Справа № 491/347/26
Провадження № 3/491/129/26
іменем України
22 квітня 2026 року м. Ананьїв
Суддя Ананьївського районного суду Одеської області Желясков Олег Олександрович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Національного агентства з питань запобігання корупції, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-46-2 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженця м. Приморськ Приморського району Запорізької області; паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 20 травня 2024 року органом видачі 5136; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , відповідно до протоколу протягом року адміністративному стягненню не піддавався,
До Ананьївського районного суду Одеської області 08 квітня 2026 року засобами поштового зв'язку «Укрпошта» надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 188-46-2 КУпАП через порушення законодавства у сфері лобіювання, а саме несвоєчасне подання звіту щодо лобіювання суб'єктом лобіювання до Реєстру прозорості.
З матеріалів встановлено, що 01 вересня 2025 року введено в дію Закон України «Про лобіювання» (далі Закон) та розпочато функціонування Реєстру прозорості https://transparency.nazk.gov.ua/) - інформаційно-комунікаційної системи, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення та надання інформації про суб'єктів лобіювання та їх звітність.
Відповідно до частини другої статті 5 Закону Реєстр прозорості створено з метою забезпечення безоплатного публічного доступу до актуальної та достовірної інформації про суб'єктів лобіювання та їх звітність.
Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону порядок ведення та доступу до Реєстру прозорості визначається Положенням про Реєстр прозорості, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2024 року № 1175 (далі Положення).
Відповідно до частини десятої статті 5 Закону об'єктами Реєстру прозорості є інформація про суб'єктів лобіювання та їх звітність, які ідентифікуються за допомогою реєстрових номерів.
Водночас особа набуває статусу суб'єкта лобіювання з дня внесення до Реєстру прозорості запису про її реєстрацію суб'єктом лобіювання згідно з частиною другою статті 10 Закону.
Внесення відомостей до Реєстру прозорості здійснюється реєстраторами та створювачами (суб'єктами лобіювання) з використанням програмних засобів його ведення в межах повноважень, визначених Законом і Положенням. Зазначені суб'єкти забезпечують внесення до Реєстру прозорості інформації, передбаченої статтями 11, 13 та 17 Закону, а також інших даних, необхідних для забезпечення повноти та достовірності реєстрових відомостей, і несуть відповідальність за дотримання вимог законодавства у цій сфері.
Згідно з частинами першою та другою статті 17 Закону суб'єкт лобіювання зобов'язаний подавати до Реєстру прозорості звіт щодо лобіювання за кожне півріччя в електронній формі:
за перше півріччя - до 31 липня (включно) звітного року;
за друге півріччя - до 31 січня (включно) року, наступного за звітним.
Таким чином, останнім днем подання звіту щодо лобіювання за друге півріччя 2025 року є 31 січня 2026 року.
На офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції систематично оприлюднювалася інформація щодо обов'язку своєчасного подання звітів щодо лобіювання до Реєстру прозорості, зокрема за посиланнями:
https://nazk.gov.ua/uk/do-zavershennya-kampanii-zvituvannya-schodo-lobistskoi-
diyalnosti-zalyshylosya-desyat-dniv/;
https://nazk.gov.ua/uk/do-zavershennya-kampanii-zvituvannya-schodo-lobistskoi-
diyalnosti-zalyshylosya-shist-dniv/;
https://nazk.gov.ua/uk/do-zavershennya-kampanii-zvituvannya-schodo-lobistskoi-
diyalnosti-zalyshylosya-dva-dni/.
Аналогічне інформування здійснювалось на сторінці Національного агентстваз питань запобігання корупції у соціальній мережі Facebook.
Національним агентствомз питань запобігання корупції також з електронної пошти notification@nazk.gov.ua неодноразово були надіслані листи-нагадування стосовно необхідності подачі звіту щодо лобіювання за друге півріччя 2025 року на електронну адресу зазначену ОСОБА_1 під час реєстрації в Реєстрі прозорості - vesi7494@gmail.com, що підтверджує належне інформування ОСОБА_1 про відповідні обов'язки.
Згідно з пунктом 26 Положення після заповнення усіх необхідних полів форми документа під час подання звіту щодо лобіювання створювач (суб'єкт лобіювання) підписує документ шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.
Оскільки звіт щодо лобіювання за друге півріччя 2025 року підписано ОСОБА_1 шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису та несвоєчасно подано до Національного агентстваз питань запобігання корупції через Реєстр прозорості, а саме: 25 лютого 2026 року о 20 годині 36 хвилин, зазначене свідчить про порушення вимог частини першої статті 17 Закону.
Згідно з витягом з Реєстру прозорості за № 232562512607 ОСОБА_1 набув статус суб'єкта лобіювання 07 вересня 2025 року.
З урахуванням зазначеного ОСОБА_1 як суб'єкт лобіювання зобов'язаний подати звіт щодо лобіювання за друге півріччя 2025 року у строк до 31 січня 2026 року (включно).
Диспозицією частини першої статті 188-46-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за неподання або несвоєчасне подання звіту щодо лобіювання суб'єктом лобіювання до Реєстру прозорості.
Згідно із приміткою, суб'єктом правопорушень у статті 188-46-2 КУпАП є фізичні особи та керівники юридичних осіб, які відповідно до Закону зареєстровані як суб'єкти лобіювання.
Таким чином, ОСОБА_1 , як суб'єкт лобіювання, несвоєчасно подав до Реєстру прозорості звіт щодо лобіювання за друге півріччя 2025 року, чим порушив вимоги частини першої статті 17 Закону та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 188-46-2 КУпАП.
За цим фактом 02 квітня 2026 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 39-05/3.
Розгляд адміністративної справи було призначено на 22 квітня 2026 року.
22 квітня 2026 року ОСОБА_1 надав на електронну адресу суду клопотання про звільнення його від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-46-2 КУпАП, у зв'язку з малозначністю правопорушення. Факт подання звіту після встановленого строку не заперечує, визнає формальний склад адміністративного правопорушення без заперечення фактичних обставин справи. Разом з цим, вважає, що вчинене правопорушення має малознаний характер, з огляду на його добросовісну поведінку, як суб'єкта лобіювання. В обґрунтування малозначності правопорушення зазначив також: відсутність фактичної діяльності у звітному періоді (ІІ півріччі 2025 року); відсутність шкоди; відсутність умислу; добровільне та оперативне усунення порушення (а.с.90-92).
Крім того, 22 квітня 2026 року ОСОБА_1 через канцелярію суду було надано письмову заяву, в якій просить судове засідання провести у його відсутність та закрити провадження у справі відповідно до статті 22 КУпАП (а.с.93).
З частини першої статті 268 КУпАП вбачається, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною другою статті 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 188-46-2 КУпАП, не віднесено до категорії справ, розгляд яких має здійснюватись за обов'язкової участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вирішуючи питання щодо розгляду справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд бере до уваги той факт, що ОСОБА_1 достеменно відомо про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 188-46-2 КУпАП; про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до вимог статті 277-2 КУпАП (а.с.85); клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
З огляду на обставини, суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних документів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення.
Окрім цього, судом встановлено, що 20 квітня 2026 року на електронну адресу суду від Національного агентстваз питань запобігання корупції надійшли письмові пояснення у справі, в яких, зокрема, ставиться питання щодо залучення до участі у справі заступника керівника Відділу організації роботи із зацікавленими сторонами та забезпечення прийняття актів антикорупційної політики ОСОБА_2 . В обґрунтування цьому зазначено, що Відділ був відповідальним за розробку та супроводження у Верховній Раді України Закону, забезпечення створення та функціонування Реєстру прозорості та розробку підзаконних нормативно-правових актів у сфері лобіювання (а.с.87-89).
Вирішуючи питання щодо залучення до участі у справі, суд виходить з наступного.
Главою 21 розділу IV КупАП визначено осіб, які беруть участь у провадженні справі про адміністративне правопорушення, до яких відносяться: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності; потерпілий; законні представники та представники особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та потерпілого; захисник, свідок, експерт та перекладач.
Статтею 250 КУпАП встановлено, що прокурор, заступник прокурора, здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні в справах про адміністративне правопорушення, має право, зокрема, брати участь у розгляді справи. Водночас при провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-2-172-9, 172-9-2 цього Кодексу, участь прокурора у розгляді справи судом є обов'язковою.
Матеріалами справи не встановлено відношення заступника керівника Відділу ОСОБА_2 ні до однієї групи осіб, визначених главою 21 розділу IV КупАП. Крім того, будь-яких документів щодо уповноваження ОСОБА_2 на представлення Національного агентстваз питань запобігання корупції у розгляді даної справи суду не надано.
Виходячи з наведеного, судом на місці постановлено про відмову у залученні до участі у справі заступника керівника Відділу організації роботи із зацікавленими сторонами та забезпечення прийняття актів антикорупційної політики ОСОБА_2 .
Дослідивши відомості, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення і додані до нього матеріали, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вирішуючи справу, суд виходить з наступного.
Згідно статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності
Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
За приписами статті 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція частини першої статті 188-46-2 КУпАП передбачає відповідальність за неподання або несвоєчасне подання звіту щодо лобіювання суб'єктом лобіювання до Реєстру прозорості.
Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-46-2 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами.
Оцінені судом докази, що містяться в матеріалах справи, отримані з дотриманням встановленого законом порядку та в передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви в їх достовірності та істинності, вони є належними, допустимими та достатніми, а сукупність цих доказів є достатньою для прийняття відповідного процесуального рішення.
При прийнятті рішення, відсутні будь-які підстави, які б давали можливість суду вважати, що досліджені докази є сумнівними та неправдивими, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що повністю відповідають обставинам справи.
Матеріали справи не містять доказів про порушення законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Порушень вимог КУпАП, які б могли потягнути за собою визнання доказів недопустимими, судом не встановлено.
Доказів, які б спростували обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, суду не надано.
Суд вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 188-46-2 КУпАП.
Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Водночас суд зазначає, що з урахуванням загальних засад судочинства, норм суспільної етики та моралі, досягнення мети адміністративного стягнення можливе без застосування стягнення як такого, якщо особа усвідомила невідповідність своєї поведінки нормам закону.
Враховуючи особу громадянина ОСОБА_1 , обставини скоєного ним правопорушення, ступінь вини, усунення ним порушення, постає питання у значущості правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 .
Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 688/1553/19 зазначив, що специфіка визначення малозначності діяння полягає у встановленні обов'язкової сукупності трьох умов: 1) формальна наявність у вчиненому діянні ознак складу злочину, передбаченого КК, тобто всіх тих передбачених у законі об'єктивних і суб'єктивних ознак, що у відповідній статті (частині статті) Особливої частини КК характеризують певний склад злочину. Діяння, яке не містить хоча б однієї ознаки складу злочину, не може визнаватись малозначним. Якщо істотність матеріальної (майнової чи фізичної) шкоди визначена безпосередньо в кримінальному законі шляхом закріплення конкретного розміру шкоди, яка має бути завдана при вчиненні відповідного злочину, то недосягнення цього рівня шкоди свідчить про відсутність у діях особи кримінальної протиправності, що унеможливлює звернення до частини другої статті 11 КК; 2) малозначне діяння не становить суспільної небезпеки, яка є типовою для певного злочину. Це виражається в тому, що воно не заподіює взагалі шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству чи державі або заподіює їм явно незначну (мізерну) шкоду; 3) малозначне діяння не повинно бути суб'єктивно спрямоване на заподіяння істотної шкоди. Якщо існує невідповідність між фактично вчиненим малозначним діянням і умислом, спрямованим на заподіяння істотної шкоди, має наставати кримінальна відповідальність за замах на той злочин, який особа бажала вчинити.
З урахуванням наведеної правової позиції, суд вважає, що діяння вчинене ОСОБА_1 , хоча й утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-46-2 КУпАП, проте за своїм характером не несе будь-якої суспільної небезпеки, особа яка їх вчинила в повному обсязі усвідомила протиправність своїх дій, а отже можливо вважати що було досягнуте завдання провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 1 КУпАП.
Статтею 22 КУпАП визначено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
З урахуванням наведених обставин суд вважає за можливе застосувати відносно ОСОБА_1 положення статті 22 КУпАП, звільнивши його від адміністративної відповідальності та обмежившись усним зауваженням.
З урахуванням приписів статті 401 КУпАП, в разі закриття провадження у справі, судовий збір не стягується.
На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 401, 188-46-2, 221, 268, 280, 283, 284 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженця м. Приморськ Приморського району Запорізької області; паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 20 травня 2024 року органом видачі 5136; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-46-2 КУпАП.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженця м Приморськ Приморського району Запорізької області; паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 20 травня 2024 року органом видачі 5136; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , звільнити від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення на підставі статті 22 КУпАП, у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі закрити.
Згідно частини першої статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та згідно частини другої статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Копію цієї постанови вручити ОСОБА_1 в порядку, встановленому частинами першою, третьою статті 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя О.О. Желясков
Постанова суду набрала законної сили «_____" _________________ 20____ року.