справа 278/1915/26
22 квітня 2026 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Віктора Мокрецького, розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за його позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Обслуговуючий кооператив «Городницьке товариство «Злагода» про скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області, скасуввання державної реєстрації права власності на земельну ділянку, визнання договорів купівлі-продажу земельних ділянок недійсними та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння,
У провадження Житомирського районного суду Житомирської області надійшла вказана заява про забезпечення позову в якій позивач ОСОБА_1 просить: накласти арешт на земельні ділянки з кадастровим номерами 1822084100:05:000:0627 та 1822084100:05:000:0628, що розташовані на території Глибочицької (колишньої Левківської) сільської ради Житомирського району Житомирської області та утворилися внаслідок поділу земельної ділянки площею 1,2 га з кадастровим номером 1822084100:05:000:0521; заборонити ОСОБА_4 , дозвільним органам (землепроектним організаціям, Держгеокадастру та іншим) проведення будь-яких робіт по зміні конфігурації, меж, площі кадастрових номерів, цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 1822084100:05:000:0627 й 1822084100:05:000:0628 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження (продажу, дарування, міни, передачі до статутного капіталу, тощо) або обтяження (іпотека, застава) вказаних земельних ділянок до набрання рішенням в цій справі законної сили.
Свою заяву ОСОБА_1 мотивував тим, що він звернувся до Житомирського районного суду Житомирської області з позовом у якому просив визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області № 6-5171/17-19-СГ від 19 грудня 2019 року про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 18220584100:05:000:0521 з подальшим скасуванням рішення про державну реєстрацію права власності останнього на цю землю та визнанням недійсною заяви ОСОБА_2 про поділ цієї земельної ділянки на земельні ділянки з кадастровими номерами 1822084100:05:000:0627 й 1822084100:05:000:0628 і визнання недійсними договорів купівлі-продажу цієї землі, а також про витребування зазначених земельних ділянок з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 .
Таке звернення ОСОБА_1 до суду зумовлено тим, що останній як член обслуговуючого кооперативу отримав у користування строком на 50 років земельну ділянку площею 0,05 га, яка розташована поза межами населеного пункту Левківської сільської ради Житомирського району Житомирської області. Разом з тим, у грудні 2021 року ОСОБА_1 дізнався, що ця земельна ділянка відповідним наказом Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області передана у власність ОСОБА_2 з присвоєнням їй кадастрового номеру 18220584100:05:000:0521 та поділена новим власником на дві земельні ділянки 1822084100:05:000:0627 й 1822084100:05:000:0628 з подальшим відчуженням цих земель на користь третіх осіб. Відтак, позивач переконаний, що такі дії відповідачів порушують його право користування землею, а тому останній звертається за захистом цього права до суду.
Норами процесуального законодавства вказані правовідносини врегульовані наступним чином.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 149 ЦПК України).
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду) (ч. 1 ст. 153 ЦПК України).
Пленум Верховного Суду України у своїй постанові № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» зазначив, що "розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам" (пункт 4).
Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, необхідно враховувати, що прийняття такого рішення доцільне лише в разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Проаналізувавши зміст заяви, поданої позивачем, суд вважає, що вказана заява підлягає до задоволення, оскільки невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арештів на вказані об'єкти нерухомого майна з забороною вчинення будь-яких дій щодо цих об'єктів може унеможливити в подальшому виконання рішення суду в разі задоволення позову.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 153 ЦПК України, суд,
Заяву про забезпечення позову задовольнити.
Накласти арешт на земельні ділянки з кадастровим номерами 1822084100:05:000:0627 та 1822084100:05:000:0628, що розташовані на території Глибочицької (колишньої Левківської) сільської ради Житомирського району Житомирської області та утворилися внаслідок поділу земельної ділянки площею 1,2 га з кадастровим номером 1822084100:05:000:0521.
Заборонити ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , код платника податків НОМЕР_1 ), дозвільним органам (землепроектним організаціям, Держгеокадастру та іншим) на проведення будь-яких робіт по зміні конфігурації, меж, площі кадастрових номерів, цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 1822084100:05:000:0627 й 1822084100:05:000:0628 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження (продажу, дарування, міни, передачі до статутного капіталу, тощо) або обтяження (іпотека, застава) вказаних земельних ділянок до набрання рішенням в цій справі законної сили.
У порядку ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складений 22 квітня 2026 року.
Суддя Віктор Мокрецький