печерський районний суд міста києва
Справа № 757/55109/25-к
22 квітня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва заяву Заступника керівника відділу ГСУ ДБР ОСОБА_3 про роз'яснення судового рішення від 21.01.2025 у провадженні № 757/55109/25-к,
04.03.2026 Заступник керівника відділу ГСУ ДБР ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою в якій просить роз'яснити ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.01.2025 у провадженні № 757/55109/25-к, в частині виконання ухвали.
Учасники в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду провадження за заявою повідомлялися належним чином, про причину неявки не повідомили.
Адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 подав заяву відповідно до якої просив розглянути справу у його відсутність.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті доводів та вимог заяви за відсутності прокурора та особи, яка подала заяву, на підставі наявних матеріалів.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду заяви слідчим суддею не здійснювалась.
Перевіривши матеріали заяви та матеріали провадження за заявою, слідчий суддя вважає, що у задоволені заяви слід відмовити, враховуючи наступне.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.01.2025 у провадженні № 757/55109/25-к задоволено скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб Державного бюро розслідувань, про зобов'язання внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після отримання заяви про кримінальне правопорушення та зобов'язано компетентних посадових осіб Державного бюро розслідувань внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за заявою ОСОБА_6 від 21.10.2025 про вчинення кримінального правопорушення та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно з частиною другою статті 380 КПК України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів з повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасників судового провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.
На особу, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення покладається обов'язок зазначити, що саме в ньому є незрозумілим, у чому полягає ця незрозумілість, які припускаються варіанти тлумачення тих чи інших формулювань, як це впливає на реалізацію судового рішення тощо.
Роз'яснюючи ухвалу, слідчий суддя не вправі змінювати зміст такої ухвали, тобто не має права змінювати зміст відомостей, викладених в судовому рішенні. Вимоги, які пред'являє кримінальний процесуальний закон до змісту ухвали, містяться у статті 372 КПК України.
Вирішуючи питання про межі повноважень слідчого судді під час надання роз'яснення ухвали, необхідно керуватися положеннями статті 372 КПК України, що стосуються змісту ухвали.
Варто зазначити, що роз'яснення судового рішення, яке на думку певних осіб є незрозумілим, виступає ще одним способом усунення його недоліків, крім передбаченого статтею 379 КПК України. Щодо передбачених статтею 380 КПК України роз'яснень змісту судового рішення та інших його аспектів, то вони не обумовлені потребою усунення його формальних чи змістових недоліків.
Роз'яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Під час роз'яснення судового рішення суд більш повно і зрозуміло викладає ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, внесення до нього нових даних або роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє у роз'ясненні. У ході роз'яснення судового рішення суд повинен тлумачити юридичні терміни, а не загальновживані слова.
Зрозумілість рішення полягає в тому, що воно є доступним для сприйняття, дохідливим і не допускає варіантного тлумачення. Суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, так само як і вирішувати питання, що не були предметом судового розгляду. Він може лише, змінивши форму викладення, більш повно, чітко і зрозуміло навести ті частини рішення, які породжують певні труднощі для однозначного сприйняття.
Відповідно до частини першої статті 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Слідчий суддя, вивчивши заяву та дослідивши матеріали провадження, не встановив необхідності роз'яснення судового рішення, оскільки під час судового розгляду заяви встановлено, що ухвала слідчого судді відповідає вимогам статті 372 КПК України, за своїм змістом є зрозумілою, зміст не містить неоднозначного трактування, підстави та мотиви прийняття даного рішення наведені в ухвалі.
Ураховуючи викладене, слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов висновку про безпідставність заяви про роз'яснення судового рішення та, як наслідок, у її задоволенні слід відмовити.
Керуючись статтями 9, 26, 107, 369, 372, 380 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
У задоволенні заяви Заступника керівника відділу ГСУ ДБР ОСОБА_3 про роз'яснення судового рішення від 21.01.2025 у провадженні № 757/55109/25-к - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1