печерський районний суд міста києва
Справа № 757/59542/25-ц
пр. 2-6553/26
13 березня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Вовк С.В.,
при секретарі судового засідання - Ємець Д.О.,
за участі
представника позивача ОСОБА_6.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на дитину,
Позиція сторін у справі
У листопаді 2025 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на дитину.
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що сторони від шлюбу та спільного проживання мають спільну дитину: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між сторонами розірвано, дитина проживає разом із матір'ю.
Судовим Наказом Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 серпня 2023 року у справі № 359/7485/23 було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% мінімального прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25 липня 2023 року, та до дня досягнення дитиною повноліття.
Позивач зазначає, що за період з січня 2024 року по листопад 2025 року понесла додаткові витрати, пов'язані з лікуванням дитини ОСОБА_4 , в розмірі 59 170 (п'ятдесят дев'ять тисяч сто сімдесят) гривень 00 копійок.
Крім цього, позивачкою було придбано для спільного сина сторін планшет, який необхідний для навчання останнього. Вартість планшету згідно товарного чеку від 06.09.2025 року, виданого ТОВ «СЕНТ-Т», становить 7 190 (сім тисяч сто дев'яносто) гривень 00 копійок.
Також, за період з жовтня 2024 по серпень 2025 року позивачкою було придбано одяг для спільного сина сторін на загальну суму 66 080 (шістдесят тисяч вісімдесят) гривень 00 копійок, що підтверджується товарними чеками, виданими магазином дитячого одягу «Sisters».
На теперішній час фактично понесеними додатковими витратами на утримання дитини, що викликані особливими обставинами, є витрати позивачки ОСОБА_5 в загальному розмірі 132 440,00 грн (сто тридцять дві тисячі чотириста сорок) гривень 00 копійок.
Оскільки спільний син сторін продовжує лікуватися, й надалі потребує забезпечення медикаментами, реабілітаційними заходами, позивачка також заявляє вимогу про стягнення з відповідача коштів на додаткові витрати, пов'язані із лікуванням дитини, кожного місяця у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок до припинення лікування дитиною, оскільки таке лікування не завершене і відбувається систематично.
В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримала та просила задовольнити.
Відповідач та його представник в судовому засіданні проти позову заперечували, просили відмовити у задоволенні.
Процесуальні дії
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17 грудня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Фактичні обставини справи
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Сторони від шлюбу мають спільного малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 жовтня 2023 року у справі № 359/7482/23 шлюб, укладений 06.05.2016 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , зареєстрований Кіровським районним у місті Кіровограді відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, про що був складений відповідний актовий запис за № 169 - було розірвано.
Судовим Наказом Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 серпня 2023 року у справі № 359/7485/23 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% мінімального прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25 липня 2023 року, та до дня досягнення дитиною повноліття.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з матір'ю - позивачкою ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 .
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що дитина перенесла низку захворювань, на лікування яких позивачкою були витрачені кошти, за період з січня 2024 року по листопад 2025 року позивачка понесла додаткові витрати, пов'язані з лікуванням дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 59 170 (п'ятдесят дев'ять тисяч сто сімдесят) гривень 00 коп.
Крім цього, позивачкою було придбано для спільного сина сторін планшет, який необхідний для навчання останнього. Вартість планшету згідно товарного чеку від 06.09.2025 року, виданого ТОВ «СЕНТ-Т», становить 7 190 (сім тисяч сто дев'яносто) гривень 00 коп.
Також, за період з жовтня 2024 по серпень 2025 року позивачкою було придбано одяг для спільного сина сторін на загальну суму 66 080 (шістдесят тисяч вісімдесят) гривень 00 коп.
Позиція суду та оцінка аргументів сторін
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до частини першої статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно (частина друга статті 185 СК України).
Аналіз відповідних норм Закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких визначений зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.
Чинним законодавством України не передбачений вичерпний перелік таких додаткових витрат на утримання дитини. Підставою призначення додаткових витрат є особливі обставини, які можуть бути зумовлені, як негативними і так і позитивними фактами.
Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку, які підлягають доведенню особою, яка пред'явила такий позов.
Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.
Ураховуючи наведене, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.
Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1489цс17 та постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 520/12681/17.
Отже, розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, обстеження, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо), які знайшли своє підтвердження.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Вартість вказаних в позові додаткових витрат на проведення аналізів та лікування, навчання та відвідування занять в школах розвитку дитини, придбання необхідних речей для навчання та розвитку здібностей дитини, підтверджуються наявними у справі первинно - бухгалтерськими документами, а саме виписками з банків, квитанціями про їх оплату, та становить загальну суму 132 440 гривень 00 копійок.
На думку суду вказані витрати були проведені позивачкою за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, їх розмір є співмірним, не несе особливий тягар для відповідача із урахуванням його майнового стану, відповідають принципу розумності та справедливості, а тому половину суми понесених витрат що становить 66 220 гривень 00 коп. слід стягнути з відповідача на користь позивачки, що кореспондується із вимогами ст.ст. 141, 185 СК України.
Крім того, у даному провадженні позивачка обґрунтовує стягнення додаткових витрат в сумі 7 063,75 гривень щомісяця тим, що дитина хворіє та потребує постійного лікування, оскільки дитині, окрім іншого, кожного місяця потрібно робити дороговарістий укол, який коштує 6 500 грн.
Вирішуючи питання про стягнення додаткових витрат на дитину щомісяця в розмірі 7063,75 гривень суд виходить з того, що додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення. Причому, якщо причина, що зумовила додаткові витрати, є триваючою (тяжка хвороба або каліцтво) додаткові витрати можуть фінансуватися наперед із вказівкою або без вказівки кінцевого терміну їх виплати.
Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо). При стягненні коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат. У випадку зміни особливих обставин, на яких ґрунтувалося рішення суду про стягнення додаткових витрат на дитину, кожна із сторін вправі звернутися до суду з відповідною вимогою - збільшення або зменшення суми додаткових витрат.
Вищезазначені висновки узгоджуються й з положеннями п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
У пункті 18 вищезазначеної постанови зазначено, що передбачені ст. 185 СК України додаткові витрати на утримання дитини, викликані особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом, тощо) можуть стягуватись лише з батьків і у разі фактичних витрат, їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення додаткових витрат у твердій грошовій сумі щомісяця, оскільки направленні на лікування малолітнього ОСОБА_4 та підтримання його здоров'я, витрати на ряд певних процедур підтверджуються платіжними рахунками та висновками лікарів щодо плану лікування дитини.
За вказаних обставин заперечення відповідача проти позову з наведених ним у підстав є необґрунтованими, крім того суд враховує те, що на утриманні у відповідача немає інших дітей, а його дружина також є працюючою особою.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 141, 180-184, 185 Сімейного кодексу України, суд керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) додаткові витрати на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 66 220 (шістдесят шість тисяч двісті двадцять) гривень 00 копійок.
Стягувати з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) додаткові витрати на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зумовлені його лікуванням, 7 063 (сім тисяч шістдесят три) гривні 75 копійок кожного місяця до припинення ним лікування, починаючи з 25.11.2026.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя С.В. Вовк