Справа № 694/802/26
Провадження № 3/694/250/26
16.04.2026 року м. Звенигородка
Суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Кравченко Т.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого,проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №614809 від 14.03.2026 року о 15 год. 12 хв. 14.03.2026 року ОСОБА_1 керував автомобілем Renault Trafic, державний номер НОМЕР_1 по проспекту Шевченка, 12 в м. Звенигородка Черкаської області з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився під відеозапис. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав. Пояснив, що вдень 14.03.2026 року він дійсно керував автомобілем Renault Trafic, державний номер НОМЕР_1 по проспекту Шевченка, 12 в м. Звенигородка та на перехресті допустив зіткнення з автомобілем Шкода, після чого залишив місце пригоди та поїхав додому, оскільки йому було необхідно терміново прийняти ліки. Працівники поліції його не зупиняли під час руху, а приїхали через деякий час до нього додому в с. Озірна, де повідомили, що за наявною інформацією він причетний до ДТП та запропонували проїхати разом з ними до місця пригоди. Він погодився та на автомобілі поліції поїхав до м. Звенигородка. Вже під час оформлення ДТП в м. Звенигородка працівник поліції дійсно пропонував йому пройти огляд на стан сп'яніння, однак він відмовився, оскільки не керував транспортним засобом в стані сп'яніння. Крім того, ОСОБА_1 повідомив, що має захворювання серця, приймає на постійній основі велику кількість ліків та в зв'язку з цим взагалі не вживає алкогольні напої.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Згідно з п. 2.5. Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною першої статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Виходячи з аналізу вказаних норм, для настання адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП особа, яка керує транспортним засобом (водій) має відмовитись від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, для кваліфікації дій особи за цією нормою необхідно встановити, що вона керувала транспортним засобом, була на законних підставах зупинена працівником поліції та за наявності у неї ознак алкогольного сп'яніння на вимогу поліцейського відмовилась пройти огляд на стан сп'яніння.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 о 15 год. 12 хв. 14.03.2026 року керував транспортним засобом по проспекту Шевченка в м.Звенигородка з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу Драгер та в медичному закладі під відеозапис з нагрудної камери.
Разом з тим, з відеозапису, що був переглянутий в судовому засіданні встановлено, що 14.03.2026 року працівники поліції прибули до місця проживання ОСОБА_1 в с. Озірна Звенигородського району в зв'язку з причетністю його автомобіля до дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася в м. Звенигородка, та запропонували йому проїхати на їхньому автомобілі до місця пригоди. Вже перебуваючи на місці дорожньо-транспортної пригоди в м. Звенигородка, в процесі фіксації правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан сп'яніння, на що останній повідомив, що не вживав алкогольні напої та відмовився пройти такий огляд.
Жодних інших доказів, крім протоколу про адміністративне правопорушення, які б свідчили про те, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом о 15 год. 12 хв. 14.03.2026 року в м. Звенигородка, маючи ознаки алкогольного сп'яніння, та відмовився виконати вимогу поліцейського про проходження огляду на стан сп'яніння матеріали справи не містять.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених
при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частини третьої цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Підсумовуючи викладене, оцінивши наявні докази по справі, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 614809 від 14.03.2026 року, не підтверджені достатніми, належними та допустимими доказами по справі, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1ч. 1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч.1 ст. 130, ч. 1 ст. 247, 283, 284, 294 КУпАП, суддя
провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області.
Суддя Т.М. Кравченко