провадження №1-кс/279/457/26
Справа № 279/2546/26
21 квітня 2026 року м. Коростень
Слідчий суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , при розгляді скарги представника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області стосовно невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
20.04.2026 представник Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області ОСОБА_2 звернулася до суду із скаргою на бездіяльність Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, яка полягає у невнесенні відомостей про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В підтвердження своїх вимог посилається на те, що 02.04.2026 Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області до Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення №04-01/585. Однак, відомості про кримінальне правопорушення, про яке було зазначено у заяві, не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Таким чином, працівниками Коростенського РУП було порушено порядок, який встановлений нормами Кримінального процесуального кодексу України.
Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя прийшов до висновку, що провадження за такою не може бути відкрите та матеріали скарги слід повернути скаржнику з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, бездіяльністю слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, є невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Для відкриття провадження за скаргою на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора у слідчого судді мають бути наявні достатні дані про те, що прокурор, слідчий чи дізнавач отримав заяву або повідомлення про кримінальне правопорушення, однак не вніс відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Тобто, системний аналіз положень ст. 214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого, дізнавача, чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-карного діяння.
Враховуючи положення п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України, до початку розгляду скарги слідчий суддя повинен переконатися, що скарга подана саме особою, яка має таке право, з дотриманням строків, передбачених ч. 1 ст. 304 КПК України, на оскарження рішень, дій чи бездіяльності дізнавача, слідчого чи прокурора, та що скарга підлягає розгляду в цьому суді.
Форма та зміст скарги мають відповідати вимогам КПК України, у тому числі до скарги мають бути долучені докази на підтвердження факту наявності звернення заявника до органу досудового розслідування.
Однак, із поданої скарги слідчий суддя позбавлений можливості перевірити викладені у скарзі обставини, а саме неможливо встановити та перевірити, чи дійсно особа зверталась до заявлених нею у скарзі органів, чи дотримала особа строки звернення з цією скаргою, передбачені ч. 1 ст. 304 КПК України, оскільки скаржник не надав доказів на підтвердження факту звернення до Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення та отримання Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області такої заяви та її реєстрації суб'єктом владних повноважень, які, на думку скаржника, допустили бездіяльність щодо невнесення відомостей до ЄРДР.
З матеріалів скарги встановлено, що заява про вчинення кримінального правопорушення датовано 02.04.2026 року за вих. № 04.01/585.
На підтвердження направлення заяви до Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, долучено трекінг відправлень, з якого видно, що відправлення прийнято 07.04.2026 (долучена заява про вчинення кримінального правопорушення від 02.04.2026), а вручено за довіреністю 10.04.2026 . Також, долучено чек АТ "Укрпошта" від 07.04.2024.
А отже, слідчий суддя позбавлений можливості встановити, що саме і ким було направлено до Коростенського РУП 07.04.2026 року.
Відтак, зважаючи на те, що слідчому судді не надані належні докази звернення заявником з заявою про вчинене кримінальне правопорушення та отримання такої відповідним органом, дії якого оскаржуються, на цьому етапі слідчий суддя позбавлений можливості встановити як факт самого звернення, так і початок перебігу строку на оскарження бездіяльності уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, а також чи подано скаргу особою, яка має право подавати скаргу, а тому скаргу слід повернути скаржнику, роз'яснивши при цьому норми ч. 7 ст. 304 КПК України, згідно з якою повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду.
Керуючись ст. 303, 304, 372, 395 КПК України, -
Скаргу представника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області стосовно невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Копію ухвали про повернення скарги невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом зі скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня отримання її копії безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1