печерський районний суд міста києва
Справа № 757/7553/24-ц
Пр. № 2-2487/25
18 березня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Остапчук Т.В.,
при секретарі судового засідання - Погребняк В.Д.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди
Позивач звернувся в суд з позовом про стягнення матеріальної шкоди , посилаючись на те що 12.10.2023р. в м.Києві на заїзді на Дарницький міст із Наддріпрянського шосе відбулась ДТП за участю автомобіля «Хюндай Соната» дн НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , який належить позивачу та автомобіля «Пежо» днНОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .. Відповідач винний в ДТП. Витрати на ремонт автомобіля становлять 324 825,43 грн. Страхова компанія «КРЕДО» 29.01.2024р. виплатила 156800 грн. Розмір шкоди , завданої в результаті ДТП становить 324 825,43 грн. Тому просить стягнути з відповідача 168025,43 грн.Представник позивача просив розглядати справу в відсутність.
Відповідач відзив не надав. В судове засідання не з'явився.
Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 18.09.2025р. відкрито провадження в порядку спрощеного з викликом сторін.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не викладав жодних заперечень проти розгляду справи в заочному порядку та ухвалення у справі заочного рішення.
За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.
Суд , дослідивши письмові матеріали справи , приходить до слідуючого.
Судом встановлено , 12.10.2023р. в м.Києві на заїзді на Дарницький міст із Наддріпрянського шосе відбулась ДТП за участю автомобіля «Хюндай Соната» дн НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , який належить позивачу та автомобіля «Пежо» днНОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .
Постановою Печерського районного суду м.Києва від 15.11.2023р. ОСОБА_2 притягнуто адміністративної відповідальності за ст..124 КУпАП.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ч.2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно зі ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Наведене дає підстави для висновку, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ч.2 ст. 1192 ЦК України), тоді як розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню зі страховика, відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - виходячи з витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу.
Зазначене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 02 вересня 2019 року у справі № 545/425/17, від 11 березня 2020 року у справі № 754/5129/15-ц та від 19 липня 2021 року у справі № 206/3219/15-ц (провадження № 61-І9062св20).
Подібні за змістом висновки, зокрема щодо застосування положень ч.2 ст. 1192 ЦК України, викладено у постановах Верховного Суду від 26 квітня 2022 року у справі № 265/5388/20 (провадження № 61-14462св21), від 18 травня 2022 року у справі № 761/11792/16-ц (провадження № 61-42292св18), від 20 червня 2022 року у справі № 156/1162/20 (провадження № 61-19св22) та від 17 серпня 2022 року у справі № 761/15232/18 (провадження № 61-19661св20).
Під час визначення розміру збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, необхідно враховувати складові цих збитків відповідно до змісту ч.2 ст.1192 ЦК України: реальна вартість втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно з ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, вина ОСОБА_4 у вчинені 15.02.2024р. дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню.
Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-6691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що зазначені збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Аналогічні за змістом висновки щодо відшкодування потерпілому саме вартості відновлюваного ремонту викладено у постановах Верховного Суду від 21.07.2021 по справі 757/33065/18-ц (провадження № 61-691сп21) та від 17.08.2022 у справі № 761/15232/18 (проваджений № 61-19661св20).
Згідно з пунктом 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика), вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі - КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Відповідно до пункту 8.3 Методики, вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.
Таким чином, системний аналіз пункту 32.7 ч.1 ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 22, абзацу третього п. 3 ч.1 ст. 988, статей 1166, 1187, 1194 ЦК України, пунктів 1.6, 8.6, 8.6.1, 8.6.2 Методики дає можливість дійти висновків, що власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювана шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі майнова шкода у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «Пежо» днНОМЕР_2 застрахована СК «КРЕДО», яка 29.01.2024р. виплатила 156800 грн.(160000 грн. страхова сума- 3200 грн. франшиза )
Згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику № 90-D/13/56 від 7.12.2023р. вартість відновлювального ремонту складає 324 825,43 грн. з ПДВ, а вартість матеріальної шкоди становить 278 238,69 грн. без ПДВ.
Згідно із позицією відображеною у ряді постанов Верховного Суду, у тому числі і у рішеннях Великої Палати, винуватець повинен відшкодувати потерпілому різницю між завданим збитком та страховою виплатою.
Покладення відповідальності у розмірі завданого збитку який повинен відшкодувати страховик на винуватця - суперечить інституту страхування цивільно-правової відповідальності. Суть зводиться до того, що з винуватця можна стягнути лише ті суми,які не платить страхова,до яких, як правило відносяться:знос авто,франшиза, розмір збитку понад страхову суму. Якщо потерпілий заявляє вимогу до винуватця про відшкодування тих платежів, які повинна сплатити страхова компанія, то суд повинен відмовити у задоволенні таких позовних вимог. Єдине виключення - сам винуватець згоден самостійно покрити розмір завданого збитку, який повинен бути покритий страховою компанією.
До такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах:№ 204/5314/18від25.11.2021; № 208/2600/17від27.10.2021; № 205/1314/16-цвід20.10.2021; № 362/3043/18від06.10.2021; № 753/311/17від06.10.2021; № 128/1453/18від06.10.2021; № 369/11644/16-цвід04.08.2021; № 759/24061/19від28.07.2021; № 523/7115/18від30.06.2021; № 204/4050/17від03.06.2021; № 607/17727/18від19.05.2021; № 523/3212/19від24.03.2021; № 753/11069/16від17.02.2021; № 760/5686/17від17.02.2021; № 592/8115/18від03.02.2021.
Тому з відповідача підлягає стягненню різниця між фактичною вартістю відновлювального ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, а саме 168 025,43 грн. (324 825,43 -156 800 )
Таким чином, суд вважає, що порушені права позивача підлягають захисту в судовому порядку шляхом задоволення позову.
Відповідно до ст..141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1680,25 грн.
На підставі вище викладеного, ст.ст.22, 979, 1166, 1167, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, керуючись ст.ст. 12,13,82,133,137,141,259, 263-265, 268,280 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 168 025,43 грн ., судовий збір в розмірі 1680,25 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення до Київського апеляційногосуду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1
відповідач : ОСОБА_2 АДРЕСА_2
Суддя Т.В.Остапчук