Справа № 680/151/26
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Олійник А.О.
Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
22 квітня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області на рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 13 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
І. Описова частина.
1. Короткий зміст позовних вимог.
1.1 Позивач звернувся до суду із даним позовом в якому просить скасувати постанову серії ЕНА № 6718942 від 24 лютого 2026 року, про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
1.2 В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що оскаржувана постанова не відображає дійсних обставин справи, винесеною з грубим порушенням вимог Закону.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
2.1 24 лютого 2026 року поліцейський офіцер громади СПД №1 (м. Дунаївці) Кам'янець-Подільського РУП ГУНП у Хмельницькій області Пасло Б.В. виніс постанову серії ЕНА № 6718942 у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно з якою ОСОБА_1 24 лютого 2026 року о 15 год 55 хв по вул. Героїв Майдану, 10, м. Дунаївці, керуючи автомобілем «Renault Kangoo», д.н.з. НОМЕР_1 , проїхав регульоване перехрестя вулиць Героїв Майдану та Соборна в м. Дунаївці на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 «ґ» ПДР - порушення проїзду на заборонений жовтий сигнал, що забороняє рух, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
2.2 Не погодившись з постановою поліції, позивач оскаржив її до суду.
3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
3.1 Рішенням Новоушицького районного суду Хмельницької області від 13 березня 2026 року позов задоволено.
3.2 Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено порушення позивачем вимог п. 8.7.3 «ґ» ПДР, що вказує на відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП.
4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
4.1 Відповідач просить скасувати рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 13 березня 2026 року та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
4.2 Підставами для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції є порушення судом норм матеріального права, та ухвалення рішення з мотивів, які не відповідають обставинам справи.
4.3 Позивач подав відзив на апеляційну скаргу у якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
4.4 На підставі ч. 3 ст. 268, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
ІІ. Мотивувальна частина.
1. Позиція апеляційного суду
Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.
1.1 Стаття 14 Закону України "Про дорожній рух" зобов'язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
1.2 Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями).
1.3 Положеннями пунктів 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
1.4 Частиною другою статті 122 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за порушення правил проїзду перехресть, та проїзд на заборонний сигнал світлофора.
1.5 Відповідно до п. 8.10 ПДР у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.69 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
1.6 Згідно п. 8.11 ПДР водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
1.7 Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що п.п. 8.10, 8.11 ПДР передбачають можливість проїзду світлофора на жовтий сигнал автомобілем, який ще не перетнув місце розташування світлофора, при цьому водій не в змозі зупинитися перед ним без застосування екстреного гальмування і може продовжити рух за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
1.8 Водій перед наближенням до світлофора міг передбачити, що зелений сигнал світлофора зміниться на жовтий/червоний лише у разі, якщо цей світлофор має секундний покажчик (таймер), однак доказів того, що світлофор на місці події обладнаний таймером, відповідачем не надано.
1.9 Позивач як під час розгляду справи поліцейським, так і в обґрунтування позовних вимог вказує, що був вимушений проїхати на жовтий сигнал світлофора, оскільки такий увімкнувся, коли автомобіль фактично виїхав на розмітку пішохідного переходу, а тому він не мав можливості зупинити автомобіль перед пішохідним переходом, не вдаючись до екстреного гальмування.
1.10 Колегія суддів дослідивши відеодокази та фото з місця події, які надані відповідачем, вважає, що такі доводи позивача відповідають фактичним обставинам справи, оскільки з наданих доказів вбачається, що жовтий сигнал світлофору загорівся саме в час, коли транспортний засіб позивача вже перебував у безпосередній близькості до пішохідного переходу. З урахуванням швидкості руху транспортного засобу, колегія суддів погоджується з доводами позивача, що зупинка транспортного засобу без застосування екстреного гальмування та без порушення вимог п. 8.10 ПДР була неможливою.
1.11 При цьому з наданих відеозаписів видно, що позивач перетнув перехрестя не створюючи небезпеки дорожнього руху для інших його учасників, що відповідає п.п. 8.10, 8.11 ПДР.
1.12 Поліцейський при розгляді справи не надав оцінку цим доводам позивача, і виходячи з формальних підстав, дійшов помилкового висновку про наявність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
2.1 Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують таких висновків суду першої інстанції.
2.2 Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 13 березня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.