком, і таке не може бути іншим, аніж позбавлення волі.
Згідно матеріалів справи ОСОБА_4 був засуджений вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 11.08.2025 за ч. 1 ст. 382 КК України до покарання у вигляді 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік, який набрав законної сили 11 вересня 2025 року. Отже, ОСОБА_4 22.08.2025 вчинив нове кримінальне правопорушення, під час встановленого судом іспитового строку.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік 3 місяці в межах санкції, передбаченої ч.1 ст. 382 КК України, відповідно до ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 11.08.2025, та визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців.
Суд вважає, що саме таке покарання відповідатиме загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст.65 КК України, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових злочинів.
Долю речових доказів по справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні не затримувався та під вартою не тримався.
Оскільки обвинуваченому ОСОБА_4 призначається покарання у виді позбавлення волі реально, суд вважає за необхідне обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і взяти під варту із зали судового засідання, оскільки тяжкість скоєного та поведінка обвинуваченого свідчать про наявність передбачених ст. 177 КПК України обґрунтованих ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може ухилятися від відбування покарання та продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Керуючись ст.ст. 100, 368, 370, 373-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 3 (три) місяці.
На підставі ч.1 ст.71 КК України, ОСОБА_4 до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 11 серпня 2025 року, та призначити йому остаточне покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
До набрання вироком законної сили застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та взяти його під варту негайно в залі суду.
Строк відбування покарання відраховувати з моменту взяття ОСОБА_4 під варту, тобто з 22 квітня 2026 року.
Речові докази по справі: два оптичний носій інформації DVD-R диск з відеозаписами нагрудних відеокамер працівників СРПП Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області та відеореєстратора службового автомобіля Національної поліції України - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
СуддяОСОБА_1