провадження №1-кс/279/374/26
Справа № 279/2100/26
22 квітня 2026 року м. Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
представника скаржника ОСОБА_3
розглянувши у судовому засіданні в м. Коростень скаргу представника Головного управління пенсійого фонду України в Житмирській області на бездіяльність уповноважених осіб Коростенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України у Житомирській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
Представник Головного управління пенсійого фонду України в Житмирській області ОСОБА_4 звернулася до суду із скаргою на бездіяльність Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, яка полягає у невнесенні відомостей про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В підтвердження своїх вимог Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, посилається на те, що 12.03.2026 вих. № 0600-0901-5/25273 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулось до Коростенського районного управління поліція Головного управління Національної поліції в Житомирській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення щодо незаконного отримання невідомою особою грошових коштів у розмірі 2293,21 грн після смерті ОСОБА_5 . 31.03.2026 вх. № 2120/5 Головним управлінням отримано лист від Коростенського РУП від 31.03.2026 № 59596-2026 за підписом заступника начальника Коростенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Житомирській області начальника кримінальної поліції полковника поліції ОСОБА_6 . У Листі зазначається, що по факту несанкціонованого списання грошових кошів з карткового рахунку померлої ОСОБА_5 в сумі 2293,21 грн, яке було зареєстроване до ІТС ІПНП (журналі ЄО) Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області за № 5638 від 17.03.2026 року проводилась перевірка працівниками Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області. За результатами перевірки підстав для внесення відомостей ЄРДР не встановлено.
Скаржник вважає, що викладені в його заяві про злочин фактичні обставини та підтверджуючі це документи свідчили про ознаки кримінального правопорушення, та мали бути враховані працівниками Коростенського РУП ГУ НП в Житомирській області при вирішенні питання щодо внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Прокурор в судове засідання надіслав клопотання в якому в задоволенні скарги просив відмовити, оскільки скаржником ГУПФУ в Житомирській області порушено десятиденний строк звернення до суду зі скаргою.
Представник скаржника в судовому засіданні просила поновити строк подання скарги на бездіяльність посадових осіб, оскільки повідомлення від правоохоронних органів на свою заяву отримали тільки 31.03.2026 року і втой же день направили скаргу до суду, тому пропуск строку вважають з поважних причин, скаргу підтримала, просила її задоволити з підстав викладених в ній.
Представник РУП ГУНП в Житомирській області до суду не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до вимог ч.3ст.306 КПК України відсутність слідчого не є перешкодою для розгляду скарги.
Проаналізувавши доводи скарги, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Пунктом п. 1 ч.1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні заявником можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України, якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Отже, строк подання скарги протягом десяти днів з моменту прийняття рішення застосовується лише у випадку, якщо рішення оформлюється постановою. В усіх інших випадках, зокрема, тих, що стосуються бездіяльності, 10-денний строк на подання скарги починає свій відлік з моменту, коли почалася така бездіяльність.
Скаржником порушено десятиденний строк звернення до суду зі скаргою, однак представником скаржника заявлено клопотання про поновлення такого строку у зв'язку із несвоєчасним отриманням відповіді на своє повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 1 ст. 117 КПК України передбачено, що пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Слідчий суддя вважає, що причини пропуску строку є поважною та такою, що заслуговує на увагу, окрім того слідчий суддя також враховує, що скаржником без невиправданих затримок та у розмуний строк здійснювались заходи спрямовані на реалізацію своїх прав передбачених ст. 303 КПК України.
З урахуванням наведеного та за вказаних обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що строк на подання скарги підлягає поновленню.
Таким чином, дана скарга подана відповідно до вимог закону.
З повідомлення заступника начальника УП-начальника КП Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області вбачається, що по даному факту проведено перевірку. За результатами перевірки, підстав для внесення даних матеріалів до єдиного реєстру досудових розслідувань не встановлено так , як з урахуванням положень Закону України № 3886-IX та змін, внесених ним до чинних нормативно-правових актів, встановлено, що сума завданого матеріального збитку не досягає визначеного законом порогу кримінальної відповідальності та відповідно відноситься до малозначності. На підставі вищевикладеного та Закону України «Про звернення громадян», перевірку було закінчено.
Даючи оцінку наданим суду доказам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Виходячи зі змісту вказаної норми обов'язок у слідчого чи прокурора про внесення відомостей до ЄРДР настає не за будь-якої умови, а лише за умови наявності складу кримінального правопорушення.
Так, 09.08.2024 набув чинності Закон України від 18.07.2024 р. №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів». Зазначеним Законом підвищено поріг кримінальної відповідальності за крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрату чужого майна (ст.ст.185,190,191 КК України), чим скасовано кримінальну відповідальність за вчинення таких діянь, якщо вартість викраденого майна складає менше двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян
Відповідно до п.5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України неоподаткований мінімум доходів громадян у разі його застосування в рамках адміністративного та кримінального законодавства під час кваліфікації злочинів або правопорушень встановлюються на рівні податкової соціальної пільги. Її розмір визначений підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу і відповідно до вимог п. 1 розділу ХІХ дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня звітного податкового року.
Таким чином, два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного року
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 гривень.
У своїй заяві про вчинене кримінальне правопорушення заявник повідомив про зняття коштів з рахунку одержувача соціальної допомоги після його смерті на суму 2293,21 грн., що станом на день вчинення є менше 3328 гривень, що свідчить про відсутність ознак кримінального правопорушення.
Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні і такі заява чи повідомлення повинні містити достатні дані про наявність ознак кримінально караного діяння.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги за безпідставністю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307 КПК України, -
Поновити Головному управлінню пенсійного фонду України в Житомирській області строк подання скарги на бездіяльність посадових осіб.
В задоволенні скарги представника Головного управління пенсійого фонду України в Житмирській області на бездіяльність уповноважених осіб Коростенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України у Житомирській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_7