Справа № 573/2705/25
Номер провадження 2/573/141/26
22 квітня 2026 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючого судді - Черкашиної М.С.,
з участю секретаря - Півньової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Основний зміст позову.
24.12.2025 ТОВ «ФК «Ейс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому вказує, що 09.03.2025 між ТОВ «Оптимальні кредити» і відповідачем в електронній формі було укладено кредитний договір № LM923713739, на підставі якого останній отримав кредит у сумі 5100 грн. Згідно з укладеним 14.05.2025 з ТОВ «Оптимальні кредити» договором факторингу № ОК-ТП/35 ТОВ «Таліон плюс» набуло право вимоги до боржників ТОВ «Оптимальні кредити», у тому числі й до ОСОБА_1 28.08.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу № 28/0825-01, відповідно до мов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання не виконує, у зв'язку з чим станом на дату подання позовної заяви у нього утворилася заборгованість у розмірі 16271 грн 34 коп., з яких: 5100 грн - заборгованість по тілу кредиту, 8315 грн 34 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 2550 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства 13721 грн 34 заборгованості, а також - судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді від 08.01.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, за клопотанням представника позивача витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо належності відповідачу банківської картки та зарахування на неї кредитних коштів.
Заяви, клопотання.
У судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «Ейс» - Поляков О.В. не з'явився, заявив клопотання про розгляд справи без участі представника товариства, проти постановлення заочного рішення не заперечує (а. с. 3 зв.).
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання також не з'явився. За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання останній відсутній, інформації щодо своєї адреси суду не надав, а тому відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка вручена йому належним чином (а. с. 26 - 26 зв.).
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи.
Статтею 280 ЦПК України передбачено, що в разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що представник позивача проти заочного вирішення справи не заперечує, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.
Фактичні обставини, встановлені судом.
09.03.2025 між ТОВ «Оптимальні кредити» і ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір кредитної лінії № LM923713739, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі 5100 грн, з видачою першого траншу за договором у максимальній сумі 5100 грн у день укладення договору (копії заявки на отримання грошових коштів в кредит від 09.03.2025, паспорту споживчого кредиту продукту «FLASH», кредитного договору № LM923713739, Правил надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Оптимальні кредити» зберігаються в електронному вигляді в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі).
Відповідно до п. 3.1, 5.1 кредитного договору позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може отримати черговий транш в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 29 (тридцять) днів від дати отримання позичальником першого траншу.
Кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 4149-49XX-XXXX-5516, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.
З пунктів 3.2., 3.3. кредитного договору вбачається, що сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.
Для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 29 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 1183 грн 20 коп.
Згідно з п. 7.1, 7.3 кредитного договору рекомендована (не обов'язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 07.04.2025, а саме протягом 29 днів від дати отримання першого траншу позичальником. У разі пролонгації чи поновлення дисконтного періоду рекомендована (не обов'язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту зміщується на відповідну дату закінчення дисконтного періоду, визначену за правилами цього договору.
Кінцева дата повернення (виплати) кредиту - 08.04.2030.
Як вбачається з п. 7.4, 8.3, 8.5., 8.7.2., 8.10, 12.3 кредитного договору проценти за договором сплачуються в наступному порядку:
- протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування чи поновлення дисконтного періоду, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього договору;
- після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно.
Базова процентна ставка складає 0,98% в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70% відсотків річних.
Розмір комісії, що нараховується за надання першого траншу за цим договором становить 306 грн 00 коп.
У разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2. договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів або здійснить поновлення дисконтного періоду, на період після 07.04.2025 кредитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 0,00% від розміру базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за кредитом може здійснюватися за індивідуальною процентною ставкою 0,98% в день від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 357,70% річних. Кредитодавець має право зменшити розмір індивідуальної процентної ставки у наступних періодах пролонгації, зокрема у разі отримання позичальником від кредитодавця та введення в особистому кабінеті спеціального набору символів (промокоду), які дають право на отримання додаткової знижки на індивідуальну процентну ставку
Проценти в розмірі визначеному за правилами цього договору, нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня надання траншу за договором та до дня закінчення строку дії цього договору. Проценти нараховуються щоденно у відсотках від суми кредиту за кожний день користування ним, за ставкою визначеною в порядку зазначеному вище, із розрахунку наявності 365 днів у році не залежно від того високосний рік чи ні.
За порушення будь-якого з платежів передбачених цим договором на 14 і більше календарних днів, кредитодавець має право нарахувати, а позичальник зобов'язаний сплатити на користь кредитодавця неустойку у вигляді штрафу у розмірі 5000% від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання зі сплати процентів за користування кредитом, але не більше половини суми кредиту, яка була в користуванні позичальника на дату в яку платіж мав бути сплачений.
Згідно з п. 9.2.2.1. кредитного договору позичальник зобов'язаний здійснювати повернення суми кредиту та сплату нарахованих процентів на поточний рахунок кредитодавця, що вказаний в реквізитах договору, у строки передбачені договором.
Відповідно до п. 9.1.1.5., 9.1.1.7., 9.1.1.13 кредитного договору кредитодавець має право:
- в будь-який час, в тому числі після закінчення дисконтного періоду, без згоди позичальника відступити права грошової вимоги за договором будь-якій фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу, шляхом укладення будь-якого не забороненого законом правочину, зокрема договору факторингу.
- у разі затримання позичальником сплати процентів за користування кредитом щонайменше на один місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення договору. При цьому договір вважається розірваним з моменту відправлення відповідного повідомлення, в тому числі на електронну пошту позичальника.
- передати іншій особі свої права кредитора за договором без згоди позичальника.
У кредитному договорі від 09.03.2025 № LM923713739, паспорті споживчого кредиту продукту «FLASH» до вказаного договору позичальником вказаний ОСОБА_1 і зазначено, що ці документи підписані ним електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
09.03.2025 ТОВ «Оптимальні кредити» перерахувало на картку № НОМЕР_1 , яка емітована АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я відповідача, 5100 грн згідно з договором № LM923713739 від 09.03.2025 (а. с. 20-21, копія платіжного доручення від 09.03.2025, копія пояснень ТОВ «Оптимальні кредити» зберігаються в електронному вигляді в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі).
14.05.2025 між ТОВ «Оптимальні кредити» і ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № ОК-ТП/35, відповідно до умов якого ТОВ «Оптимальні кредити» відступило ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги за переліком в реєстрі прав вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» їх прийняло та передало грошові кошти в розпорядження ТОВ «Оптимальні кредити» за плату на умовах, визначених цим договором (копія договору факторингу зберігається в електронному вигляді в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі).
Згідно з витягом з реєстру прав вимоги від 14.05.2025 до договору факторингу № ОК-ТП/35 ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги заборгованості до ОСОБА_2 за кредитним договором № LM923713739 від 09.03.2025 у сумі 10973 грн 46 коп., з яких: 5100 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3017 грн 46 коп. - заборгованість за процентами, 306 - заборгованість за комісією, 2550 грн - неустойка (копія витягу з реєстру зберігається в електронному вигляді в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі).
28.08.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Ейс» було укладено договір факторингу № 28/0825-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Ейс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Ейс» їх прийняло та передало грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон Плюс» за плату на умовах, визначених цим договором (копія договору факторингу зберігається в електронному вигляді в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 28.08.2025 до договору факторингу № 28/0825-01 ТОВ «ФК «Ейс» набуло право вимоги заборгованості до ОСОБА_2 за кредитним договором № LM923713739 від 09.03.2025 у сумі 16271 грн 34 коп., з яких: 5100 грн - заборгованість за тілом кредиту, 8315 грн 34 коп. - заборгованість за процентами, 306 - заборгованість за комісією, 2550 грн - неустойка (копія витягу з реєстру зберігається в електронному вигляді в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі).
У позовній заяві позивач просив стягнути з ОСОБА_2 13721 грн 34 коп. заборгованості за кредитним договором, тобто заборгованість за тілом кредиту, процентами та комісією, без 2550 грн заборгованості за неустойкою.
Норми права, які застосовує суд.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з ч. 1-2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Висновки суду.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими та достовірними.
При цьому, до вказаного висновку суд дійшов, виходячи не тільки з вимог національного законодавства України, а і з висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні в справі «Ушаков та Ушакова проти України» від 18 червня 2015 року (остаточне 18 вересня 2015 року), в пункті 78 якого зазначено, що «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою…».
Аналізуючи вище наведені норми матеріального права та надані позивачем докази, суд дійшов до висновку, що між первісним кредитором і відповідачем у справі було укладено кредитний договір у встановленій законом формі з визначенням усіх істотних умов та правил такого договору.
Первинний кредитор виконав свої зобов'язання за договором, надавши кредитні кошти ОСОБА_2 . Натомість, відповідач свої зобов'язання за вказаним договором порушує, не сплачує відсотків за користування кредитом.
ТОВ «ФК «Ейс» у встановленому законом порядку набуло право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги ТОВ «ФК «Ейс» задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 13721 грн 34 коп. заборгованості, з яких: 5100 грн - заборгованість по тілу кредиту, 8315 грн 34 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 306 грн - заборгованість за комісією.
Що стосується вимоги про стягнення 7000 грн витрат на правничу допомогу, то суд дійшов наступного висновку.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до ч, 1, 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (§80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§§34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (§95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Зазначена правова позиція викладена зокрема в постанові Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №199/3939/18-ц.
З огляду на викладене, визначаючи розмір витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги норми ч. 4 ст. 137 ЦПК України, характер спірних правовідносин, складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, значення справи для сторін, з урахуванням вимог розумності та справедливості, вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 3000 грн понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.
Таким чином відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 5422 грн 40 коп. понесених і документально підтверджених судових витрат, які складаються з 2422 грн 40 коп. судового збору та 3000 грн витрат на правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 81, 141, 247, 265, 273, 274 ЦПК України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13, код ЄДРПОУ 42986956) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» 13721 (тринадцять тисяч сімсот двадцять одну) грн 34 коп. заборгованості за договором кредитної лінії № LM923713739 від 09.03.2025, а також - 5422 (п'ять тисяч чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судових витрат.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ЦПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідач має право подати протягом 30 днів з дня проголошення заочного рішення заяву про його перегляд до Білопільського районного суду Сумської області.
Суддя - Марина ЧЕРКАШИНА