Справа № 369/11151/23
Провадження № 2-зз/369/29/26
20.04.2026 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Фінагеєвої І.О.,
при секретарі Херенковій К.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Косяка Вячеслава Миколайовича про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі № 369/11151/23 за позовом ОСОБА_1 до Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_2 , третя особа - державний реєстратор Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області Петруньок Олександр Володимирович, про визнання недійсним та скасування рішення, -
У лютому 2026 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Косяк Вячеслав Миколайович звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі № 369/11151/23 за позовом ОСОБА_1 до Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_2 , третя особа - державний реєстратор Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області Петруньок Олександр Володимирович, про визнання недійсним та скасування рішення.
Свої вимоги мотивував тим, що у провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебувала вищевказана цивільна справа № 369/11151/23.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 липня 2023 року заяву представника позивача про забезпечення позову було задоволено та накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487201:01:010:0156, площею 0.1002 гектар, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2372294532000, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 .
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 лютого 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_2 , третя особа - державний реєстратор Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області Петруньок Олександр Володимирович, про визнання недійсним та скасування рішення було задоволено частково.
Постановою Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 лютого 2025 року викладене в його мотивувальній частині про відмову ОСОБА_1 у відшкодуванні витрат на правничу допомогу скасовано. В іншій оскаржуваній частині рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 лютого 2025 року залишено без змін.
Станом на 13 лютого 2026 року заходи забезпечення позову по справі №369/11151/23 накладені ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 липня 2023 року не скасовано, що перешкоджає позивачу виконати рішення суду, яке набрало законної сили, у зв'язку із чим, представник позивача звертається до суду та просить скасувати заходи забезпечення позову у справі №369/11151/23, які були накладені ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 липня 2023 року, а саме: скасувати арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487201:01:010:0156, площею 0.1002 гектар, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2372294532000, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 квітня 2026 року клопотання передано на розгляд судді Фінагеєвій І.О.
Згідно інформації про переміщення справ з комп'ютерної програми документообігу загальних судів «Д-3», цивільну справу № 369/11151/23 за позовом ОСОБА_1 до Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_2 , третя особа - державний реєстратор Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області Петруньок Олександр Володимирович, про визнання недійсним та скасування рішення, 13 квітня 2026 року передано судді Фінагеєвій І.О.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Косяк Вячеслав Миколайович надав суду заяву, у якій просив розгляд клопотання здійснювати без їх участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що у липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішення.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 липня 2023 року заяву представника позивача про забезпечення позову було задоволено та накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487201:01:010:0156, площею 0.1002 гектар, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2372294532000, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 .
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 лютого 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_2 , третя особа - державний реєстратор Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області Петруньок Олександр Володимирович, про визнання недійсним та скасування рішення було задоволено частково.
Постановою Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 лютого 2025 року викладене в його мотивувальній частині про відмову ОСОБА_1 у відшкодуванні витрат на правничу допомогу скасовано. В іншій оскаржуваній частині рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 лютого 2025 року залишено без змін.
Згідно із ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
Відповідно до вимог ч. 7-10 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 лютого 2025 року, яке постановою Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року в його мотивувальній частині про відмову ОСОБА_1 у відшкодуванні витрат на правничу допомогу скасовано, а в іншій оскаржуваній частині - залишено без змін, набрало законної сили 01 жовтня 2025 року.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Згідно вимог ч. 1, 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії ; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Також слід зазначити, що ст. 124 Конституції України визначено принцип обов'язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до ч. 3 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 №ETS N 005 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Таким чином, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Враховуючи викладене, та, приймаючи до уваги той факт, що розгляд справи, в рамках якої вживалися заходи забезпечення позову було закінчено та рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 лютого 2025 року, яке постановою Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року в його мотивувальній частині про відмову ОСОБА_1 у відшкодуванні витрат на правничу допомогу скасовано, а в іншій оскаржуваній частині - залишено без змін, набрало законної сили 01 жовтня 2025 року, обставини у справі свідчать про відсутність достатніх підстав для наявності на даний час вжитих ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 липня 2023 року у справі №369/11151/23 заходів забезпечення позову, а тому суд вважає можливим скасувати заходи забезпечення позову, застосовані у даній справі, в зв'язку з чим клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 158, 247, 260 ЦПК України, суд, -
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Косяка Вячеслава Миколайовича про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі № 369/11151/23 за позовом ОСОБА_1 до Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_2 , третя особа - державний реєстратор Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області Петруньок Олександр Володимирович, про визнання недійсним та скасування рішення, - задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 липня 2023 року у справі № 369/11151/23, шляхом зняття арешту, накладеного на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487201:01:010:0156, площею 0.1002 гектар, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2372294532000, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 .
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА