Справа № 523/15731/25
Провадження №2/523/2786/26
"31" березня 2026 р. м.Одеса
Пересипський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Бокова О.М.,
за участю секретаря судового засідання Шаріпової Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса в залі №25 в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Позивач, в інтересах якої діє представник ОСОБА_3 , звернулася до суду із вказаним позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, обґрунтовуючи вимоги тим, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 28.02.2019 року. За час шлюбу у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 08.07.2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу. Сторони разом не проживають, дитина постійно проживає з матір'ю та перебуває на її утриманні. Позивач не має можливості у повному обсязі забезпечувати повноцінний та всебічний розвиток сина, оскільки це потребує значних витрат, зокрема на одяг, харчування, медичний догляд, шкільне приладдя та забезпечення належного рівня освіти (репетитори та гуртки). Відповідач інших дітей не має, аліменти не сплачує, є особою працездатного віку і має можливість надавати допомогу своїй дитині. На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходів), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття та допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 25.08.2025 року відкрито провадження у справі та розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
14.10.2025 року ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси задоволено заяву представника позивача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Позивач в судове засідання не з'явилася, про час та місця розгляду справи повідомлена належним чином.
Представник позивача надала до суду заяву про розгляд справи без участі ОСОБА_1 та адвоката Дармором К.О. та зазначила, що заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити. Проти винесення рішення в заочному порядку не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини не явки суду не відомі, відзив до суду не подавав.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи, ухваливши заочне рішення.
За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що з 28.02.2019 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 28.02.2019 року Суворовським районним у м. Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис 158.
Крім того, сторони є батьками малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 22.08.2019 року, актовий запис 3851.
З довідки про реєстрацію за місцем проживання, виданою Центром обслуговування громадян у м. Бад-Енгаузен, Німеччина від 04.04.2025 року, вбачається, що малолітній ОСОБА_4 проживає разом з матір'ю.
Позивач зазначає, що сторони проживають окремо, син проживає разом з нею та перебуває повністю на її утриманні. Самостійно забезпечити дитину їй фінансово важко, а тому позивачка просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на отримання дитини в розмірі 1/4 частки від усіх заробітків (доходів) відповідача але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитини повноліття.
Визначаючи розмір аліментів, який підлягає до стягнення на користь позивача на утримання дитини суд виходить з такого.
Як передбачено ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 17 постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р. (яку ратифіковано Україною 27.02.1991 p.), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ч. 1ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001p. № 2402-111, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною 1 ст. 184 СК України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Тобто, законодавець передбачив право особи з якою проживає дитина визначатись у якій формі отримувати аліменти: у частці від доходу відповідача або у твердій грошовій сумі.
При визначенні розміру аліментів на утримання дитини слід враховувати, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси всіх осіб та має брати до уваги інтереси не тільки позивача але й відповідача.
Законом України «Про державний бюджет на 2026 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для дітей віком дітей віком до 6 років, до вікової категорії якої належить дитина сторін у справі, встановлено на рівні 2817 гривень
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Таким чином, зважаючи на позицію позивача, визначаючи належний до стягнення з відповідача розмір аліментів, суд враховує вимоги ст. 182 СК України, право дитини на достатній рівень життя, з урахуванням обов'язку обох батьків утримувати своїх дітей, а також, встановленого законодавством прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому мінімальний розмір аліментів на дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Суд надає оцінку тому, що поняття «мінімум» визначає крайню межу, а частина друга статті 182 СК України зобов'язує встановити розмір аліментів необхідний та достатній для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Крім того, слід звернути увагу на те, що відповідно ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним, а тому при зміні стану здоров'я, сімейного стану чи матеріального становища платника аліментів або одержувача аліментів, у сторін є право звернутись до суду із позовом про зменшення або збільшення розміру аліментів.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в межах суми платежу за один місяць допускається до негайного виконання.
Згідно вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає до стягнення на користь держави судовий збір в розмірі 1 331,20 гривень.
Керуючись ст.ст. 150, 164, 181, 182, 184, 192 СК України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 81, 141, 259, 263-265, 274-279, 280-281, 353, 430 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 31.07.2025 року (день подачі позову до суду) та до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Держави судовий збір у розмірі 1 331,20 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення виготовлений 31.03.2026 року.
Суддя О.М.Боков