Справа № 761/13883/26
Провадження № 1-кс/761/9365/2026
21 квітня 2026 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 09.01.2026 (справа № 761/50/26) у кримінальному провадженні № 1202510000001604 від 30.12.2025,
установив:
Через канцелярію Шевченківського районного суду міста Києва адвокат ОСОБА_3 , діючи в інтересах ОСОБА_4 , звернувся з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 09.01.2026 (справа № 761/50/26) у кримінальному провадженні № 1202510000001604 від 30.12.2025
Відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 10.04.2026, слідчим суддею визначено ОСОБА_1 13.04.2026 матеріали справи передано слідчому судді з відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ Шевченківського районного суду міста Києва.
У судове засідання адвокат ОСОБА_3 не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся, про причини своєї неявки слідчого суддю не повідомив.
Прокурор Київської міської прокуратури у судове засідання також не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду справи фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити про таке.
Приписами статей 131, 132 КПК України передбачено, що арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які вживаються за наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування відповідного заходу забезпечення.
При цьому підлягає врахуванню, чи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи потреби досудового розслідування, а також, чи може бути виконане завдання, для виконання якого сторона обвинувачення звертається з відповідним клопотанням.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасований за клопотанням власника майна за умови, що останній доведе, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладений необґрунтовано.
Зазначена процесуальна норма покладає на учасника кримінального провадження, яким ініціюється питання про скасування арешту, обов'язок доведення зазначених обставин.
Отже, саме ця особа має навести необхідне та достатнє обґрунтування своїх доводів, надавши слідчому судді відповідні докази.
Виходячи із зазначеної процесуальної норми, на заявника покладається обов'язок довести ті обставини, які можуть стати підставою для скасування арешту.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Дослідивши доводи клопотання, слідчий суддя вважає, що подане клопотання не підлягає задоволенню, враховуючи, що особа, яка подала клопотання, в судові засідання не з'явилася, доводи клопотання не підтримала, не довела необґрунтованості накладення арешту, а також не довела, що в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення відпала потреба.
Слідчий суддя також звертає увагу на те, що матеріали клопотання не містять достатнього документального підтвердження, що арешт накладено необґрунтовано або відпала в ньому потреба. До матеріалів клопотання не долучено копію ухвали слідчого судді на підставі якої накладено такий арешт.
Таким чином, виходячи з наведеного, враховуючи встановлені судом обставини, у задоволенні клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 09.01.2026 (справа № 761/50/26) у кримінальному провадженні № 1202510000001604 від 30.12.2025, слід відмовити.
Керуючись статтями 2, 7, 98, 170, 173-174, 309, 372, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 09.01.2026 (справа № 761/50/26) у кримінальному провадженні № 1202510000001604 від 30.12.2025.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1