печерський районний суд міста києва
Справа № 757/2178/26-к
пр. 1-кс-1569/26
07 квітня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
особи, яка подала скаргу, адвоката: не з'явився,
слідчого: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, у кримінальному провадженні № 62025100120000124 від 06.03.2025 року,-
Адвокат ОСОБА_3 (далі - особа, яка подала скаргу, адвокат ОСОБА_3 ), яка діє в інтересах ОСОБА_4 (далі - власник майна, ОСОБА_4 ), звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, у кримінальному провадженні № 62025100120000124 від 06.03.2025 року.
В обґрунтування скарги адвокат ОСОБА_3 , зазначає, що слідчими Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025100120000124 від 06.03.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 361, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 190 КК України.
03.12.2025 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , а саме у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_5 . Так, в ході проведення обшуку, було вилучено мобільний телефон «Айфон SE» s/n FFMCN8SZPLGY IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 .
Так, представник власника майна, зазначає, що ухвалою слідчого судді про обшук було надано дозвіл на вилучення мобільних телефонів шляхом копіювання інформації, однак мобільний телефон було вилучено слідчими. За вказаних обставин, адвокат зазначає, що арешт на вилучене в ході обшуку майно не накладено, тому мобільний телефон вилучено незаконно та підлягає поверненню.
07.04.2026 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від адвоката ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи без участі та просила долучити до матеріалів справи додаткові докази.
В судове засідання учасники судового процесу не з'явились, про час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Оскільки особа, яка подала скаргу, про розгляд повідомлена належним чином, просила розглядати скаргу за її відсутності, а неявка слідчого не перешкоджає розгляду скарги, враховуючи строк розгляду скарги під час досудового розслідування, встановлений КПК України, слідчий суддя визнав можливим розглянути скаргу за відсутності учасників справи.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання фіксування провадження за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Слідчим суддею встановлено, що Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025100120000124 від 06.03.2025 року.
Так, у ході досудового розслідування, слідчими було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було вилучено, відповідно до протоколу обшуку мобільний телефон «Айфон SE» s/n НОМЕР_3 IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 .
Як визначено у ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Окрім того, Згідно ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп'ютерних системах, їх невід'ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста. На вимогу володільця особа, яка здійснює тимчасове вилучення комп'ютерних систем або їх частин, залишає йому копії інформації з таких комп'ютерних систем або їх частин (за наявності технічної можливості здійснення копіювання) з використанням матеріальних носіїв володільця комп'ютерних систем або їх частин. Копії інформації з комп'ютерних систем або їх частин, які вилучаються, виготовляються з використанням технічних засобів, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів володільця із залученням спеціаліста. Дія абзацу п'ятого цієї частини не поширюється на випадки, якщо обіг інформації заборонено законом. Дія абзацу п'ятого цієї частини поширюється на інформацію з обмеженим доступом у частині, що не суперечить встановленому законодавством порядку обігу та захисту такої інформації.
Отже, слідчий або прокурор може під час обшуку/огляду вилучити майно у вигляді речей, документів, грошей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, визначеним у ст. 167 КПК України.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Так, адвокат ОСОБА_3 , вказує, що майно, яке належить ОСОБА_4 було вилучено в ході обшуку та є тимчасово вилученим. Крім того, із клопотанням про накладення арешту на вилучене майно орган досудового розслідування не звертався, належних та допустимих доказів на підтвердження того, що з вилученим майном проводяться будь-які слідчі дії, чи призначені експертизи органом досудового розслідування не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
При цьому, згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Крім того, відповідно до листа Печерського районного суду міста Києва за вих. № 04/4794/2025 від 29.12.2025 року проведеною перевіркою даних комп'ютерної програми «Діловодство-3» за період з 03.12.2025 року по 28.12.2025 року встановлено, що клопотань органу досудового розслідування про арешт майна, що належить ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження № 62025100120000124, в провадженні суду не перебувало.
Разом з тим, сторона захисту звернулась із клопотанням до слідчого у даному кримінальному провадженні з клопотанням про повернення вилученого в ході обшуку майна, оскільки на вказане не було накладено арешт, однак органом досудового розслідування не надано жодної відповіді на зазначене клопотання та майно не повернуто власнику.
Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Також, згідно п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у випадках, зокрема, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу.
Так, ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук є правовою підставою для проведення конкретної процесуальної дії - обшуку з правом проникнення до житла, чи іншого володіння особи (ст.ст. 233, 236 КПК України) та з правом тимчасового вилучення речей, однак, така ухвала не є правовою підставою для подальшого їх утримання. Утримання слідчим, або прокурором вилученого майна лише на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук позбавляє володільця, або власника майна ефективного засобу судового захисту від можливих зловживань з боку органу досудового розслідування.
Разом з тим, адвокат ОСОБА_3 у скарзі просить визнати протиправноюбездіяльність старшого слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого м. Києва ОСОБА_6 , слідчий суддя вважає, що клопотання в цій частині задоволенню не підлягає.
За таких обставин, скарга адвоката адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, у кримінальному провадженні № 62025100120000124 від 06.03.2025 року, є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 107, 100, 160-166, 167, 168, 170-174, 236, 303, 306, 307, 309, 372, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, у кримінальному провадженні № 62025100120000124 від 06.03.2025 року - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві повернути ОСОБА_4 вилучене, в ході обшуку 03.12.2025 року майно, а саме: мобільний телефон «Айфон SE» s/n FFMCN8SZPLGY IMEI: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 .
В задоволенні іншої частини - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1