печерський районний суд міста києва
Справа № 757/1513/26-к
20 квітня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про роз'яснення ухвали Печерського районного суду м. Києва від 16.02.2026 року у справі №757/30044/20-к за скаргою адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , на бездіяльність уповноважених службових осіб Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, що полягає у неповерненні вилученого під час обшуку майна у кримінальному провадженні № 42024042030000109 від 05.08.2024,
02.03.2026 до суду надійшла заява старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про роз'яснення ухвали Печерського районного суду м. Києва від 16.02.2026 року у справі №757/30044/20-к за скаргою адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , на бездіяльність уповноважених службових осіб Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, що полягає у неповерненні вилученого під час обшуку майна у кримінальному провадженні № 42024042030000109 від 05.08.2024.
У провадження слідчого судді ОСОБА_1 вказані матеріали надійшли 26.03.2026.
Учасники розгляду не з'явилися у судове засідання, про місце і час розгляду заяви повідомлялися належним чином. Слідчий подав до суду заяву про розгляд заяви у його відсутність, згідно вимог якої наполягав на роз'ясненні судового рішення. Адвокат ОСОБА_6 подав до суду заперечення щодо заяви про роз'яснення судового рішення та просив відмовити у її задоволенні.
Згідно ч. 2 ст. 380 КПК України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів з повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасників судового провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.
Зважаючи на ці положення закону, вивчивши заяву про роз'яснення ухвали у судовому провадженні за клопотанням, матеріали вказаного провадження, слідчий суддя вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність незявившихся осіб та приходить до наступного висновку.
Так, на особу, що звертається з заявою про роз'яснення рішення покладається обов'язок зазначити, що саме в ньому є незрозумілим, у чому полягає ця незрозумілість, які припускаються варіанти тлумачення тих чи інших формулювань, як це впливає на реалізацію судового рішення тощо.
Роз'яснюючи ухвалу слідчий суддя не вправі змінювати зміст такої ухвали, тобто не має права змінювати зміст відомостей, викладених в ухвалі. Вимоги, які пред'являє кримінальний процесуальний закон до змісту ухвали, містяться у статті 372 КПК України.
Тож у вирішенні питання про межі, в яких слідчий суддя вправі діяти, надаючи роз'яснення ухвали, слід виходити з приписів статей 372 КПК України щодо змісту ухвали.
Варто зазначити, що роз'яснення судового рішення, яке на думку певних осіб є незрозумілим, виступає ще одним (крім передбаченого ст. 379 КПК України) способом усунення його недоліків, а щодо передбачених ст. 380 КПК України роз'яснень змісту судового рішення та інших його аспектів, то вони не обумовлені потребою усунення його формальних чи змістових недоліків.
Роз'яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення. У ході роз'яснення рішення суд повинен тлумачити юридичні терміни, а не загальновживані слова.
Зрозумілість рішення полягає в тому, що воно є доступним для сприйняття, дохідливим, таким, що не припускає варіантності свого тлумачення. Суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення так само, як і вирішувати питання, що не були предметом судового розгляду. Він може лише, змінивши форму викладення, більш повно, чітко і зрозуміло навести ті частини рішення, що породжують певні труднощі для однозначного сприйняття.
Відповідно до п. 18 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Так, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.02.2026 задоволено скаргу адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , на бездіяльність уповноважених службових осіб Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, що полягає у неповерненні вилученого під час обшуку майна у кримінальному провадженні № 42024042030000109 від 05.08.2024.
Вказаним судовим рішенням зобов'язано уповноважених посадових осіб Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань у кримінальному провадженні 42024042030000109 від 05.08.2024 повернути майно, яке було тимчасово вилучено у ОСОБА_5 під час обшуку 30.10.2025, а саме:
- Свідоцтво № НОМЕР_1 про реєстрацію транспортного засобу автомобіля Mercedes Benz GLC 200, д.н.з. НОМЕР_2 та ключ до автомобіля в корпусі срібно-чорного кольору упаковано до сейфпакету S2007414.
- Автомобіль марки Mercedes Benz GLC 200, д.н.з. НОМЕР_2 , який згідно реєстраційної карти транспортного засобу належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Слідчий суддя дослідивши матеріали заяви, ухвалу слідчого судді, приходить до висновку, що за своїм змістом ухвала слідчого судді є зрозумілою, підстави та мотиви прийняття даного рішення наведені в ухвалі, а заяву про роз'яснення судового рішення являється намаганням заявника у позапроцесуальний спосіб оскаржити ухвала слідчого судді, якою зобов'язано повернути вилучене майно.
Одночасно слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що норми КПК України передбачають єдиний вид судового рішення, спрямованого на обмеження права власності особи під час досудового розслідування, - ухвалу про арешт майна (ч. 5 ст. 173 КПК України); відповідно, ухвала про дозвіл на обшук не є рішенням, яким обмежується право власності, а майно, вилучене під час обшуку (у тому числі таке, дозвіл на відшукання якого надано), має перебувати у режимі тимчасово вилученого майна з наслідками "або арешт - або повернення".
За таких обставин, у задоволенні заяви про роз'яснення ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.02.2026 року слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 9, 167, 173, 369, 380 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволені заяви старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про роз'яснення ухвали Печерського районного суду м. Києва від 16.02.2026 року у справі №757/30044/20-к за скаргою адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , на бездіяльність уповноважених службових осіб Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, що полягає у неповерненні вилученого під час обшуку майна у кримінальному провадженні № 42024042030000109 від 05.08.2024 -відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_7