Справа № 560/14316/25
Головуючий у 1-й інстанції: Польовий О.Л.
Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.
22 квітня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Хмельницького окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №560/14316/25.
Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 26.02.2026 в задоволенні заяви відмовив, мотивуючи своє рішення тим, що матеріали справи не містять доказів звернення позивача до суду з заявою про отримання виконавчого листа по справі та звернення з цим виконавчим листом до органів державної виконавчої служби України, тому відсутні підстави для встановлення судового контролю, оскільки позивач не вживав конкретні заходи щодо примусового виконання судового рішення органами державної виконавчої служби України відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заява мотивована тим, що відповідач не виконав рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.12.2025.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування суддею суду першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Рішенням від 01.12.2025 Хмельницький окружний адміністративний суд зобов'язав військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 20.05.2023 по 30.04.2024 грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги на оздоровлення за 2023-2024 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, основної щорічної відпустки за 2023 рік - 10 діб та за 2024 рік - 15 діб, грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки за 45 діб за 2022 рік та 35 діб за 2023 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки як учаснику бойових дій за період 2016-2024 роки та усіх інших одноразових додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", станом на 01.01.2024 Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", з урахуванням виплачених сум.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Так, відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.ч. 2-4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Аналогічні приписи містить стаття 14 КАС України.
Крім того, згідно зі ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
Відповідно до статті 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382 - 382-3 і 383 цього Кодексу.
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
При цьому, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції, що оскільки позивач не вживав конкретні заходи щодо примусового виконання судового рішення органами державної виконавчої служби України, відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", тому відсутні підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.12.2025 у справі №560/14316/25 шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про його виконання.
Тобто, суд першої інстанції самоусунувся від судового контролю за виконанням судового рішення, яке набрало законної сили.
Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, керуючись статтею 315 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою необхідно зобов'язати військову частину НОМЕР_1 подати до Хмельницького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.12.2025 по справі №560/14316/25 у тридцятиденний строк після отримання цієї ухвали.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року скасувати.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 подати до Хмельницького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.12.2025 по справі №560/14316/25 у тридцятиденний строк після отримання цієї ухвали.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.