Справа № 565/519/26
Провадження № 2/565/468/26
21 квітня 2026 року м.Вараш
Вараський міський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бренчук Г.В., за участю секретаря судового засідання Гордійчук Г.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення на її утримання аліментів на період навчання у розмірі 1/6 частки від всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня подання позову і до досягнення позивачем 23 років.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач є її батьком, на даний час позивач досягла повноліття, продовжує навчання у Національному університеті «Львівська політехніка» інституту ІХХТ та потребує матеріальної допомоги від батька.
Ухвалою суду від 20 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 21 квітня 2026 року.
Позивач у судове засідання не з'явилась, подала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву у якій вказав, що позовні вимоги визнає у повному обсязі, розгляд справи просить здійснювати за його відсутності.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане 06 березня 2008 року.
Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 29 червня 2016 року у справі №565/611/16-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 25 квітня 2016 року і до досягнення старшою дитиною повноліття, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з довідкою Національного університету «Львівська політехніка» Міністерства освіти і науки України №853 від 08 січня 2026 року, ОСОБА_1 є студенткою першого курсу денної форми навчання вищої освіти бакалавр інституту ІХХТ Національного університету «Львівська політехніка», навчання закінчує 30 червня 2029 року.
ОСОБА_1 досягла повноліття, продовжує навчання, доказів наявності у неї власних доходів суду не надано. У зв'язку з навчанням вона потребує матеріальної допомоги батьків.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України.
Згідно з ч.1 ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка або син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані їх утримувати до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу, але не більше терміну навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17 зроблено висновок щодо застосування статті 199 СК України, який полягає в тому, що «обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв'язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину)».
Відповідно до ч.1 ст.200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин зазначених в ст.182 цього Кодексу.
За змістом ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
У ч.2 ст.200 СК України зазначено, що при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Обов'язок утримувати свою повнолітню дочку, яка продовжує навчатися після досягнення повноліття, незалежно від форми навчання, покладається на обох батьків.
Під час розгляду справи встановлено, що повнолітня дочка відповідача, вік якої перевищує 18 років, але є меншим 23 років, навчається у Національному університеті «Львівська політехніка» та потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням.
Доказів, які б свідчили про відсутність у відповідача можливості надавати допомогу повнолітній дочці, матеріали справи не містять.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи викладене, визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, та стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на її утримання в розмірі 1/6 частки від всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно.
Оскільки ОСОБА_1 закінчує навчання до досягнення 23-річного віку, з урахуванням вимог ст.199 СК України, аліменти слід стягнути до закінчення нею навчання.
За правилами ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню в дохід держави судові витрати на оплату судового збору.
Керуючись статтями 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на її утримання, як повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, в розмірі 1/6 частки від заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, починаючи з 08 березня 2026 року до закінчення навчання - 30 червня 2029 року.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Рішення в частині стягнення суми аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави 1 331,20 грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Суддя Г.В. Бренчук