Справа № 120/12779/25 м. Вінниця 22 квітня 2026 року
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Яремчук К.О., розглянувши клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Відповідно до частини 1 статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги встановлено статтею 296 КАС України, строки апеляційного оскарження - статтею 295 цього Кодексу.
Оскільки апеляційна скарга не відповідала вимогам, що встановлені процесуальним законом, тому ухвалою від 17 квітня 2026 року таку скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків шляхом надання документу про сплату судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою в розмірі 1453,44 гривень, а також надання доказу надсилання копії такої скарги та долучених до неї матеріалів іншому учаснику справи з урахуванням положень частини 9 статті 44 КАС України.
21 квітня 2026 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Таке клопотання обґрунтоване відсутністю коштів для сплати судового збору. Водночас з метою сплати судового збору військовою частиною подано заявку про виділення додаткового фінансового ресурсу до розпорядника коштів вищого рівня. Проте станом на день подання цього клопотання кошти для сплати судового збору за подання апеляційної скарги до військової частини не надходили. З огляду на викладене апелянт просить суд відстрочити сплату судового збору за подання цієї апеляційної скарги та продовжити військовій частині строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
При цьому суд звертає увагу, що апелянтом не усунуто недоліки апеляційної скарги в частині надання доказу надсилання копії апеляційної скарги та долучених до неї матеріалів іншому учаснику справи.
Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору та про продовження терміну для усунення недоліків апеляційної скарги, зважаю на таке.
Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За приписами частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правила відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати закріплені в статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Зокрема, згідно з частиною 1 статті 8 цього Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, приписами Закону України "Про судовий збір" встановлено вичерпний перелік умов, суб'єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору чи звільнити від його сплати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 дійшла висновку про те, що частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.
При цьому аналіз наведеної норми свідчить про те, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 цього ж Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, для відстрочення сплати судового збору повинні бути відповідні правові підстави, а також необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. В той же час оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору, та причини, за яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Із поданого клопотання слідує, що єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору, на яку посилається апелянт, є відсутність достатнього фінансування видатків на оплату судового збору.
Однак якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи та відсутність у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатніми підставами для звільнення від такої сплати, розстрочення чи відстрочення сплати.
Велика Палата Верховного Суду в іншій постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 зауважила, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
З огляду на наведене вважаю, що клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за наведених ним підстав задоволенню не підлягає, оскільки незадовільне матеріальне забезпечення суб'єкта владних повноважень не є належною правовою підставою для цього в розумінні положень частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Суд також зауважує, що сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Таким чином, клопотання про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Водночас відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Незважаючи на невиконання апелянтом вимог ухвали від 17 квітня 2026 року та неусунення недоліків апеляційної скарги, все ж враховую, що усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги потребує додаткового часу, а тому з огляду на приписи частини 2 статті 121 КАС України, з метою сприяння скаржнику у реалізації ним своїх процесуальних прав та обов'язків вважаю за можливе продовжити військовій частині строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання апеляційному суду доказу сплати судового збору за подання апеляційної скарги та доказу надсилання копії апеляційної скарги та долучених до неї матеріалів іншому учаснику справи.
Керуючись статтями 121, 132, 133, 293 КАС України,
Відмовити в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року.
Продовжити військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги до 30 квітня 2026 року.
Копію ухвали надіслати апелянту.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Яремчук К.О.