Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 650/662/26
Провадження № 2/650/1765/26
15 квітня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого - судді Хомик І.І.,
за участі секретаря - Дорошенко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення судових витрат,-
ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , звернулися до Великоолександрівського районного суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_3 , про розірвання договору оренди земельної ділянки. Позовна заява мотивована тим, що позивач 03.11.2017 року уклала договір оренди належної їй земельної ділянки площею 10,6037 га., кадастровий номер 6520983500:03:027:0012, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах території Новокамянської (на сьогодні Милівської) сільської ради Бериславського району (колишній Великоолександрівський район) Херсонської області. Договір укладено терміном на 15 років.
Нормативна грошова оцінка землі становить 338179.52 грн.
Відповідно до п.10 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3.5% від нормативної грошової оцінки землі, що станом на дату кладення договору становила 11836.28 грн., за повний рік оренди.
Відповідно до пункту 11 договору орендна плата вноситься орендарем до 31 грудня кожного року.
Згідно договору оренди земельної ділянки відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати орендну плату.
На даний час відповідачем виплачено орендну плату за договором оренди земельної ділянки за 2023 рік та частково за 2024 рік, яку виплатив лише 31.12.2024 року, тобто з порушенням терміну виплати. Залишилась невиплачена частина орендної плати за 2024 рік та повністю невиплачено за 2025 рік.
Орендну плату позивачу не виплачено відповідно і податок на доходи фізичних осіб та військовий збір не сплачено, про причини несплати відповідач не повідомляє, в зв'язку з чим позивач змушена звернутися до суду з даними позовними вимогами.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, просить суд задовольнити вимоги позову.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, про що свідчить оголошення на веб-сайті «Судова влада».
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 10.6037 га., кадастровий номер 6520983500;03:027:0012, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1417883065209, номер запису про право власності 23556106. Запис внесено на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХС № 083694 від 10.03.2003 року.
03.11.2017 року між ОСОБА_1 , та Орендарем ОСОБА_3 , був укладений договір оренди земельної ділянки, згідно з п.1 якого «Орендодавець» надає, а «Орендар» приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Новокамянської (Милівської) сільської ради Великоолександрівського (Бериславського) району Херсонської області. Пунктом 2 Договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 10,60 га. кадастровий номер 6520983500:03:027:0012. Згідно п.4 земельна ділянка передається в оренду без будівель та споруд.
Відповідно до пункту 8 Договору, договір укладено строком на 15 років, термін дії договору оренди земельної ділянки до 03 листопада 2032 року.
Відповідно до пункту 10 даного договору відповідач зобов'язався протягом строку дії договору, але не пізніше, як у термін до 31 грудня за кожен рік користування земельною ділянкою, сплачувати орендну плату в грошовій формі, яка на момент підписання договору встановлюється в розмірі 3.5% від нормативної грошової оцінки землі, що становить 11836.28 грн.
Відповідно ч. 1 ст. 792 ЦК України договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Стаття 13 Закону України «Про оренду землі» вказує, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV. За змістом ст. 1 вказаного Закону оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ст.31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Згідно ч. 1 ст.32 Закону «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Частинами 1,2 ст.15 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Згідно ч.1.2 ст.21 ЗУ «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Згідно ч. 1 ст.24 ЗУ «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.
Верховний Суд у своїй Постанові від 29.07.2020 року у справі № 277/526/18 виклав свою позицію, а саме: «Загальні положення щодо наслідків порушення зобов'язань визначені статтями 610-611 ЦК України. Зокрема стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (статті 611 ЦК України). Отже, не виконання зобов'язань однією зі сторін договору має наслідком розірвання договору за ініціативою сторони, яка втратила інтерес до виконання та продовження правовідносин за договором. Згідно зі статтею 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. У пункті "д" частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати. Отже, згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України "Про оренду землі" одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановлених договором розмірі, строку та порядку. Систематична несплата орендної плати за користування земельною ділянкою, вказує на систематичне порушення умов договору оренди земельної ділянки і може бути підставою для його розірвання. За своєю правовою природою поняття "несвоєчасна сплата" означає несплату певної суми грошових коштів у певний строк, зокрема, у строк, передбачений договором оренди землі.
Згідно постанови Верховного Суду від 22.09.2020 року у справі № 327/163/17 «згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Системний аналіз зазначених положень законодавства дає можливість дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди земельної ділянки з підстави, передбаченої пунктом "д" статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно з якою необхідна наявність істотного порушення стороною договору. Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, в судовому засіданні встановлено, що відповідач виплатив позивачу орендну плату за 2023 рік та частину 2024 року. Виплату здійснено 31.12.2024 року. Орендну плату за 2024 рік (виплачена частина) та 2025 рік відповідач не сплатив, що є істотною умовою договору оренди та позивач як власник земельної ділянки не отримав того, на що він розраховував при наявності діючої угоди. Неналежне виконання умов договору, а саме - невиконання обов'язку зі своєчасної сплати орендної плати є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке, з огляду на положення статті 526 ЦК України, дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість у подальшому.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3 за 2024-2025 роки не виконував зобов'язання з виплати орендної плати позивачу, що порушило передбачене договором право орендодавця на її своєчасне отримання, тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Крім того суд встановив, що позивач поніс також інші судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу.
Однак доказів на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу стороною позивача суду не надано, тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст.526, 549, 610 - 612, 651, 792, 1225 ЦК України, ст. ст. 96, 141 ЗК України, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 13,15,21,24 Закону України «Про оренду землі», суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору оренди земельної ділянки - задовольнити частково.
Розірвати договір оренди земельної ділянки від 03 листопада 2017 року, кадастровий № 6520993500:03:027:0012, площею 10,6037 га., укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрований в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право № 23561064.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1046.96 грн. судового збору.
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 у стягненні витрат на правничу допомогу.
Рішення суду може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ірина ХОМИК