печерський районний суд міста києва
Справа № 757/3092/26-п
24 березня 2026 року м. Київ
Суддя Печерського районного суду м.Києва Соловйов Олег Леонідович, розглянувши матеріали, що надійшли з Відділу адміністративної практики УПП в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП,
Згідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №565576 від 13.01.2026, водій ОСОБА_1 13.01.2026 о 10:20 год. у м.Києві на нерегульованому перехресті рівнозначних доріг вул.Пирятинської та вул.Ломаківському керуючи автомобілем TOYOTA Land Cruiser 200 номерний знак НОМЕР_1 , не врахувала дорожньої обстановки, при виїзді на перехрестя не надала перевагу в русі автомобілю LAND Rover Discovery номерний знак НОМЕР_2 , який виїхав на перехрестя з правого боку, в результаті чого сталося зіткнення. Внаслідок ДТП обидва ТЗ отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила вимоги п.16.12ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
За правовою позицією водій ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, категорично заперечувала. За обставинами події склала письмові пояснення за змістом яких показала, що на перехресті рівнозначних доріг зупинилась для завершення повороту ліворуч на вул. Ломаківську. В цей час по даній вулиці із правого боку наближувався автомобіль LAND Rover Discovery номерний знак НОМЕР_2 , із яким відбулось зіткнення. Опираючись на механізм утворення та місце розташування пошкоджень у передній частині автомобіля, стверджувала про наявність технічної можливості іншого водія уникнути ДТП.
Інший учасник ДТП - водій автомобіля LAND Rover Discovery номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, в письмових поясненнях наданих працівникам патрульної поліції на місці події, не заперечував участь у ДТП. За обставинами події повідомив, що рух здійснював по вул. Ломаківської наближуючись до перехрестя із вул. Пирятинською відбулось зіткнення із автомобілем TOYOTA Land Cruiser 200 номерний знак НОМЕР_1 , що рухався вул. Пирятинською у бік вул.Ломаківської у м. Києві. Винною у вчиненні ДТП вважає водія автомобіля TOYOTA Land Cruiser 200 номерний знак НОМЕР_1 , який повинен був поступитись дорогою при проїзду перехрестя рівнозначних доріг.
З'ясувавши правову позицію особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та ознайомившись із показами іншого учасника ДТП, дослідивши наявні матеріали справи, слід дійти до наступних висновків.
Згідно положень ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Об'єктивна сторона даного правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад). При вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП судом має бути з'ясовано наявність причинно-наслідкового зв'язку між виникненням даної ДТП, порушенням ПДР особою та наслідками, які настали, а саме: пошкодженням транспортних засобів.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Досліджені в судовому засіданні докази, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 565576 від 13.01.2026, схема місця ДТП, яка сталася 13.01.20265, не доводять беззаперечно та поза розумним сумнівом факту порушення ОСОБА_1 п.16.12 ПДР та, відповідно, вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, як і пояснення водіїв.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення своїми діями Дубова СО порушила вимоги п.16.12 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Водночас суд звертає увагу, що п.16.12 ПДР регламентує загальні умови проїзду перехресть, відповідно до яких «на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, крім перехресть, де організовано круговий рух».
Аналізуючи свідчення учасників аварії у порівнянні зі долученою схемою місця ДТП, встановленим місцем зіткнення, розташуванням ТЗ після події та зафіксованими механічними ушкодженнями, слід дійти до висновку про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між діями водія ОСОБА_1 із настанням ДТП. Так, за свідченнями останньої в момент зіткнення ТЗ під її керуванням перебував у статичному положенні, тобто повністю зупинився. Наведене виключає відповідальність, оскільки діями водія ОСОБА_1 можливість настання ДТП не визначалась, та залежала від виконанням вимог п.12.3 ПДР України іншим учасником ДТП. Вказана правова позиція повністю узгоджується із висновком автотехнічної експертизи №7/26 від 23.02.2026, проведеної судовим експертом ОСОБА_3 , який в результаті математичних розрахунків прийшов до висновку, що в даній дорожній обстановці, настання ДТП однобічними діями водія автомобіля TOYOTA Land Cruiser 200 номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 не визначалось, а цілком та повністю залежало від дій водія автомобіля LAND Rover Discovery номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2 , який шляхом своєчасного, неекстреного гальмування, мав технічну можливість уникнути ДТП, тобто виконуючи вимоги п.12.3 ПДР України.
За висновками наведеної експертизи, в даних дорожніх умовам водій автомобіля TOYOTA Land Cruiser 200 номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 повинна була діяти у відповідності до вимог п.16.12.ПДР України, однак після зупинки настання ДТП її однобічними діями не визначалось, тому остання не мала технічної можливості уникнути даної ДТП.
Згідно вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення. Приймаючи дане рішення, суд керується п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», яким визначено, зокрема, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відтак встановлені у судовому засіданні у даній справі про адміністративне правопорушення усі її обставини в їх сукупності, дають підстави дійти висновку, що матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та їх аргументація у цілому не доводять вини «поза розумним сумнівом» у її діях складу наведеного адміністративного правопорушення.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово наголошував на тому, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. При цьому суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши усі наявні у справі докази з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи обставини справи, керуючись ст. 7, 247, 251-252, 284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом 10 діб з моменту її винесення.
Суддя О. Соловйов