24 січня 2011 року Справа № 2а-6795/10/2370
10 год. 40 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Тимошенко В.П.,
при секретарі Кулику О.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Черкаси справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі про скасування повідомлення-розрахунку №315 від 06.12.2010 та вимоги про сплату боргу №Ф-315 від 06.12.2010,
встановив:
До суду з позовною заявою звернулася фізична особа-підприємець ОСОБА_1, в якій просить скасувати повідомлення-розрахунок №315 від 06.12.2010 та вимогу про сплату боргу №Ф-315 від 06.12.2010 управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, проте клопотав перед судом про розгляд справи без його участі. За таких обставин суд вважає, що можливо розглянути справу без участі позивача.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що п.п. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-ІІІ зазначено, конфлікт інтересів.
У разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Таким чином, Законом України від 8 липня 2010 року N 2461-VІ «Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"»внесені зміни Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-V, але Законом №2461-VI не відображено (не змінено) відповідних норм у спеціальному законі з питань застосування спрощеної системи оподаткування суб'єктів малого підприємництва (Указі №727/98), які повинні бути узгоджені із законодавством про пенсійне страхування.
Тому позивач сплачував податки і збори в порядку і розмірах встановлених Указом №727/98, та не зобов'язаний здійснювати доплати до мінімального страхового внеску.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, проте надіслав на адресу суду заперечення на позов, в якому зазначив, що відповідач позовні вимоги не визнає з мотивів викладених в запереченні на позов та просив суд розглянути справу без участі представника відповідача за наявними матеріалами справи. За таких обставин суд розглядає справу за відсутності представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи та заперечення відповідача, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає із наступних підстав.
Частиною 1 статті 41 КАС України визначено, що суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Оскільки від позивача та представника відповідача на адресу суду надіслано клопотання про розгляд справи за їх відсутності, тому відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України суд розглядає справу в порядку письмового провадження.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію НОМЕР_1 позивач, 27.04.2005 року зареєстрований Чорнобаївською районною державною адміністрацією фізичною особою -підприємцем та на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку серії Д № 334153 від 19 грудня 2006 року, термін дії якого продовжено до 31.12.2010 року, виданого державною податковою інспекцією у Чорнобаївському районі, займається технічним обслуговуванням та ремонтом автомобілів та сплачує податок.
06 грудня 2010 р. відповідач виніс та направив позивачу повідомлення -розрахунок № 315 та вимогу про сплату боргу № Ф -315, в якій зазначено, що відповідно до вимог ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вимагає сплатити недоїмку зі страхових внесків у сумі 771 грн. 06 коп.
Відповідно до ст.ст. 18, 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України № 21 -1 від 19.12.2003 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64\8663 -страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 2461 - ІV від 08.07.2010 року, який набрав чинності з 17.07.2010 року фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Таким чином, для підрахунку суми додаткового внеску береться сума мінімального страхового внеску -33,2 % від розміру мінімальної заробітної плати в поточному місяці, після цього береться сума внеску в складі єдиного податку -42 % від його розміру, від першої суми віднімаємо другу та отримуємо необхідну суму доплати до мінімального страхового внеску до Пенсійного фонду.
Несплата відповідачем до управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському район страхових внесків призводить до неповного формування бюджету Пенсійного фонду України і як наслідок до несвоєчасних виплат пенсій пенсіонерам, що є порушенням ст. 46 Конституції України, яка гарантує право громадянам на забезпечення у разі старості, втрати працездатності, втрати годувальника, в інших випадках передбачених законом.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. , 4, 6, 17, 19, 49, 51, 71, 79, 86, 87, 94, 159, 160, 161, 162, 257 КАС України суд,
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя В.П. Тимошенко