Справа № 523/12822/25
Провадження №2/523/2835/26
"23" березня 2026 р. м.Одеса
Пересипський районний суд м.Одеси в складі:
головуючого судді Бокова О.М.,
за участю секретаря судового засідання Шаріпової Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №7 в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «ФК «ЕЙС», в інтересах якого діє адвокат Тараненко А.І., звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивований тим, що 15.02.2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали кредитний договір № 967473771 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. На підставі вказаного договору ОСОБА_1 отримав грошові кошти в сумі 19500 грн.
28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 967473771 від 15.02.2022 року.
30.10.2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено Договір Факторингу № 30/1023-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 967473771 від 15.02.2022 року.
29.05.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» було укладено Договір факторингу № 29/05/25-Е, відповідно до якого до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 20590,05 гривень.
Відповідач не виконує умови взятого на себе зобов'язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом. Станом на день звернення із вказаним позовом до суду, заборгованість за кредитним договором № 967473771 від 15.02.2022 року становить 20590,05 гривень. Вважаючи свої права порушеними, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по кредитному договору № 967473771 від 15.02.2022 року в розмірі 20590,05 гривень та судові витрати: судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 гривень.
Ухвалою Пересипського районного суду м.Одеси від 04.07.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
21.08.2025 року Пересипським районним судом м. Одеси по справі № 523/12822/25, провадження №2/523/5517/25, ухвалено заочне рішення та задоволено позов ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою суду від 25.09.2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду № 523/12822/25 прийнято до розгляду.
26.11.2025 року заочне рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 21.08.2025 року № 523/12822/25 скасовано, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 27.01.2026 року підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в прохальній частині позову просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
18.11.2025 року представник відповідача Обласов С.А. подав відзив на позов, згідно якого вказав, що вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, ОСОБА_1 кредитний договір № 967473771 від 15.02.2022 з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» в електронному вигляді не укладав та не підписував, електронного підпису або електронного цифрового підпису не отримував. Матеріали справи містять копію договору № 967473771 від 15.02.2022, де позивачем зазначено, що його підписання здійснено клієнтом за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позивачем не долучено до матеріалів справи будь-яких доказів, які прямо чи опосередковано свідчать, що електронний підпис (або ідентифікатор) належить саме відповідачу. Надана позивачем до суду електронна копія кредитного договору № 967473771 від 15.02.2022 з додатками, відповідачем взагалі не підписані.
Представник відповідача наголосив, що оскільки належних доказів використання грошових коштів відповідачем позивач не надав, то він вважає позовні вимоги недоведеними. Позивачем також до суду не надано обґрунтованих доказів щодо зарахування вказаних договором коштів на картковий рахунок відповідача, та що вказаний рахунок належить саме ОСОБА_1 . Звернув увагу суду, що розрахунки заборгованості за договором є внутрішніми документами фінансової установи та не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит. Підтвердженням зарахування кредитних коштів на картковий рахунок та користування кредитними коштами може бути виписка по рахунку, проте таких документів позивач не надав до суду, матеріали справи не містять. Доказів, які б свідчили про виконання позикодавцем умов з договору по видачі кредитних коштів та доказів перерахунку коштів на картковий рахунок саме ОСОБА_1 позивачем не надано.
Також, ОСОБА_2 вказав, що 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу укладались додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача, за кредитним договором від 15.02.2022 № 967473771. Разом з тим, на момент укладення Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 грошові зобов'язання ОСОБА_1 за кредитним договором № 967473771 від 15.02.2022 ще не існували, а відтак і не могли відступатися права кредитора за цим договором. Наявні в матеріалах справи реєстри прав вимоги, де боржником зазначено ОСОБА_1 , самі по собі не свідчать про набуття позивачем прав кредитора по відношенню до позичальника, а є витягом з додатку до договору та його невід'ємною частиною.
З урахуванням викладеного, представник відповідача просив суд у задоволенні позову ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» Добровольського О.В. відмовити в повному обсязі.
19.11.2025 року представник позивача Поляков О.В. надав відповідь на відзив, згідно якої вказав, що вважає заперечення представника відповідача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з таких підстав.
Щодо укладення кредитного договору, то існує алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з метою укладення електронного договору, Позичальник заходить на Сайт, який надає доступ до інформаційно-телекомунікаційної системи (далі -ІТС) Товариства або в мобільний додаток Товариства або в програмне забезпечення партнерів Товариства, яке забезпечує обмін інформації з ІТС Товариства по захищеним каналам зв'язку, та у вбудованому калькуляторі вибирає бажану суму грошових коштів, яку він бажає отримати в кредит, та бажаний строк кредитування. При заповненні Заявки на кредит відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами договору перед його підписанням. Вчинення відповідачем необхідних дій і внесення даних в систему Товариства є проставленням електронного підпису в електронному договорі одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Доказами накладеннями електронного підпису з одноразовим ідентифікатором є QRкод - матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо підписанта електронного договору і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкої та безпомилкової ідентифікації договору позичальника. ОСОБА_3 вернув увагу суду, що відповідач підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отримав свій примірник електронного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту та мав змогу у будь- який час самостійно ознайомитися з договором на сайті товариства в особистому кабінеті. Враховуючи вищевикладене, позивач надав беззаперечні докази того, що відповідач підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Посилаючись на вищевикладені факти, враховуючи повну цивільну дієздатність відповідача, відповідність кредитного договору законодавчим актам та відсутність жодних підтверджень доводам відповідача, позиція останнього щодо недоведеності укладання кредитного договору на думку представника позивача є неаргументованою та невмотивованою, а лише є намаганням ввести суд в оману та небажання сплачувати заборгованість.
Щодо ідентифікації боржника, то перевірка дійсності платіжної картки та верифікація держателя банківської карти, вказаної заявником/позичальником в заявці, проводиться відповідно до міжнародних стандартів верифікації платіжних інструментів шляхом: використання технології ЗDSecure (MasterCardSecureCode та VerifiedbyVisa) шляхом направлення банком - емітентом на фінансовий мобільний номер заявника в sms унікального коду, або використання технології Preauth, шляхом блокування на картковому рахунку заявника певної суми (до 1 грн), до моменту введення її розміру в заявку, або до моменту автоматичного розблокування даної суми банком-емітентом. Отже, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» належним чином вжило всіх необхідних заходів для здійснення перевірки та ідентифікації особи.
Відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало взяті на себе зобов'язання та платіжним дорученням ініціювало переказ коштів в загальній сумі 19500,00 грн. на картковий рахунок відповідача. На підтвердження цього надано платіжне доручення № 9074993d-7841-4216-90ca-8b7f5fffc83f від 15.02.2022. При цьому, товариство в межах виконання умов укладеного договору ініціює платіжні операції шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав в заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого їх зарахування на рахунок отримувача надавачем фінансових платіжних послуг отримувача.
Щодо переходу права вимоги за кредитним договором до позивача, то ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали ряд додаткових угод до Договору факторингу, якими продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року Таким чином, з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 28.11.2018 року по 31.12.2024 року.
Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши позицію сторін, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 15.02.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 967473771, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 19500 грн. на умовах строковості, зворотності та платності, строком до 12.04.2022 року.
Як вбачається з матеріалів справи, існує певний алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з метою укладення електронного договору. Так, з метою укладення електронного договору, позичальник заходить на Сайт, який надає доступ до інформаційно- телекомунікаційної системи (далі -ІТС) Товариства або в мобільний додаток Товариства або в програмне забезпечення партнерів Товариства, яке забезпечує обмін інформації з ІТС Товариства по захищеним каналам зв'язку, та у вбудованому калькуляторі вибирає бажану суму грошових коштів, яку він бажає отримати в кредит, та бажаний строк кредитування. Заповнивши Заявку, позичальник підтверджує: ознайомлення з Правилами надання грошових коштів у кредит товариства, надання згоди на обробку своїх персональних даних, створює Особистий кабінет позичальника, увійти до якого можна ввівши логін (email або номер мобільного телефону вказані у Заявці на кредит) та пароль, вводить свої дані та підтверджує їх. На телефонний номер Позичальника направляється СМС-код підтвердження, ввівши який у відповідне поле позичальник підтверджує дію з відправлення Заявки на кредит для аналізу інформаційно-телекомунікаційною системою Товариства. У разі погодження Заявки на кредит позичальник ознайомлюється з офертою, яка містить у собі істотні умови договору. Таким чином, при заповненні Заявки на кредит відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами договору перед його підписанням. Доступ до Особистого кабінету здійснюється позичальником після авторизації, яка проходить шляхом введення логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету та має юридичне значення ідентифікації позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства в розумінні ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Пунктом 3 кредитного договору визначений порядок укладання договору та створення електронного підпису сторонами, визначений спосіб верифікації. Так, порядок дистанційного укладення договорів передбачає направлення електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти договір в електронній формі та його підписання сторонами шляхом використання електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Укладений таким чином договір прирівнюється до укладеного договору в письмовій формі. Підписуючи електронне повідомлення одноразовим ідентифікатором, позичальник засвідчує, що його акцепт є повним та безумовним, тобто він погоджується з усіма без виключення умовами оферти. Сформовані таким чином електронні підписи накладаються на договір. Після підписання електронними підписами договору, його умови вважаються прийнятими, договір позики укладеним. Договір також направляється позичальнику на електронну пошту.
Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому договором.
Порядок отримання кредитних коштів є наступним: вибирається сума коштів, яку позичальник бажає взяти у кредит та строк на який береться такий кредит; оформлюється заявка; обирається персональний логін і пароль для входу в особистий кабінет, при підписанні документів на телефонний номер клієнта, направляється повідомлення з одноразовим ідентифікатором у вигляді коду, який клієнт зобов?язаний ввести на веб сторінці електронний підпис клієнта, при цьому, сторони домовилися, що всі документи щодо надання кредиту одноразовим ідентифікатором як аналог власноручного підпису є підтвердженням особи підписуються клієнтом з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором; проводиться погодження та перевірка банківської карти; у разі прийняття рішення про отримання кредиту клієнт ознайомлюється з індивідуальною частиною договору про надання фінансового кредиту в особистому кабінеті, у разі згоди із запропонованими умовами кредитування, клієнт підписує договір за допомогою отриманого одноразового ідентифікатора; отримуються кошти на розрахункову карту позичальника. Тобто, укладання угоди без заповнення заявки клієнтом є неможливим.
У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Частиною 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Положенням ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано кредити та позики, строк та умови користування коштами, що свідчить про наявність волі відповідачки для укладення договору в електронній формі, на погоджених умовах шляхом підписання Договорів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст.627 Цивільного кодексу України)
Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 627-629 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами і є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до положень ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір № 967473771 було підписано відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатору MNV6T27Y.
Доказами накладеннями електронного підпису з одноразовим ідентифікатором є QRкод - матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо підписанта електронного договору і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкої та безпомилкової ідентифікації договору позичальника. Сторінка 20 кредитного договору містить вказаний QRкод.
Вищевказаним спростовується твердження представника відповідача про те, що позивачем не було надано до суду жодних доказів укладення між сторонами кредитного договору.
Таким чином, судом встановлено, що кредитний договір № 967473771 від 15.02.2022 року був укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з ОСОБА_1 в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису. Позичальник через особистий кабінет на вебсайті позикодавця подав заявку на отримання позики за умовами, які вважав зручними для себе та підтвердив умови отримання позики на свою банківську картку.
Пунктом 2 кредитного договору визначені предмет договору та сума кредиту. Так, за цим договором кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит на суму 19500 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «КОМФОРТ» кредитодавця. Кредит надається строком на 56 днів. Сплаті процентів розраховується згідно процентної ставки 251,85 % річних, що на день укладення Договору становить 0,69 відсотків в день від суми кредиту за кожен день користування ним (п. 4.2. кредитного договору).
Згідно п.5 кредитного договору, кошти надавалися позичальнику шляхом ініціювання кредитодавцем безготівкового перерахування суми кредиту на банківський рахунок позичальника, за реквізитами платіжної картки 4441-11XX-XXXX-3938, що відбувається до 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору.
Відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало взяті на себе зобов'язання та платіжним дорученням ініціювало переказ коштів в загальній сумі 19500,00 грн. на картковий рахунок відповідача, що підтверджується платіжним дорученням № 9074993d-7841-4216-90ca-8b7f5fffc83f від 15.02.2022 року на суму 19 500 грн., призначення платежу: переказ коштів згідно договору № 967473771 від 15.02.2022, ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_2 , без ПДВ, безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer.
Таким чином, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» в межах виконання умов вчинив платіжну операцію шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав в заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого їх зарахування на рахунок отримувача надавачем фінансових платіжних послуг отримувача.
Вказаний факт спростовує твердження представника відповідача про те, що ОСОБА_1 не отримував вищевказаних кредитних коштів.
28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
30.10.2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
29.05.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова Компанія «Ейс»» уклали Договір факторингу № 29/05/25-Е, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передає (відступає) ТОВ «Фінансова Компанія «Ейс»» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» приймає належні ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу б/н від 29.05.2025 року ТОВ ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 20590,05 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 19500,00 грн та заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в сумі 1090,05 грн.
Щодо твердження представника відповідач про те, що на момент укладення Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 грошові зобов'язання ОСОБА_1 за кредитним договором № 967473771 від 15.02.2022 ще не існували, а відтак і не могли відступатися права кредитора за цим договором, суд керується наступним.
Як вбачається з Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, укладено між ТОВ “МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ “Таліон Плюс» строк дії цього договору закінчується 28.11.2019 року. Відповідно до п.8.6 додатки та додаткові угоди до даного договору з моменту їх підписання сторонами та становлять його невід'ємну частину.
Між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено ряд додаткових угод: №19 від 28.11.2019 року, № 26 від 31.12.2020 року, №27 від 31.12.2021 року, №31 від 31.12.2022 року, №32 від 31.12.2023 року, якими продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року. Таким чином, виконання договору здійснювалось протягом всього часу його дії - з 28.11.2018 року по 31.12.2024 року.
З вказаного можна виснувати, що твердження представника відповідача про те, що відступлення права вимоги відбулося відносно вимоги, яка не існувала на момент переходу цих прав, не знайшло свого підтвердження. Крім того, позивач належним чином підтвердив факт переходу прав вимоги до боржника ОСОБА_1 та надав відповідні документи.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Положеннями ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Згідно ч.1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Графіком платежів, який є Додатком № 1 до Договору № 967473771 від 15.02.2022 року
сторони погодили, що погашення кредиту відбувається частинами щомісяця в період з 15.02.2022 року по 12.04.2022 року. Загальна вартість кредиту складає 24425 грн 76 коп. та включає в себе витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом в розмірі 4925 грн 76 коп. та суму (тіло) кредиту в розмірі 19500 грн.
Як вбачається з досліджених судом доказів, умови договору позичальником належним чином не виконані, в передбачені договором строки кредит не погашений.
Оскільки відповідач умови договору виконував неналежним чином, не повністю сплачував визначені графіком щомісячні платежі, утворилась прострочена заборгованість за кредитом. Згідно розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем за кредитним договором № 967473771 від 15.02.2022 року становить 20590,05 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 19500,00 грн. та заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в сумі 1090,05 грн.
Будь-яких доказів на спростування зазначеного розміру заборгованості зі сторони відповідача до суду не надходило, як і відсутні докази належного виконання відповідачем своїх зобов'язань перед банком за умовами укладеного між сторонами договору.
Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, які встановлені ст.ст. 10,11 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог або заперечень, саме сторона визначає коло доказів, які вона надає суду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач довів наявність у відповідача кредитної заборгованості за договором, що укладений з первісним кредитором та наявність права вимоги за якими згідно договорів факторингу.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем доведено на підставі наданих належних доказів, що відповідачу були надані кредитні кошти, якими він користувався, однак, допустив неналежне виконання своїх обов'язків, порушив умови договору щодо повернення кредитодавцеві суми позики та відсотків за користування нею, а тому вимоги позову в частині стягнення заборгованості за кредитом підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до наступного висновку.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
У даній справі ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» понесено витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 7000,00 грн., які підтверджені належними та допустимими доказами.
Одночасно суд зважує на ту обставину, що відповідачем не оспорювався вказаний розмір витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, який є співмірним зі складністю даної справи, наданим адвокатом часом та обсягом послуг, відповідає критерію реальності та розумності таких витрат, й всупереч вимог статті 12, 13, 81, частини шостої статті 137 ЦПК України відповідачем нічим не спростований.
Тому, у відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 2422,40 грн. понесений позивачем під час звернення з даним позовом до суду та витрати на правову допомогу в розмірі 7000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 60, 61, 512, 526, 527, 610, 611, 628, 638, 1077, 1078, 1081, 1082 ЦК України, ст.ст. 10-13, 81, 82, 133, 141, 142, 211, 247, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс»» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02090, місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005) заборгованість за Кредитним договором №967473771 від 15.02.2022 року в загальній сумі 20590 (двадцять тисяч п'ятсот дев'яносто) гривень 05 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс»» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02090, місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005) понесені судові витрати у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 (сім тисяч) гривень.
Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 23.03.2026 року.
Суддя О.М. Боков