іменем України
с-ще Зарічне
21 квітня 2026 року Справа № 561/320/26
Суддя Зарічненського районного суду Рівненської області Дідик А. В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянином України, проживаючим по АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП: НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 130, КУпАП,-
За даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 609120, 08.03.2026 року об 00 год. 19 хв. в с. Бродниця, водій керував автомобілеммарки "Рено-19", д. н. з НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (порушення мови, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, та проходження такого огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність у ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дані дії ОСОБА_1 органами поліції були кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Судове засідання, призначене на 25.03.2026 року відкладалось за клопотанням ОСОБА_1 , поданим 24.03.2026 року з підстав проходження ним реабілітації у м. Рівне. У цьому клопотанні ОСОБА_1 просив призначити розгляд справи після 20.04.2026 року. Наступною датою судового засідання визначено 21.04.2026 року, проте 16.04. 2026 року ОСОБА_1 , повторно подав клопотання про відкладення розгляду справим у зв'язку з проходженням військово-лікарської комісії. Суд ураховує, що ОСОБА_1 повторно не з'явився на розгляд справи, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку за адресою вказаною в протоколі про адміністративне правопорушення. Правом викласти свої доводи або письмові заперечення та надати свої докази на спростування обставин правопорушення, вчинення яких йому ставиться у провину, ОСОБА_1 не скористався, як і не скористався правом скористатись допомогою захисника. Судом було вжито усіх заходів, надано достатньо часу ОСОБА_1 для забезпечення його захисту у суді.
При цьому також при розгляді справи враховано, що адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, інкриміноване ОСОБА_1 не відноситься до категорії правопорушень, за якими присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до відповідальності, є обов'язковою (ч. 2 ст. 268 КУпАП).
Суд зауважує, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи, встановлене ч. 1 ст. 268 КУпАП, не є абсолютним. Відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення за клопотанням такої особи не має перешкоджати розгляду справи зі збереженням можливості притягнення особи до адміністративної відповідальності в межах визначених строків, у випадку встановлення наявності складу адміністративного правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Так, суд враховує, що ОСОБА_1 безумовно був обізнаний про розгляд судом складених відносно нього адміністративних матеріалів, однак до суду не з'явився, тому суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 8 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України", зазначив, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. (Рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" № 3236/03 від 03.04.2008 року).
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного:
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується матеріалами справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР №609120 від 08.03.2026 року;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів з якого вбачається факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння;
- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції з якого вбачається факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння;
- зобов'язання ОСОБА_1 до протоколу серії ЕПР1 № 609120 від 08.03.2026 року не керувати ТЗ до повного витвереження;
- чинною постановою серії ЕНА №6788583 від 08.03.2026 року, згідно якої ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП;
- відеозаписом на оптичному диску, долученому до матеріалів справи з якого вбачається факт зупинки ОСОБА_1 , а також послідовність дій працівників поліції під час складення протоколів про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 . На відео чітко та беззастережно видно факт його ухилення від огляду на стан сп'яніння на місці зупинки ТЗ, відмова від освідчення в медичному закладі.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст. ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Підстав для закриття провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП суд не вбачає.
З огляду на наведене та досліджені докази, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, яких судом не встановлено.
Вирішуючи питання про вид стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, яке становить підвищену загрозу, заподіяння шкоди й посягає на громадську безпеку, особу правопорушника та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.
Згідно ст. 40-1КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 33, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суд,-
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисячі) гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у вказаний строк, на підставі ст. 308 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік указаного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яка притягнута до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником шляхом подання апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А. В. Дідик