Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
м. Харків
01 лютого 2011 р. № 2-а- 778/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі :
головуючого судді Зоркіної Ю.В.
при секретарі судового засідання Смоляр Є.А.
у присутності
позивача Павленко Н.П., Печери В.О., Ключко А.Ф., Чепи В.К.
представника позивача Ковиріна О.В.
представників відповідача Потапова М.В., Чернякової О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Ініціативної групи місцевого референдуму до міського голови м. Первомайський Харківської області Теплицького С.Л. про визнання дій такими, що порушують законодавство про референдум та зобов'язання до вчинення певних дій,
встановив
Позовні вимоги заявлені про визнання дій міського голови м. Первомайський Харківської області Теплицького С.Л. такими, що порушують ст.17 Закону України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми”; зобов'язання відповідача зареєструвати ініціативну групу місцевого референдуму , утворену та обрану згідно Протоколу зборів від 09.01.2011 року на зборах громадян України, які постійно проживають на території м. Первомайський Харківської області і мають право брати участь у референдумі, видати Свідоцтво про реєстрацію та посвідчення членів ініціативної групи місцевого референдуму. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем по справі порушено приписи ст. ст.16, 17 Закону України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми», а рішення прийняте на підставі документа, який має нижчу юридичну силу ніж Закон.
У судовому засіданні позивач та представник позивача адміністративний позов підтримали у повному обсязі, просили позовні вимоги задовольнити.
Представники відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнали, проти задоволення позовних вимог заперечували у повному обсязі, пославшись на те, що відмова у реєстрації ініціативної групи проведена із дотриманням вимог діючого законодавства.
Заслухавши пояснення позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіряючи оскаржуване рішення та дії відповідача на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що позивач, Ініціативна група місцевого референдуму, утворена та обрана згідно протоколу від 09.01.2011 року на зборах громадян України, які постійно проживають на території м.Первомайський Харківської області і мають право брати участь у референдумі.
Правовідносини щодо оскарження до суду рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, які порушують законодавство про референдум врегульовані ст.174 КАС України, де зазначено, що право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, що порушують законодавство про референдум, мають ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму. Позовні заяви щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб подається до окружного адміністративного суду за їх місцезнаходженням.
Поняття процесу референдуму Кодексом адміністративного судочинства України не визначено, а тому суд застосовує приписи Закону України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" від 3 липня 1991 року № 1286-XII (далі по тексту Закон України № 1286-ХІІ) яким визначено етапи процесу референдуму.
Проте суд зауважує, що згідно приписів ст.ст.12, 15-17, ч.8 ст.20, п.1 ч.1 ст.21 Закону України № 1286-ХІІ рішення про проведення місцевих референдумів приймаються відповідною місцевою радою, якому передує певна процедура, визначена Законом України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми", через яку реалізується право вимоги проведення референдуму, тобто збирання підписів під вимогою про призначення місцевого референдуму, яке організовується і здійснюється ініціативною групою референдуму, що утворюються відповідно до цього Закону.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що спори стосовно правовідносин, пов'язаних з реалізацією права вимоги щодо проведення та призначення референдуму, мають розглядатися за особливостями, визначеними Кодексом адміністративного судочинства України для розгляду спорів, пов'язаних з виборчим процесом та процесом референдуму.
Суд також зауважує, що виходячи із системного аналізу приписів ст.ст. 172, 174 КАС України, Закону України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" звернутися до суду мають право особи, які мають намір реалізувати своє право на участь у процесі референдуму або набути статусу суб'єкта процесу референдуму, у разі відмови в цьому органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.
Враховуючи викладене вище та зважаючи на роз'яснення, викладені у абз.5 п.2 та абз.5 п.3 постанови Пленум Вищого адміністративного суду України від 02.04.2007 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму", суд приходить до висновку, що позивач та відповідач по справі є належними сторонами у розгляді справ за зверненням до суду з приводу рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, які порушують законодавство про референдум, врегульовані ст.174 КАС України.
Судовим розглядом встановлено та не заперечується відповідачами по справі, що 12.01.2011 року на адресу міського голови м. Первомайський Харківської області надійшла заява «Щодо реєстрації ініціативної групи з місцевого референдуму та видачі Свідоцтва про реєстрацію та посвідчення членів ініціативної групи місцевого референдуму».
До зазначеної заяви відповідно до приписів ч. 8 ст.16 Закону України № 1286-ХІІ долучені список учасників зборів, протокол зборів, точне формулювання питання, що пропонується винести на референдум, та список членів ініціативної групи із зазначенням даних документів, що посвідчують їх особи, підписані головою і секретарем зборів.
За результатами розгляду зазначених документів, відповідачем прийняте рішення від 21.01.2011 року № кол-16/01-42, яким відмовлено у реєстрації ініціативної групи з місцевого референдуму та видачі свідоцтва і посвідчень членам ініціативної групи. Підставами відмови визначено невідповідність долучених до заяви документів вимогам ст.ст.7,8,16 Закону України № 1286- ХІІ, постанові ЦВК України № 77 від 26.12.2008 року та ст.79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»
У судовому засіданні позивач просить суд визнати дій відповідача щодо відмови у реєстрації ініціативної групи такими, що порушують ст.17 Закону України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми ”, посилаючись на те, що при подачі документів ним дотримані всі вимоги ст.16 Закону України 1286-ХІІ, а відповідач не наділений правом перевірки документів, що подаються для реєстрації ініціативної групи та неправомірно послався на приписи підзаконного нормативного акту як на підставу відмови у здійсненні реєстрації ініціативної групи.
З цього приводу суд зазначає наступне. Відповідно до приписів ч.4 ст.17 Закону України № 1286-ХІІ рішення про реєстрацію ініціативної групи приймається головою відповідної Ради народних депутатів за умови відповідності документів, що надаються на реєстрацію, вимогам закону.
Перелік зазначених документів визначений ч.8 ст.16 Закону України № 1286-ХІІ, до якого в тому числі віднесено список учасників зборів, який складається перед початком зборів та повинен містити у собі прізвище, ім'я по батькові особи та місце її проживання.
Проте суд звертає увагу, що відповідно до ст.70 Конституції України, ч.1 ст.7, ч.2 ст.16 Закону України № 1286-ХІІ ініціативна група утворюється на зборах постійних мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці, які мають право на участь у референдумі, тобто - громадяни України, які на день проведення референдуму досягли 18 років, є дієздатними та постійно мешкають на території адміністративно - територіальної одиниці, де ініціюється проведення референдуму.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що легітимність зборів мешканців адміністративно-територіальної одиниці для обрання ініціативної групи та вирішення питання ініціювання проведення референдуму має бути підтверджена списком осіб, які наділені правом участі у проведенні референдуму.
Із дослідженого в судовому засіданні копії списку учасників загальноміського зібрання від 09.01.2011 року не вбачається, що вказані у ньому особи є громадянами України, які досягли вісімнадцяти років, тобто відсутня можливість ідентифікувати їх як осіб, які мають право участі у проведенні референдуму та відповідно у зборах з обрання ініціативної групи місцевого референдуму в порядку визначеному ч.2 ст.16 Закону України № 1286-ХІІ.
Щодо посилань представника позивача на відсутність у відповідача повноважень на перевірку документів, що подаються для реєстрації ініціативної групи, як підстави скасування рішення від 21.01.2011 року № Кол16/01-42 суд зазначає наступне.
Враховуючи положення ст. 74, ч.1 ст. 157 Конституції України, які визначають перелік питань, які не можуть бути предметом референдуму, суд приходить до висновку, що органи місцевого самоврядування повинні здійснювати перевірку щодо відповідності законодавству питань, які пропонується винести на місцевий референдум.
Здійснення такої перевірки можливе шляхом вивчення протоколу зборів, який має містити обговорення доцільності проведення референдуму та формулювання питання, що пропонується винести на нього, які відповідно до приписів ч.4, 8 ст.16 Закону України № 1286-ХІІ подаються для реєстрації ініціативної групи.
Також суд звертає увагу на те, що положеннями ч.4 ст.17 Закону України № 1286-ХІІ визначено, що голова відповідної місцевої Ради народних депутатів у разі відповідності поданих документів вимогам Закону приймає рішення про реєстрацію ініціативної групи місцевого референдуму, тобто словосполучення «у разі відповідності вказаних документів»вказує на наявність повноважень здійснити перевірку документів наданих до реєстрації ініціативної групи.
Відповідно до ч.1 ст.9, ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При вирішенні справи суд керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем в судовому засіданні доведено, що приймаючи оскаржуване рішення від 21.01.2011 року № кол-16/01-42, яким відмовлено у реєстрації ініціативної групи з місцевого референдуму та видачі свідоцтва і посвідчень членам ініціативної групи відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, а тому відмовляє у задоволенні адміністративного позову в частині визнання дій міського голови м. Первомайський Харківської області Теплицького С.Л. такими, що порушують ст.17 Закону України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми”.
Оскільки судовим розглядом не встановлено протиправності у діях відповідача по відмові у реєстрації ініціативної групи місцевого референдуму, а позовні вимоги про зобов'язання відповідача зареєструвати ініціативну групу місцевого референдуму та видати Свідоцтво про реєстрацію та посвідчення членів ініціативної групи місцевого референдуму є похідними від неї, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163, 172, 174, 175 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Адміністративний позов Ініціативної групи місцевого референдуму до міського голови м. Первомайський Харківської області Теплицького С.Л. про визнання дій такими, що порушують законодавство про референдум та зобов'язання до вчинення певних дій -залишити без задоволення.
Стягнути з Ініціативної групи місцевого референдуму (64102, Харківська область, м. первомайський,4 м-н, буд.12, кв.125) судовий збір у розмірі 3.40 (три гривні сорок копійок)
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду відповідно до ч.5 ст.177 КАС України, а саме: шляхом подання через Харківський окружний адміністративний суд апеляційної скарги у дводенний строк з дня проголошення постанови.
Постанова набирає законної сили згідно з ч.3 ст.177 КАС України, а саме: після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя Ю.В.Зоркіна