Справа № 286/4292/25
Провадження № 2-о/286/31/26
20.04.2026 м. Овруч
Суддя Овруцького районного суду Житомирської області Вачко В.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення, -
ОСОБА_1 , яка зареєстрований адресою: АДРЕСА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Українець Оксана Леонідівна, звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт отримання ОСОБА_1 поранення, яке мало місце у червні 2022 року, за обставин безпосередньої участі цього військовослужбовця у бойових діях під час захисту Батьківщини.
Відповідно до пп.5 ч.2 ст.293 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд розглядає в порядку окремого провадження.
Під окремим провадженням розуміється вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Перелік видів фактів, про встановлення яких суд розглядає справи, наведений у ст.315 ЦПК України.
У відповідності до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року №5 зі змінами, вбачається, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Заявник просить встановити факт отримання ним поранення, яке мало місце у червні 2022 року, за обставин безпосередньої участі цього військовослужбовця у бойових діях під час захисту Батьківщини, від встановлення якого залежить виникнення права на отримання належних йому соціальних виплат.
Заявник у поданій ним заяві зазначає, що з дня видання Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, ОСОБА_1 проходив військову службу за мобілізацією в особливий період під час воєнного стану в складі Військової частини НОМЕР_1 . Як вбачається з Витягу із наказу командира оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) № 96 від 10.05.2022, на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 104 від 12.04.2022 ОСОБА_1 12.04.2022 прибув до складу сил та засобів оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 », які залучаються та беруть безпосередню участь в операції об'єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі й стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, з метою виконання службових (бойових) завдань. Під час перебування та несення військової служби безпосередньо на територіях Донецької та Луганської областей, у червні 2022 року на території Луганської області внаслідок ракетного удару, здійсненого військовими силами російської федерації, ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження. Внаслідок зазначеного вище поранення, 20.06.2022 ОСОБА_1 було направлено до м. Житомира для госпіталізації в КП «Лікарня № 2 ім. В.П. Павлусенка» Житомирської міської ради. 27.06.2022 заявника госпіталізовано до вказаного медичного закладу, що підтверджується медичною картою стаціонарного хворого № 5098. З даної карти вбачається, що діагнозом при госпіталізації зазначено: струс головного мозку; стан після мінно-вибухової травми; ЗЧМТ; остеохондроз поперекового відділу хребта, протрузії м/х дисків L3-L4, L4-L5, L5-S1. У заключному клінічному діагнозі при виписці 03.08.2022 вказано, зокрема: стан після мінно-вибухової травми. Крім того, з Форми індивідуальної програми реабілітації інваліда, виданої Житомирським обласним центром медико-соціальної експертизи (Обласна МСЕК № 2) від 05.09.2023 вбачається, що причиною інвалідності ОСОБА_1 є поранення (контузії, каліцтво), отримане під час проходження військової служби. Також, з довідок ВЛК №1031 від 05.10.2022 і №804 від 24.05.2023, довідки МСЕК №414298 від 05.09.2023, виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 3446 від 05.10.2022 вбачається, що заявником у червні 2022 року отримано відповідні травми, пов'язані з проходженням військової служби. У довідці Військової частини НОМЕР_1 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України № 277 від 30.03.2024 зазначено, що ОСОБА_1 у період з 12.05.2022 по 17.06.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. При цьому, листом №2062 від 30.09.2024 командиром Військової частини НОМЕР_1 повідомлено начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про те, що військова частина не може видати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) (додаток 5 до Положення про ВЛК у ЗСУ). Тому факт отримання ОСОБА_1 поранення, яке мало місце у червні 2022 року, за обставин безпосередньої участі цього військовослужбовця у бойових діях під час захисту Батьківщини, можливо встановити лише в судовому порядку.
Суд вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі дійшов наступних висновків.
Видання довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) (додаток 5 до Положення про ВЛК у ЗСУ) належить до виключної компетенції спеціально уповноваженого на те органу, в даному випадку військової частини. Відтак, факт отримання поранення за обставин безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях під час захисту Батьківщини підлягає встановленню в позасудовому порядку. У разі оскарження до суду відмови відповідного органу в установленні юридичного факту, який підлягає встановленню у позасудовому порядку, такий спір слід розглядати в порядку адміністративного судочинства, і суди насамперед перевіряють, чи відповідає оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, а відповідач в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень відповідно до частини другої статті 77 КАС України повинен довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності.
З таких же критеріїв виходила Велика Палата Верховного Суду в постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18), від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23).
Згідно з постановою Верховного Суду від 11.09.1924 року у справі № 201/5972/22, вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.
З урахуванням наведеного можна констатувати, що існує два порядки (способи) встановлення фактів, що мають юридичне значення, - позасудовий і судовий, які за своїм змістом є взаємовиключними.
Відтак, подана заява про встановлення факту отримання поранення за обставин безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях під час захисту Батьківщини не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, що є підставою для відмови у відкритті провадження.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст.186, 260, 294, 315, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення.
Копію ухвали надіслати заявнику.
На ухвалу суду до Житомирського апеляційного суду може бути подана апеляційна скарга протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя В. І. Вачко