154/654/26
2/154/776/26
(заочне)
22 квітня 2026 м. Володимир
Володимирський міський суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Мушкета О.О.,
з участю секретаря судового засідання Тивонюк А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія « Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У лютому 2026 року в провадження Володимирського міського суду Волинської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія « Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 18.02.2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 , за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується через Веб-сайт (Мобільний застосунок «SlonCredit»), було укладено Договір № 1448173 про надання споживчого кредиту.
Представник позивача вказує, що відповідно до умов кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 2000 грн (п. 1.3. Кредитного договору), строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Стандартна процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту вказується в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору.
ТОВ «Слон Кредит» свої зобов'язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 2000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .
Проте, до теперішнього часу відповідач ОСОБА_1 всі свої зобов'язання за кредитним договором № 1448173 від 18.02.2024 про надання кредиту належним чином не виконав, чим порушив зобов'язання встановлені договором.
24 грудня 2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ ФК «Фінтраст Україна» було укладено Договір факторингу № 24122024, за умовами якого право грошової вимоги за кредитним договором № 1448173 від 18.02.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ ФК «Фінтраст Україна».
Суду представником позивача надано рішення №251124/1 від 25.11.2024 єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» про зміну найменування Товариства, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (ЄДРПОУ 44559822).
У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором № 1448173 від 18.02.2024, заборгованість ОСОБА_1 станом на день звернення до суду становить 20 900,00 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 2000 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 15 400 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 50 календарних днів 2500 грн., штрафні санкції 1000 грн.
У зв'язку з викладеним, представник позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором № 1448173 від 18.02.2024, у розмірі 20 900,00 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 2000 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 15 400 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 50 календарних днів 2500 грн., штрафні санкції 1000 грн., а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.
Ухвалою судді Володимирського міського суду Волинської області від 18.02.2026 року справу прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі розгляд її постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання, визначено строки для подання заяв по суті справи, задоволення клопотання позивача про витребування доказу, призначено судове засідання.
Вказаною ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано у АТ «Акцент- Банк» інформацію та докази, що підтверджують факт зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав суду письмову заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити. У разі неявки відповідача не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. Заяви про розгляд справи за його відсутності та відзив не подав, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи до суду на направляв.
Ухвалою суду від 22.04.2026 ухвалено провести заочний розгляд справи вказаної справи, оскільки відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав, в той же час представник позивача не заперечував проти заочного вирішення справи.
Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось у відповідності до ч.2ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
За змістом позиції Верховного Суду, сформованої у справі від 01.10.2020 №361/8331/18, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
З матеріалів справи слідує, що 18.02.2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 , за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується через Веб-сайт (Мобільний застосунок «SlonCredit»), було укладено Договір № 1448173 про надання споживчого кредиту.
Відповідно до п.1.3,1.4 Договору, сума кредиту (загальний розмір) складає 2 000 грн., строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.
Відповідно до п.1.5.1 Договору, стандартна процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.
Для підписання договору №1448173 від 18.02.2024 ОСОБА_1 було використано електронний підпис з одноразовим ідентифікатором «Н879» відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір.
Підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора « B360» паспорт споживчого кредиту містить всі істотні умови кредиту.
Вказаний вище договір про надання споживчого кредиту, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит та паспорт споживчого кредиту, який містить всі істотні умови кредиту, підписані електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора .
Факт зарахування коштів 18.02.2024 року у розмірі 2 000,00 грн. на платіжну картку відповідача ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , підтверджується листом ТОВ «Пейтек» за вих.№ 20250114-734 від 14.01.2025.
Згідно витребуваної судом інформації, судом встановлено, що на ім'я ОСОБА_1 у АТ «Акцент-Банк» емітовано карту № НОМЕР_2 .
Згідно виписки за даним договором відповідачу 18.02.2024 року зараховані кошти на карту № НОМЕР_2 , у розмірі 2000,00 грн.
З огляду на викладене вище, кредитні кошти відповідачу перераховувалися за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію та у спосіб обумовлений умовами кредитного договору на банківську картку, що повною мірою відповідає вимогам чинного законодавства. Отже, ТОВ «Слон Кредит» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало їй кредит у сумі 2 000,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача.
Таким чином, у відповідача виник обов'язок повернути надані кошти, на умовах та в строки, передбачені кредитним договором.
Із розрахунку заборгованості по кредитному договору встановлено, що у ОСОБА_1 існує заборгованість за кредитним договором № 1448173 від 18.02.2024, у сумі 20 900,00 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 2000 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 15 400 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 50 календарних днів 2500 грн., штрафні санкції 1000 грн.
Пунктом першим ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За змістом ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
З матеріалів справи встановлено, що 24 грудня 2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ ФК «Фінтраст Україна» було укладено Договір факторингу № 24122024, за умовами якого право грошової вимоги за кредитним договором № 1448173 від 18.02.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ ФК «Фінтраст Україна».
Рішенням єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» №251124/1 від 25.11.2024 змінено найменування ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (код ЄДРПОУ - 44559822) на нове найменування товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».
Оскільки на підставі даного договору відбулась заміна первісного кредитора на ТОВ ФК «Фінтраст Капітал», тому останній вправі заявляти вимоги до відповідача про повернення кредитної заборгованості.
За змістом ст.ст.526,530 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Згідно ч. 1ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Разом з тим, на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 ЦК України, грошові кошти за кредитним договором не повернув.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, згідно ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Частиною 1ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З дослідженого судом розрахунку заборгованості по кредиту встановлено, що відповідач не вчасно та не в повному обсязі проводив платежі по погашенню кредиту, таким чином, неналежним чином виконує умови договору.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 1448173 від 18.02.2024, у сумі 19 900 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 2000 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 15 400 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 50 календарних днів 2500 грн.
Щодо стягнення з відповідача заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) суд зазначає таке.
Стаття 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з частиною першою статті 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Критерії правомірності примусу суб'єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов'язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов'язковими для такого суб'єкта (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, дія якого триває до теперішнього часу.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022, яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Також Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 6-1 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».
Суд бере до уваги, що пункт 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», який містив прямий мораторій на стягнення неустойки за споживчими кредитами, був виключений Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 року.
Проте, виключення норми із спеціального закону не створює колізії норм і не означає, що не підлягає застосуванню чинна норма ЦК України, яка регулює аналогічні правовідносини. Оскільки такий мораторій передбачений діючими нормами ЦК України, його чинність триває.
Тлумачення пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).
Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На час розгляду справи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України є чинними і обов'язковими.
Разом з тим, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм ЦК України над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (рішення від 13.03.2012 у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13, від 16.12.2015 у справі № 6-2023цс15). Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18.01.2022 у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29.06.2022 у справі №477/874/19 (пункт 69)).
Судом встановлено, що договір позики №1448173 укладено 18.02.2024, відповідно і пеня (штрафи) за порушення грошових зобов'язань за договором нарахована після 24 лютого 2022 року. Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1000,00 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Що стосується позовних вимог в частині відшкодування понесених позивачем судових витрат, суд зазначає наступне.
З урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи та значимості таких дій при розгляді справи, суд вважає, що зазначені представником позивача витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд виходить з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та складності), розумності їхнього розміру та конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.
Зокрема, у рішеннях у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006 року (пункт 80), у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009 року (пункти 34-36), у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 року, у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015 року (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім цього, суд зазначає, що внаслідок запровадження з 15.12.2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, які наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої із сторін.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року в справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої сторони.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.
Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог ч. 5 ст.137 ЦПК України за наявності клопотання іншої сторони.
До такого висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 28.09.2021 року при розгляді справи № 160/12268/19.
Разом з тим, відповідачем не було подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, попри ту обставину, що про наявність судового провадження останнього було повідомлено своєчасно, а тому він мав можливість в належний спосіб розпорядитися своїми процесуальними правами.
Згідно з п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються- у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, враховуючи пропорційність розміру задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 10000 грн. витрат на професійну правничу та судовий збір, пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2534,87 грн.
Керуючись ст.13, ст.12, ст.81, ст.137, ст.141, ст.211, ст.259, ст.263, ст.279, ст.280, ст.281, ст.282 ЦПК України, на підставі ст.610, ст.611, ст.625, ст.1050 ЦК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія « Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія« Фінтраст Капітал» заборгованість за Кредитним договором №1448173 від 18.02.2024 , у розмірі 19 900 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот) грн. 00 коп., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 2000 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 15 400 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 50 календарних днів 2500 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія« Фінтраст Капітал» судовий збір у розмірі 2 534 (дві тисячі п'ятсот тридцять чотири) грн. 87 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія« Фінтраст Капітал» витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) грн.
У задоволенні решти позовних вимог -відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Володимирським міським судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», місцезнаходження: вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2, м. Київ, Україна, 03045, ЄДРПОУ 44559822
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Олександр МУШКЕТ