Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
м. Харків
18 січня 2011 р. № 2-а- 6215/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіна Ю.В. при секретарі судового засідання Смоляр Є.А
за участю: представника позивача -Печеного О.П. , відповідача -Павленко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Автоальянс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій
встановив:
Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом у якому після уточнення позовних вимог просить суд скасувати рішення відповідача про застосування штрафних фінансових санкцій від 07.05.2010 року № 0003682301.
У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав у повному обсязі, пославшись на обставини, викладені у позовній заяві та просив його задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засідання проти задоволення позовних вимог заперечували, просили залишити позов без задоволення.
Заслухавши пояснення представників дослідивши матеріали адміністративного позову суд встановив наступні обставини.
Судовим розглядом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Автоальянс»(скорочена назва ТОВ «Автоальянс») в якості юридичної особи суб'єкта господарювання, про що 06.04.2000 року за № 10004831850 зроблено відповідний запис у реєстраційному журналі
Основним видом діяльності позивача відповідно до наданої копії статуту (розділ 4 ) в тому числі є торгівля автомобілями (легковими, вантажними, автобусами, мотоциклами, мопедами, гідроциклами, ін..), яхтами, водними човнами та ін., та торгівля автозапчастинами, мастильними матеріалами (а.с.160 т.1)
Із дослідженого в судовому засіданні копії договору оренди від 01.10.2009 року № 01/10/09-04, пояснень позивача, встановлено, що позивач орендує у фізичної особи ОСОБА_3 нежитлові приміщення 1-го поверху № 1,3,4,10-13,; 2-го поверху № 24-31 в літ. Б-2 загальною площею 595,6 м2 розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
07.04.2010 року фахівцями ДПА у Харківській області на підставі направлення № 3475 від 06.04.2010 року проведена перевірка автосалону за адресою: АДРЕСА_1, що належить ТОВ фірма «Автоальянс»з питань дотримання вимог Закону України від 06.07.1995 року № 265/95 -ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; Закону України від 23.03.1996 року № 98/96-ВР « Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»; закону України від 19.12.1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», постанови правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні». Перевірки проведена у присутності директора та головного бухгалтера позивача.
При проведенні перевірки складено акт від 07.04.2010 року № 359/20/30/23/30882092 (дата реєстрації акту в органі податкової служби за місцем здійснення діяльності суб'єкта господарювання - 12.04.2010 року, реєстраційний № 2832/30/70/23/30882092), яким
зафіксовані порушення вимоги п.12. ст..3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95 -ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» частині ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання з порушенням встановленого законом порядку на загальну суму 230884,37 грн.
Результати проведення перевірки стали підставою для прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.05.2010 року № 0003682301, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 461768,74 грн. (особисто отримано директором ТОВ фірми «Альянс»07.05.2010 року (а.с.51 т.1).
У судовому засіданні представник позивача просив суд скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.05.2010 року № 0003682301, посилаючись на те, що при проведенні перевірки фахівцями відповідача допущенні процесуальні порушення в частині проведення перевірки не уповноваженим на те органом -ДПА у Харківській області; неповідомлення ТОВ фірми «Альянс»про проведення перевірки та не розгляд заперечень на акт перевірки від 07.04.2010 року.
Згідно зі статтею 15 Закону України від 06.07.95 року № 265/95-ВР приписів ст..ст.8.,9 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. Крім того, згідно з статтею 16 цього Закону, контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Вимоги щодо направлення не пізніш ніж за десять днів до дня проведення планової виїзної перевірки письмового повідомлення з зазначенням дати її початку та закінчення, які передбачені ч. 4 ст. 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” застосовуються в разі проведення планової документальної перевірки платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ними податків та зборів (обов'язкових платежів) і не поширюються на перевірки з питань дотримання положень Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, оскільки застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг діючим законодавством не визначено в якості податку або збору (обов'язкового платежу).
Оскільки Закон № 1776 є спеціальним у питаннях застосування реєстраторів розрахункових операцій, то інші нормативні акти, у тому числі Закон України “Про державну податкову службу України” № 509, застосовуються тільки в частині, не врегульованій Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Суд також зазначає, що ст. 112 Закону № 509-ХІІ, яка встановлює умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок, також передбачає наслідки недотримання контролюючим органом цих умов. Так, згідно частини другою цієї статті ненадання посадовими особами органу державної податкової служби платнику податків документів, перелік яких наведений в частині першій, або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Проте позивач таким правом не скористався, визнавши проведення перевірки правомірною.
Посилання представника позивача на нерозгляд заперечень на акт перевірки, поданих 22.04.2010 року, спростовуються копією відповіді відповідача від 05.05.2010 року № 1843/10/23-111, яка наявна у матеріалах справи (а.с.205-207) зі змісту якої вбачається, що заперечення на акт перевірки були розглянуті, проте залишені без задоволення та роз'яснено право позивача звернутися до суду у випадку незгоди із прийнятим рішенням.
Крім того у судовому засіданні представник позивача просить суд скасувати оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій з тих підстав, що фахівцями відповідача при проведенні перевірки порушено приписи п.10 Інструкції про порядок застосування штрафних фінансових санкцій затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 року № 10 в частині відсутності чіткого викладення змісту порушень в акті перевірки; недоведеністю порушення порядку обліку товарно - матеріальних цінностей у встановленому законом порядку.
З цього приводу суд зазначає наступне. Відповідно до Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, затверджених наказом ДПА України від 12.08.2008 року № 534 факт відмови від представника суб'єкта господарювання від підписання акту перевірки відображається посадовою особою органу ДПС у прикінцевих положеннях акту перевірки.
Із дослідженого в судовому засіданні акту перевірки та долучених до нього документів вбачається, що перевірка проводилася у присутності головного бухгалтера та директора підприємства, які від надання пояснень та підпису та одержання другого примірника акту відмовилися, про що фахівцями ДПА у Харківській області зроблено відповідний запис в прикінцевих положеннях акту перевірки.
Відповідно до п. 12 ст. 3, ст. 21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг); до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З аналізу вказаних норми вбачається, що вони мають бланкетний характер та містять посилання на порядок, встановлений законодавством, а саме до Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 року № 2.
Із досліджених в судовому засіданні додатків вбачається, що при проведенні перевірки фахівцями податкового органу було встановлено наявність матеріальних цінностей, наявність яких на момент перевірки не була підтверджена первинними бухгалтерськими документами (а.с.37-45 т.1), тоді як відповідно до частини 3 статті 3, ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Податкова та інші види звітності ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило , належать накладні та товарно-транспортні накладні.
Із дослідженої в судовому засіданні копії розпорядження від 12.03.2010 року (а.с.55) вбачається, що зберігання документації стосовно руху товарно-матеріальних цінностей на складах здійснюється по місту розміщення відповідних складів, тобто по АДРЕСА_1.
В судове засідання представником позивача надані документи, що підтверджують відповідний облік товарно-матеріальних цінностей, зазначених в акті перевірки (а.с.70-142 т.1). Проте суд зауважує, що ненадання зазначених документів до перевірки, яка проводилася у присутності головного бухгалтера та керівника, та представлення їх у судове засідання судом до уваги не приймається, оскільки встановлення факту порушення вимог податкового законодавства позивачем проводилося під час проведення перевірки і на підставі наданих перевіряючим документів. Суд перевіряє правомірність висновків податкового органу здійснених ним на момент перевірки на підставі наданих йому на той момент документів.
Крім того суд зазначає, що із дослідженого в судовому засіданні заперечення на акт перевірки (а.с.143), який надавався позивачем до податкової інспекції вбачається, що зазначені документи при оскарженні акту перевірки також не надавалися.
Відповідно до ч.1 ст. 9, ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем в судовому засіданні доведено, що оскаржувані повідомлення-рішення були прийняті законно та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин.
З урахуванням викладених обставин, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється в порядку визначеному ст..94 КАС України
Керуючись ст.ст.8-14,71,94,160-163 КАС України суд
постановив:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Автоальянс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій залишити без задоволення
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
У повному обсязі постанова виготовлена та підписана 21.01.2011 року
Суддя Зоркіна Ю.В.