Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/2413/24
Номер провадження 2-о/711/122/26
22 квітня 2026 року суддя Придніпровського районного суду міста Черкаси Демчик Р.В., розглянувши матеріали клопотання заявника ОСОБА_1 про продовження строку дії рішення про визнання особи недієздатною, заінтересована особа Орган опіки та піклування Черкаської міської ради,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотання про продовження строку дії рішення про визнання особи недієздатною, заінтересована особа Орган опіки та піклування ЧМР.
Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 21 квітня 2026 року клопотання залишено без руху з наданням терміну для усунення недоліків.
21.04.2026 через канцелярію Придніпровського районного суду м.Черкаси, заявником ОСОБА_1 подано заяву про повернення клопотання про продовження строку дії рішення про визнання особи недієздатною до відкриття провадження.
Дослідивши матеріали справи в межах вирішуваного питання, суд доходить наступних висновків..
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з ч. 9, ч.10 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 червня 2022 року по справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21, п. 78-82) зазначила, зокрема, що необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві. Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
Відповідно до п.3 ч. 4 ст.185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли до постановлення ухвали про відкриття провадження по справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви.
Враховуючи, що зазначена заява заявника, надійшла до суду до відкриття провадження по справі, суд вважає за необхідне повернути клопотання ОСОБА_1 про продовження строку дії рішення про визнання особи недієздатною, заявнику.
Роз'яснити, що відповідно до приписів ч.7 ст. 185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 13, 133,175, 177, 185, 258-261, 353-354 ЦПК України, суддя,-
постановив:
Заяву клопотання заявника ОСОБА_1 про продовження строку дії рішення про визнання особи недієздатною, заінтересована особа Орган опіки та піклування Черкаської міської ради - повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати перешкоди, що стали підставою для повернення позову.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Суддя: Р. В. Демчик