печерський районний суд міста києва
Справа № 757/4348/23-к
09 квітня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у місті Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100060001696 від 06.12.2022, на підставі обвинувального акта у частині за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Верхня Богданівка Луганської області, українця, громадянина України, зареєстрованого а адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
Згідно обвинувачення близько 21 год. 40 хв. 05.12.2022 навідник 1 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 у порушення вимог ст. ст. 3, 27, 28, 41 Конституції України, ст. ст. 11, 49, 56, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та знаходячись у громадському місці, а саме за адресою: м. Київ, вул. Басейна, 2, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання їх суспільно-небезпечних наслідків, тобто діючи умисно, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, протиставляючи себе оточуючим, показуючи свою зверхність, виражаючи явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки у суспільстві, використовуючи для своїх дій малозначний привід - обурення відмовою потерпілого ОСОБА_7 дати цигарку одному з його, ОСОБА_3 , знайомих, переслідуючи мету показати свою винятковість, пов'язану з неповагою до особи та людської гідності, вступив у словесний конфлікт з потерпілим ОСОБА_7 , під час якого наніс останньому близько 2 ударів кулаками обох рук по обличчю, заподіявши ОСОБА_7 легке тілесне ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров'я, у вигляді синця на верхній повіці правого ока у внутрішнього кута з переходом на скат носа у верхній третині з ерозією рогівки правого ока, після чого, продовжуючи поводитися з особливою зухвалістю, за відсутності на те причин, застрибнув на капот автомобіля таксі марки «Шевроле Авео», номерний знак НОМЕР_2 , який належить потерпілому ОСОБА_8 , у якому в цей час вже знаходився потерпілий ОСОБА_7 , та наніс близько 2 ударів кулаком лівої руки та ногами по лобовому склу вказаного автомобіля, розбивши його та заподіявши ОСОБА_8 майнову шкоду у розмірі 3141 грн.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 296 КК України, як грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.
Від захисника обвинуваченого надійшло клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 296 КК України, на підставі ст. 49 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що наявні підстави, визначені кримінально-процесуальним законом України для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України.
Захисник та обвинувачений просили задовольнити клопотання.
Обвинувачений не заперечував проти звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 345 КК України, на підставі ч. 1 ст. 49 КК України за нереабілітуючих обставин.
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого з зазначених підстав.
Представник потерпілого заперечував проти закриття, оскільки цивільний позов неможливо розглянути в підготовчому судовому засіданні, просив призначити справу до судового розгляду, розглянувши справу за скороченим порядком та вирішити питання щодо цивільного позову по суті.
Заслухавши думку сторін, вивчивши матеріали обвинувального акту, суд вважає, що клопотання обвинуваченого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка винила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 285 КПК України, передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом.
Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п.1 постанови «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005, звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження у справі можливе на будь-яких стадіях судового розгляду кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Так відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , передбачене ч. 1 ст. 296 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, минули строки, визначені цією статтею, зокрема, три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання у виді обмеження волі.
За змістом ст. 44, 49 КК України за наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим, якщо тільки вона сама проти цього не заперечує і відсутні підстави, передбачені ч. 5 ст. 49 КК України.
Так, у вказаному провадженні перебіг строку давності не переривався та не зупинявся у встановленому законом порядку.
Також судом встановлено, що ОСОБА_3 правильно розуміє формулювання обвинувачення та правову кваліфікацію своїх дій за ч. 1 ст. 296 КК України.
Крім того, суд бере до уваги ту обставину, що відповідно до постанови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі від 29.05.2019 у справі № 287/359/14-к, що у нормах КПК України не вбачається, що при вирішенні питання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України необхідно враховувати позицію обвинуваченого щодо визнання чи невизнання ним вини у пред'явленому обвинуваченні.
В мотивувальній частині постанови Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 566/554/16-к також вказується про те, що у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КПК України підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого, закривається кримінальне провадження та звільняється особа від кримінальної відповідальності. Визнання винуватості не є умовою для звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України.
Судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, та наполягає на його звільненні від кримінальної відповідальності.
Таким чином, ОСОБА_3 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням встановлених ст. 49 КК України строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, кримінальне провадження стосовно нього підлягає закриттю.
Обвинувачений погоджується зі звільненням від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.
Суд також з'ясував, що позиція обвинуваченого є добровільною і істинною.
Питання щодо процесуальних витрат слід вирішити у відповідності до ст. 126 КПК України та віднести їх на рахунок держави, враховуючи висновок об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12 вересня 2022 року у справі № 203/241/17, кого вбачається, що у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, зокрема, витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.
Цивільний позов адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, слід залишити без розгляду у відповідності до позиції Верховного Суду від 16 серпня 2021 року у справі № 644/7193/17, зокрема, що у випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження цивільний позов у кримінальному провадженні не підлягає вирішенню по суті, натомість може бути розглянутий в порядку цивільного судочинства відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 126, 128, 182, 284-285, 369, 371, 392 КПК України, ст. 12, 44, 49 КК України, суд
Клопотання захисника обвинуваченого про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності - задовольнити.
ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 296 КК України на підставі ст. 49 КК України звільнити у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 12022100060001696 від 06.12.2022 стосовно вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, - закрити.
Процесуальні витрати у провадженні віднести на рахунок держави.
Цивільний позов адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили через сім днів з моменту її проголошення у разі не подачі на неї апеляції.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 7 днів через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя ОСОБА_1