Справа № 591/3645/26
Провадження № 1-кп/591/186/26
21 квітня 2026 року м. Суми
Зарічний районний суд м.Суми у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у місті Суми кримінальне провадження №12026200480000651, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.03.2026,
про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Штанівка, Білопільського району, Сумської області, із середньою освітою, який не працює, неодружений, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України,
учасники кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, на всій території України введено воєнний стан, який продовжено до цього часу.
ОСОБА_3 11.03.2026 близько 09:00 год, перебуваючи біля магазину «Амбар» за адресою: м.Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 19, знайшов банківську картку № НОМЕР_1 , емітовану в АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Усвідомлюючи, що банківська картка є офіційним документом, який містить реквізити платіжної системи та надає можливість доступу до грошових коштів її власника, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою подальшого незаконного використання грошових коштів, ОСОБА_3 привласнив зазначену банківську картку.
У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, 11.03.2026 у період часу з 09 год. 32 хв. по 09 год. 34 хв., перебуваючи біля вказаного магазину, ОСОБА_3 передав зазначену банківську картку своєму знайомому ОСОБА_6 , повідомивши неправдиву інформацію про належність коштів йому, та попросив здійснити покупки, після чого останній, не усвідомлюючи протиправності дій, розрахувався цією карткою за товари на загальну суму 635 грн.
Крім того, ОСОБА_3 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на таємне викрадення грошових коштів потерпілого, у період часу з 09 год. 32 хв. до 11 год. 35 хв. 11.03.2026, перебуваючи у різних торговельних закладах м. Суми, неодноразово здійснював розрахунки вказаною банківською карткою, чим таємно викрав грошові кошти потерпілого ОСОБА_5 на загальну суму 9861 грн. 90 коп., зокрема у закладах торгівлі та громадського харчування.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у висунутому йому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, зазначивши час, місце, спосіб і мету його вчинення. Зокрема, пояснив, що 11.03.2026 близько 09:00 год., перебуваючи біля магазину «Амбар» за адресою: м.Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 19, знайшов банківську картку, яку привласнив та в подальшому розраховувався нею в закладах торгівлі. Прийшовши додому та довідавшись в мережі інтернет про відповідальність, яка передбачена за вчинені дії, самостійно звернувся до поліції та добровільно відшкодував шкоду потерпілому.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції. Заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, визначивши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Таким чином суд вважає, що в судовому засіданні вина ОСОБА_3 у вчиненні злочинів доведена в повному обсязі і його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 357 КК України, оскільки він привласнив офіційний документ з корисливих мотивів та за ч.4 ст.185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючою ознакою якого є «вчинення злочину в умовах воєнного стану».
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, керуючись вимогами ст. 65, 68 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжкого злочину та кримінального проступку, дані про особу винного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, не перебуває на обліку в лікаря-нарколога та психіатра, а також обставини, що пом'якшують покарання, зокрема, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданої шкоди, відсутність обтяжуючих обставин. Враховуючи наведене, а також з метою досягнення цілей покарання, суд приходить до висновку про можливість застосування положень ст. 69 КК України та призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено санкцією ч. 4 ст. 185 КК України. З огляду на це, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу: за ч. 4 ст. 185 КК України у розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за ч. 1 ст. 357 КК України - у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Остаточне покарання ОСОБА_3 необхідно призначити на підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань.
Суд вважає, що покарання у виді штрафу є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання з покладенням відповідних обов'язків до вступу вироку у законну силу залишити без змін.
Цивільного позову у справі не заявлено. Судові витрати відсутні.
Відповідно до ст.ст.100, 174 КПК України слід вирішити долю речових доказів.
Керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що становить 25500 грн.;
- за ч. 1 ст. 357 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді в розмірі 1530 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що становить 26010 грн. 00 коп.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку суду в законну силу залишити особисте зобов'язання та покласти на нього такі обов'язки: прибувати до суду за кожною вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ковпаківсього районного суду м.Суми від 13.03.2026, а долю речових доказів вирішити таким чином: банківську картку № НОМЕР_1 , емітовану в АТ КБ «Приватбанк», яка знаходиться в матеріалах кримінального провадження №12026200480000651, після набрання вироком законної сили повернути власнику ОСОБА_5 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м.Суми протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1