Справа № 561/420/26
22 квітня 2026 року с-ще Зарічне
Суддя Зарічненського районного суду Рівненської області Світличний Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Відділення поліції № 2 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП: __________,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
роз'яснивши права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268, 271 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 625576, 27 березня 2026 року о 14:51 год водій ОСОБА_1 в с-щі Зарічне на перехресті вулиць Аерофлотська - Центральна керував транспортним засобом ГАЗ 3110 р.н. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Алкофор 507 на місці зупинки транспортного засобу, а також проходження такого огляду у найближчому закладі охорони здоров'я відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Факт керування автомобілем категорично заперечив, пояснив, що 27 березня 2026 року до нього додому приїхали працівники поліції і поставили йому у провину керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Дійсно того дня він перебував у стані алкогольного сп'яніння, проте будь-яким транспортним засобом не керував, а тому дії поліцейських вважає незаконним.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Яскевич Ф.О. просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення.
Допитаний як свідок поліцейський ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що він особисто не бачив чи керував ОСОБА_1 27 березня 2026 року автомобілем ГАЗ 3110 р.н. НОМЕР_1 . Він цей автомобіль не зупиняв, а лише як поліцейський відреагував на повідомлення з лінії 102 про те, що автомобілем керує невідома особа в нетверезому стані та на підставі відеозаписів з камер відеоспостереження «Безпечне місто» припустив, що автомобілем керував саме ОСОБА_1 . Він разом з поліцейським ОСОБА_3 прибули за місцем проживання ОСОБА_1 та запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, від проходження якого ОСОБА_1 відмовився, оскільки транспортним засобом не керував.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно з п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року з наступними змінами «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
В матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 автомобілем «ГАЗ 3110» р.н. НОМЕР_1 .
З дослідженого в ході судового розгляду відеозапису з бодікамери поліцейського, ОСОБА_1 категорично заперечує факт керування транспортним засобом.
На відеозаписі з камери спостереження «Безпечне місто» зафіксовано виключно рух автомобіля ГАЗ 3110 білого кольору. Відеозаписом не зафіксовано особу, яка керує цим транспортним засобом, як і не зафіксовано зупинку цього транспортного засобу.
Протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 625576 від 27 березня 2026 року не приймається судом як доказ вини ОСОБА_1 в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Не приймається судом як доказ провини ОСОБА_1 заповнене поліцейським письмове зобов'язання про відсторонення водія від керування транспортним засобом до повного витвереження, оскільки жодного доказу виконання ОСОБА_1 функцій водія матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Наявні в матеріалах справи акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння складені відносно ОСОБА_1 не доводять факту керування транспортним засобом за обставин вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення від 27 березня 2026 року.
Більше того, указані документи складені поліцейським без жодних на те фактичних та правових підстав, адже жодного достовірного та переконливого доказу керування ОСОБА_1 автомобілем ГАЗ 3110 матеріали справи не містять. Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
З огляду на викладене, провадження у справі про адміністративні правопорушення підлягає закриттю з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 247 КУпАП
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Зарічненський районний суд Рівненської області.
Суддя Р.В. Світличний