Дата документу 17.04.2026Справа № 554/5356/26
Провадження № 1-кс/554/5299/2026
17 квітня 2026 року м. Полтава
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність службової особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
До Шевченківського районного суду міста Полтави надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність службової особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_3 подала заяву про кримінальне правопорушення доТериторіального управління ДБР у м. Полтаві.
Станом на сьогодні заявниці не надано витяг з ЄРДР, а також відсутня будь-яка інформація щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Враховуючи викладене, заявник вважає, що уповноваженими особами Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві не виконані вимоги ст. 214 КПК України, тому просить суд зобов'язати їх внести до реєстру відомості про вчинення кримінального правопорушення, викладені в повідомленні від 26.01.2026 р.
Дослідивши матеріали скарги та долучені до неї матеріали, слідчий суддя дійшов такого висновку. 23.02.2026 року ухвалою суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність службової особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - задоволено.
Зобов'язано уповноважених осіб органу Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення за повідомленням ОСОБА_3 від 26.01.2026 року.
За приписами ч. 5 ст. 532, ч. 2 ст. 534, ч. 4 ст. 535 КПК України, ухвали, зокрема, слідчого судді, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту їх оголошення; судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню; органи, особи, які виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання.
Отже, обов'язок безумовного виконання, у тому числі ухвали слідчого судді, закріплено безпосередньо у законі.
З цих підстав слідчий суддя приходить до висновку, що ухвала від 23.02.2026 року по справі № 554/5356/26 року набрала законної сили, містить необхідні реквізити, що ставляться до такого виду процесуального документа та підлягає безумовному виконанню без необхідності дублювання тверджень відповідного змісту в іншій ухвалі.
ОСОБА_3 в своїй скарзі просить зобов'язати службових осіб ТУ ДБР у м. Полтаві, внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 фактично дублюючої заяви та вчинити дії з контролю за виконанням ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 23.02.2026 року, що не може бути предметом розгляду слідчим суддею в порядку судового контролю в розумінні положень ст. 303 КПК України.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (принцип згадується у рішенні Великої Палати Європейського суду з прав людини у справі Brumarescu проти Румунії від 28 жовтня 1999 року, заява № 28342/95, параграф 61). Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто «остаточності» рішення суду. Таким чином, слідчий суддя не може розглядати питання бездіяльності, оскільки воно вже було вирішено іншим слідчим суддею, а тому такий розгляд буде порушувати принцип юридичної визначеності.
Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню (ч. 2 ст. 534 КПК України). Невиконання судового акту - це бездіяльність, що полягає в незастосуванні заходів, необхідних для його виконання, за умови, якщо суб'єкт був зобов'язаний і мав реальну можливість виконати судовий акт. Законодавство України передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду. Втім, вирішення цього питання не може здійснюватися в межах розгляду скарги на бездіяльність, оскільки слідчий суддя може тільки вирішити питання поставлені в межах вимог скарги та прийняти одне з рішень по суті, передбачених ч. 2 ст. 307 КПК України. Кримінальний процесуальний закон не наділяє слідчих суддів повноваженнями зобов'язувати органи досудового розслідування виконувати судові рішення слідчих суддів.
Враховуючи те, що заявник фактично оскаржує бездіяльність слідчого, яка не підлягає оскарженню, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволені скарги.
Керуючись статтями 214, 303, 304, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність службової особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1