Справа № 168/246/26
Провадження № 2/168/226/26
21 квітня 2026 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі
головуючого - судді Хаврони О.Й.,
з участю: секретаря Островерхої Т.С.,
розглянувши в селищі Стара Вижівка в залі суду у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Смідинської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до Смідинської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачів - ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина, зокрема, на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_3 заповіту на вказане майно не складала. Вказуючи, що вони є спадкоємцями після смерті останньої та у встановленому законом порядку прийняли спадщину після смерті матері, отримали свідоцтва про право на спадщину на частину спадкового майна, однак, у видачі свідоцтва на будинок їм відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок, просять визнати за кожним з них право власності на 1/2 частку спадкового житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 .
Сторони у підготовче засідання з'явились.
Позивачі подали клопотання про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.
Смідинською сільською радою подано заяву з проханням розглядати справу за відсутності її представника, проти задоволення позову заперечень немає, з позовом згідні.
Враховуючи, що в підготовче засідання учасники судового розгляду не з'явилися, то відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглядає справу без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов слід задоволити з таких підстав.
Ч.3 ст.200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з ч.1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За змістом ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).
Відповідно до положень ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст.1268 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Ч.3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
За змістом ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Ч.2 ст.1272 ЦК України передбачено, що за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачів ОСОБА_3 (а.с. 11, 13-15). Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої, окрім іншого майна, входить житловий будинок, збудований у 1964 року, з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , у якому вона проживала разом з сином ОСОБА_1 , який відповідно до положень ч.3 ст.1268 ЦК України прийняв спадщину після смерті матері. Вказані будівлі збудовані у сільській місцевості і зареєстровані у погосподарській книзі сільської ради, а тому є підстави вважати, що вони прийняті в експлуатацію і не є самовільним будівництвом та належали спадкодавцю (а.с. 41, 60).
За письмовою згодою позивача ОСОБА_1 . 12.01.2006 року позивач ОСОБА_2 подала заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 (а.с. 34 на звороті, 35), що цілком узгоджується з положеннями ч.2 ст.1272 ЦК України.
Свідоцтво про право на спадщину на спадковий будинок після смерті ОСОБА_3 не видавалося, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (а.с. 32).
З матеріалів справи встановлено, що заповіт спадкодавцем ОСОБА_3 складений на ім'я ОСОБА_2 стосуються іншого майна, яке не є предметом цього спору (а.с. 37 на звороті - 38).
Спадкоємців, які мають право на обов'язкову частку в спадщині, немає.
З огляду на вказане, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є єдиними спадкоємцями, які у встановленому законом порядку прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 .
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст.1297 ЦК України).
16.01.2006 року позивачам видано свідоцтва про право на спадщину за законом та за заповітом на частину спадкового майна (а.с. 42-43).
Постановою нотаріуса від 07.02.2026 року позивачам було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищезазначений житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями та спорудами у зв'язку з відсутністю у спадкоємців документів, що підтверджують право власності спадкодавця на житловий будинок (а.с. 28).
Наведені обставини справи підтверджуються дослідженими судом матеріалами спадкової справи № 7 до майна померлої ОСОБА_3 (а.с. 33-54).
Відповідно до ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також можуть виникати з рішення суду.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права, та відповідно до вимог ст.16 ЦК України має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільного права особи є визнання такого права.
Враховуючи, що за життя спадкодавець правовстановлюючих документів на житловий будинок не мала, в суді не встановлено обставин, які б вказували, що спадкодавець за життя набула право власності на житловий будинок неправомірно або, що на спадкове майно, окрім позивачів, в порядку спадкування чи з інших підстав претендують інші особи, нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, а також враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, та з огляду на те, що захистити свої права позивачі можуть лише шляхом звернення до суду, позов слід задовольнити, визнавши за позивачами право власності на вказане спадкове майно у рівних частках - по 1/2 за кожним.
Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 1216, 1217, 1267, 1268, 1272, 1296 ЦК України, ст.ст. 200, 206, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/2 (одну другу) частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 1/2 (одну другу) частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Волинського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Позивач: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Смідинська сільська рада, адреса місця знаходження: вул. Грушевського, 9, с.Смідин, Ковельський район, Волинська область, код за ЄДРПОУ 04332880.
Повне судове рішення складене 21.04.2026 року.
Суддя О. Й. Хаврона