24 січня 2011 року Справа № 2а-6468/10/2370
12 год. 00 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Гараня С.М.,
при секретарі -Лисенко С.С.,
за участю:
представника позивача управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області Бігун Л.А. -за довіреністю,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень -вересень 2010 року в розмірі 329 грн. 33 коп.
Представник позивача в обґрунтування позовних вимог пояснила, що відповідач зареєстрована як фізична особа -підприємець та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Станом на 01.12.2010 р. відповідач має заборгованість до Пенсійного фонду України в сумі 329 грн. 33 коп. зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за третій квартал 2010 року, яку представник позивача і просить стягнути на його користь.
Відповідач по справі в судовому засіданні проти позову заперечила, суму боргу не визнала, наполягала на тому, що всі страхові внески нею сплачені на підставі вимоги, що була направлена позивачем на її адресу, а тому заборгованість перед Пенсійним фондом у неї відсутня. Крім того зазначила, що вимогу про сплату недоїмки до Пенсійного фонду на суму 329 грн. 33 коп. 20.11.2010 р. вона не отримувала, оскільки перебувала на лікуванні, про що свідчить лікарняний лист, а підпис на поштовій листівці про отримання вимоги не її, що свідчить про фальсифікацію документа.
Заслухавши доводи та пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши письмові докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Фізична особа -підприємець ОСОБА_2 згідно свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи зареєстрована виконавчим комітетом Золотоніської міської ради Черкаської області 29.08.2001 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
Відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 № 1058-IV (далі -Закон № 1058), відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
Статтями 18 та 20 Закону № 1058 та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. за № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. № 64/8663 (далі - Інструкція), передбачено, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування платники сплачують до Пенсійного фонду України в установлені строки та в повному обсязі.
У відповідності до вимог частини 6 статті 20 Закону № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно акту позивача суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті відповідачем за липень -вересень 2010 року, з урахуванням часткової сплати визначені ним у розмірі 329 грн. 33 коп.
На адресу відповідача була надіслана вимога про сплату боргу від 16.11.2010 р. за № 294 спочатку на суму 219 грн. 22 коп., а після проведення уточненого розрахунку у вимозі виставлена до сплати заборгованість у розмірі 329 грн. 33 коп. Вказана вимога відповідачем в установленому Законом 1058 порядку не оскаржувалася.
Відповідно до частини 6 статті 20 Закону № 1058 базовим звітним періодом для фізичних осіб -підприємців є квартал. Строк сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за звітний період наступає 20 числа місяця, наступного за звітним.
Законом України № 2461-VI від 08.07.2010 р. "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" внесено зміни до підпункту 4 пункту 8 прикінцевих положень Закону № 1058 та встановлено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Статтею 1 Закону № 1058 визначено, що мінімальний страховий внесок -це сума коштів, що визначається розрахунково як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).
Закон України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" № 1646-VI від 20.10.2009 р. спрямований на встановлення розміру прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, що забезпечить належний соціальний захист кожного громадянина України у період фінансово-економічної кризи.
Статтею 2 зазначеного Закону встановлено такий розмір мінімальної заробітної плати: з 1 листопада 2009 року - 744 гривні, з 1 січня 2010 року - 869 гривень, з 1 квітня - 884 гривні, з 1 липня - 888 гривень, з 1 жовтня - 907 гривень, з 1 грудня - 922 гривні.
Отже, відповідач самостійно розраховує суму страхового внеску, яка підлягає до сплати. За ІІІ квартал 2010 року необхідно було сплатити 884 грн. 46 коп. мінімального страхового внеску з розрахунку 294 грн. 82 коп. за місяць. З урахуванням частки фіксованого або єдиного податку, перерахованого до Пенсійного фонду в сумі 226 грн. 80 коп. (по 75 грн. 60 коп. за кожний місяць) та добровільно сплачених відповідачем 328 грн. 33 коп., розмір несплаченого мінімального страхового внеску становить 329 грн. 33 коп.
Так як в установлений строк відповідач заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень -вересень 2010 року не сплатив, то відповідно до підпункту 3.8 пункту 3 статті 106 Закону позивач має право вимагати стягнення з відповідача зазначеної заборгованості в судовому порядку.
Стосовно посилання відповідача на порушення позивача -зазначення різних даних у акті перевірки та вимоги про сплату недоїмки від однієї дати під одним і тим самим номером -суд зазначає наступне.
Пунктом 8.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України визначено, що вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.
Тому, оскільки відповідачем не було повністю погашено заборгованість, позивачем була виставлена та направлена вимога про сплату недоїмки від 16 листопада 2010 року № 294 на уточнену суму 329 грн. 33 коп.
Щодо твердження відповідача про те, що нею вимога про сплату недоїмки в сумі 329 грн. 33 коп. не отримувалася, а підпис на рекомендованому поштовому повідомленні про отримання цього документу не її, суд зазначає таке.
Відповідно матеріалів адміністративної справи вимога управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області про сплату боргу від 16.11.2010 р. № Ф-294 на суму 329 грн. 33 коп. була отримана відповідачем 20.11.2010 р., про що свідчить її підпис на рекомендованому поштовому повідомленні. Відповідно наданого нею лікарняного листа серії АВБ № 791555 вбачається, що ОСОБА_2 20.11.2010 р. перебувала на амбулаторному, а не стаціонарному лікуванні, що не виключає факт отримання нею спірної вимоги про сплату боргу.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає доведеним право позивача на стягнення 329 грн. 33 коп. заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень -вересень 2010 року.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись Законом № 1058, статтями 159 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області 329 (триста двадцять дев'ять) грн. 33 коп. заборгованості зі сплати страхових внесків за липень -вересень 2010 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги яка подається до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлений 25 січня 2011 року.
Суддя С.М. Гарань