Справа № 276/670/26
Провадження по справі 2-о/276/41/26
22 квітня 2026 року селище Хорошів
Суддя Хорошівського районного суду Житомирської області Збаражський А.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи, заінтересована особа: Черняхівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, -
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту смерті фізичної особи, яка померла за межами України (на території російської федерації).
Справа 20 квітня 2026 року передана у провадження судді Збаражського А.М. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
У даній заяві заявник просить суд встановити факт смерті її діда ОСОБА_2 , 1949 р.н., уродженця селища Семенівка Яковлівського району Приморського краю, СРСР, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Калач Воронезької області, рф. Як зазначає заявник, оскільки довідка про смерть ОСОБА_2 №22 від 08.06.2001 видана на території рф, то вона не визнається для державної реєстрації смерті в Україні без встановлення відповідного факту в судовому порядку. Встановлення даного факту заявник пов'язує із можливістю реалізації її спадкових прав після смерті її дідуся.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, прихожу до висновку, що зазначене питання не може бути вирішене шляхом встановлення факту, що має юридичне значення, в судовому порядку з огляду на наступне.
Порядок звернення до суду за судовим захистом врегульований Цивільно-процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви (заяви) має відбуватись із дотриманням певних умов.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 3-4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
За змістом ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Порядок проведення реєстрації актів цивільного стану визначено Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" від 1 липня 2010 року № 2398-VI зі змінами.
Захист прав громадян України за кордоном, в тому у числі реєстрація актів цивільного стану, здійснюється консульськими установами України відповідно до "Консульського статуту України" від 2 квітня 1994 року N 127/94 зі змінами.
За приписами ч.1 ст.317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси), до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Статтею 17 Закону України «Про реєстрацію актів цивільного стану» № 2398-VI від 01 липня 2010 року зі змінами передбачено як підставу реєстрації смерті фізичної особи рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
З долученої до матеріалів справи копії довідки про смерть №22 (форма №34) від 08.06.2001 року, виданої адміністрацією Калачеєвського району Воронезької області, рф, вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Калач Воронезької області, рф. Також було видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .
Вказана територія, де настала смерть ОСОБА_2 , є територією російської федерації і не є територією України, яка тимчасово окупована російською федерацією. До переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, згідно Наказу № 376 від 28 лютого 2025 року не внесена, тому положення Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", а відповідно і положення ст.317 ЦПК України, до вказаної правової ситуації застосовані бути не можуть.
У тому разі, якщо б ОСОБА_2 на момент смерті являвся громадянином України, то реєстрація його смерті мала бути проведена консульською установою України, яка здійснює свою діяльність на території російської федерації.
Враховуючи, що діяльність консульських установ України на території росії припинено (повідомлення МЗС від 13 березня 2022 року), то реєстрація актів цивільного стану щодо громадян України на території вказаної держави є неможливим.
За таких обставин, звернення про встановлення факту смерті громадянина України на території іншої держави за умови неможливості реєстрації його смерті відповідно до вищевказаного порядку до національного суду є правомірним, за вказаної правової ситуації судом можуть бути застосовані загальні принципи «Намібійські винятки», сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на території такої держави.
Однак, заявником не подано доказів того, що ОСОБА_2 на час його смерті на території російської федерації мав громадянство України. Окрім того, надана довідка про смерть ОСОБА_2 за №22 (форма №34) від 08.06.2001 року, видана російською владою на території російської федерації, а не на тимчасово окупованій території України.
Окремо слід зазначити, що суд встановлює відповідно до ст.315 ЦПК України факт смерті особи в певний час, проте не факт смерті особи в певному місці. Дата і місце смерті ОСОБА_2 заявнику відома та встановлена довідкою про смерть. За змістом даної довідки, було видано свідоцтво серії НОМЕР_1 про смерть ОСОБА_2 .
Повторна реєстрація смерті особи законодавством України не передбачена.
Відповідно до ч. 9ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Згідно п. 1 ч. 1ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.
З огляду на зазначене вище та враховуючи заявлені вимоги, у відкритті провадження за заявою про встановлення факту смерті іноземного громадянина на території іншої держави слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.10,186,315,318,353 ЦПК України, суд,-
Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи, заінтересована особа: Черняхівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Матеріали заяви з додатками до неї повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя А.М. Збаражський